Нещодавно Конституційний Суд України відклав на невизначений час розгляд справи про конституційність норм Закону «Про очищення влади». Цьому рішенню передувало чергове клопотання представника Верховної Ради в Конституційному Суді, народного депутата Єгора Соболєва («Самопоміч»), у якому він наполягав на відводі семи суддів, котрі самі підпадають під дію закону про люстрацію.
Про обставини розгляду цієї справи та про застереження, чому, на їхню думку, закон про люстрацію не може розглядати нинішній склад Конституційного Суду, ми попросили розповісти народних депутатів, що брали участь у засіданнях КС — співавтора Закону «Про очищення влади» Леоніда Ємця та одного з ініціаторів люстраційних процесів Єгора Соболєва.
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, співавтор Закону «Про очищення влади» Леонід ЄМЕЦЬ («Народний фронт»):
— Конституційний Суд у його нинішньому складі не може розглядати Закон «Про очищення влади» в силу того, що стосовно семи суддів КС діє інша норма нашого законодавства, а саме антикорупційного законодавства у частині того, що судді самі підпадають під люстрацію. Логіка антикорупційного закону дуже проста: не можуть особи, інтереси яких зачіпають їхні повноваження, приймати рішення. Відповідно судді Конституційного Суду не мають права розглядати закон про люстрацію, бо самі підпадають під люстрацію і зацікавлені в тому, щоб цей закон було скасовано. Це є прямий конфлікт інтересів, що вимагає від суддів взяти самовідвід. Однак вони цього не роблять, хоча ми постійно порушуємо про це клопотання, оскільки наш обов’язок, як народних депутатів, вказувати суддям на порушення ними закону. Якщо згадані судді не візьмуть самовідводу і розглядатимуть справу, рішення суду буде не правочинним.
Конституційний Суд може розглядати питання щодо конституційності Закону «Про очищення влади» і без цих семи суддів. Однак голова Конституційного Суду обманув мене з приводу того, чи відбудеться засідання КС, сказавши, що кворуму не буде і ми можемо спокійно їхати до Венеційської комісії, де вирішувалося питання судової реформи. Але наступного дня, коли ми з міністром юстиції виїхали до Венеційської комісії, у КС несподівано знайшовся кворум і засідання розпочалося. Дякувати Богу, що ми вже давно не віримо на слово нікому, і наша група юристів — представників від Верховної Ради та Кабінету Міністрів — досконало виконала покладені на неї державою обов’язки та обстояла клопотання у КС. Але Конституційний Суд, вчергове отримавши те саме клопотання про самовідвід кількох суддів, сказав, що йому треба подумати. І, здається, вже втретє думає з того самого приводу, і поки що здоровий глузд та закон до них не доходять. Але ми продовжуємо наполягати на самовідводі суддів.
Без очищення суддівського корпусу судова реформа неможлива. Ті судді, які сьогодні працюють у системі, не хочуть, не здатні й не будуть очищатися та оновлюватися, можуть бути лише поодинокі випадки, але цьому мають передувати чітка система перевірок, іспитів на професійну здатність, відповідність видатків доходам. Тобто машини, яхти та все інше мають відповідати заробітній платі судді, він не має права отримувати інші кошти. Кожен кандидат на посаду судді має пройти перевірку. Якщо говоримо про переатестацію суддів чи перепризначення, то це означає, що ми відкриваємо шлях для всіх юристів в Україні, котрі зможуть взяти участь у чесному й прозорому конкурсі. І лише такий процес забезпечить і чесне судочинство, і довіру до суддів. Якщо цього не буде, судова реформа не буде ефективною.
Голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції, один з ініціаторів люстраційних процесів Єгор СОБОЛЄВ («Самопоміч»):
— Основна біда в тому, що по-справжньому у нас немає Конституційного Суду. Тому під час засідання ми намагалися пояснити, що чимало суддів КС самі підпадають під люстрацію, оскільки приймали рішення про скасування Конституції 2004 року, що призвело до узурпації влади колишнім президентом Віктором Януковичем. Нині вони проходять по двох справах, які ведуть СБУ та Генеральна прокуратура, тому не мають морального та професійного права розглядати на предмет конституційності не тільки закон про люстрацію, а й інші закони.
Заявляючи клопотання про самовідвід семи суддів, я виходив з того, що оскільки вони є підозрюваними у двох кримінальних справах, то будь-яке інше рішення, крім самовідводу, суперечитиме самій ідеї правосуддя.
Звісно, вони можуть наплювати на ці аргументи та на думку людей і написати будь-яке рішення, як вони це вже робили для Януковича. Та ми чітко попередили, що в такому разі вони розпишуться у неможливості виправлення ситуації еволюційним шляхом та легітимізують суди Лінча. А тим, хто призабув чи вдає, що призабув, нагадаю: гарячі події на Грушевського розпочалися саме тоді, коли судді, виконуючи «закони 16 січня», почали кидати людей за грати без будь-якої їхньої провини.
Тому коли мене зараз запитують, чи протестуватимемо ми, якщо цей склад Конституційного Суду таки вирішить ухвалити якесь рішення щодо закону про люстрацію, я відповідаю: час протестів минає. Під час останнього засідання Конституційного Суду я суддям так і сказав: ви не думайте, що якось воно розсмокчеться, бо ті, хто був на Майдані, так і залишились майданівцями, а, до того ж, чимало з них отримали бойовий досвід. Очевидно, що коли люди відчують неможливість еволюційного виправлення ситуації в країні, шлях до вуличних боїв буде дуже коротким. І в цих боях буде набагато менше гуманізму, ніж було під час Євромайдану.
Про це, до речі, також має пам’ятати Президент України, котрий мені нагадує пожежного, що намагається гасити вогонь бензином. Мало того, що майже через два роки після Майдану такі посадовці часів Януковича, як Охендовський, Баулін чи Пушняков продовжують обіймати високі посади, то вже й за часів Порошенка на високі посади призначають осіб, що мали вимикати телеканали під час штурму Майдану чи керували підпалом Будинку профспілок.
Записали Сергій ЛАВРЕНЮК та Юліана ШЕВЧУК.
