Нині багатьом господиням доводиться перебирати гардероб: і свій, і членів родини. І не для того, щоб заховати на зиму літнє вбрання та легке взуття й на передньому плані розмістити теплий одяг. Завдання — провести ретельну інвентаризацію речей, які ще послужать взимку, аби не витрачатися на придбання нових, без котрих можна обійтися.
З продуктами складніше — їсти хочеться щодня, до весни не завжди напасешся. За нинішніх цін на городину робити стратегічні запаси більшості городян не по кишені. Жителі міст (та й сіл) знають, що попри всі старання припаси починають псуватися, чи не половина заготовленого потрапляє у смітник.
Тож вигідніше було б купувати вітамінну продукцію хоч і за подвійною ціною, але у міру потреби і у невеликій кількості.
Та вартість традиційних харчів зашкалює, звичайні м’ясо, річкова риба, тверді сири, кисломолочна продукція і навіть морква-капуста, яблука-груші перетворюються для цілком благополучних родин на такі собі делікатеси, які не кожен собі дозволить.
Улітку та на початку осені зростання цін на продовольство значною мірою гальмувалося надходженням на ринок свіжих овочів та фруктів за більш-менш прийнятними цінами. Але жовтень не став місяцем дешевого і багатого врожаю. Швидше, навпаки — ще до виборів ціни на рослинницьку продукцію стрімко пішли вгору, в очікуванні подальшої девальвації гривні, реагуючи на дорогі газ і електроенергію, і власне — наближення Новорічних свят.
Бензин та дизпаливо
Пальне на вітчизняних заправках і надалі залежатиме від валютного курсу та опосередковано від котирувань нафти. Зважаючи на сезонне скорочення попиту, є надія — не дорожчатиме.
Борошно
Зростатиме в ціні слідом за подорожчанням продовольчої пшениці. На перший погляд, дивно, адже цьогоріч її врожай збільшився порівняно з минулим сезоном на 6,6% — до 25,7 млн. т. Загальна пропозиція, з початковими запасами у 5,1 млн. т, — майже 31 мільйон тонн. Це надзвичайно багато. Адже на продовольчі потреби, тобто для виробництва борошна і круп, на рік Україні потрібно лише 3,8 млн. т. Але із зібраних 25,7 млн. т пшениці, за оцінками аналітиків агентства «АПК-Інформ», тільки 40% — продовольча. І лише половина тієї кількості годиться для виробництва борошна. Водночас, за даними Мінагрополітики, з липня за межі держави вже поставлено понад 7,5 млн. т пшениці, зокрема 4,3 млн. т продовольчої. До речі, саме активний експортний попит сприяє досить високим цінам на пшеницю на внутрішньому ринку, що, безумовно, добре для аграрної галузі, і водночас помітно б’є по кишені громадян-споживачів.
Хліб
Не виключено незначне, на копійок 20-30, подорожчання через ймовірне зростання вартості борошна та високі тарифи на енергоносії, зокрема газ та електроенергію.
Крупи
Новий урожай гречки не порадував обсягами, а рис здебільшого імпортується, тобто безпосередньо залежить від курсу долара. Тому на здешевлення цих круп особливо розраховувати не доводиться — кілограмовий пакет гречки в супермаркетах вже нині коштує 25—30 гривень, рису — 20—25 грн. А от пшоно можна зустріти по 9 грн. за 900-грамовий пакет, тобто фактично в 2,5—3 рази дешевше від гречки. Хоча переважно пропонують по 11—12 грн./кг. Також більш-менш прийнятні ціни на перловку, кукурудзяну крупу, манку, вівсянку. Хоча навіть найдешевші каші часто залишаються недоступними для чималої кількості пенсіонерів і навіть працюючих громадян.
Овочі та фрукти
На борщовий набір і далі ціни зростатимуть. Засуха наприкінці літа та восени, економія аграріями ресурсів, зокрема і засобів захисту рослин, не сприяли щедрим врожаям. Утім, обмежені експортні можливості для української рослинницької продукції, хочеться сподіватися, дадуть змогу уникнути дефіциту городини всередині країни.
Ринок помідорів та огірків: урожаї з відкритого грунту минулися одразу після перших нічних заморозків, тож нішу заповнює теплична продукція. Відповідно істотно, навіть в рази, піднялися ціни. Приміром, у Києві огірки та помідори від приміських тепличних комбінатів вже пропонують по 30 і більше гривень за кіло. Скільки такі овочі коштуватимуть напередодні Нового року — страшно уявити. Втім, на тлі тепличних помідорів ні заморські банани по 23—25 грн./кг, ні апельсин з лимонами по 35—40 грн. уже не здаються дорогими.
Вартість картоплі (не якоїсь там єгипетської, а звичайної нашої української) стрімко тягнеться до 10 грн./кг. Перець, кабачки та баклажани, білокачанна капуста, цибуля, столові буряки та морква (після нетривалого здешевлення у вересні — на початку жовтня) сміливо перетнули планку в 10 грн. і ніби змагаються за нову висоту в 20 грн. за кілограм. І не зовсім зрозуміло, що може завадити такому ціновому марафону. Борщовий набір тимчасово здешевить хіба що настання стабільних морозів — не закладені на тривале зберігання капуста та інші овочі масово з’являться на ринку на радість багатьох господинь.
Молоко і молокопродукти
Попит на молочну продукцію впав, не лише на йогурти, сметану, а й на дешевші товари, такі як спреди, де використовують замінники молока. У людей немає грошей. Заводи зосередилися на виробництві твердих сирів, сподіваючись продати їх напередодні Нового року.
Вартість молока та молокопродуктів якщо і підвищиться, то, запевняють виробники, незначно. Фахівці не прогнозують великих злетів через відносно низькі закупівельні ціни на сире молоко і невисокий попит з боку споживачів через дорожнечу готової продукції.
Соняшникова олія
не дорожчатиме. Хоча і на здешевлення, незважаючи на сезон переробки нового врожаю соняшнику, розраховувати не доводиться. До 80% виробленої в Україні олії йде на експорт, тож закупівельні ціни на насіння соняшнику, а відтак і вартість олії значною мірою диктує світовий ринок.
Цукор
З полиць супермаркетів швидко зникає за теперішніми мірками недорогий цукор по 14—15 грн./кг. Звичною стає ціна у 18—19 грн. за кілограмовий пакет. Навряд чи можна розраховувати на характерний для сезону переробки буряків обвал цін на солодкому ринку. Адже площі під цукристими порівняно з 2014 роком скоротилися майже на третину. До того ж через вологу холодну весну сівбу розпочали на кілька тижнів пізніше, не додала врожайності й спекотна суха погода у серпні-вересні. Навіть якщо вирощене вдасться повністю зібрати та до затяжних осінніх дощів вивезти на переробку, очікувані обсяги виробництва не задовольнять навіть внутрішнє споживання. Утім, перехідні запаси попередніх років, запевняють фахівці, перекриють дефіцит солодкого піску і дадуть змогу хоча б по мінімуму забезпечити потреби країни у цукрі.
М’ясо
і надалі дорожчатиме. Зростаючі ціни на фуражне зерно та інші корми формують високу собівартість продукції. До того ж триває скорочення поголів’я великої рогатої худоби та свиней. Дефіцит м’яса, усієї тваринницької продукції досі не спостерігається хіба що через низьку купівельну спроможність населення.
Ліки
З настанням холодів люди частіше хворіють, тож і попит на ліки зростає. Не стоять на місці й ціни на фармацевтичні препарати, особливо імпортні, вартість яких залежить від курсу долара та євро. Вітчизняні препарати повільніше, але теж дорожчають — у їх виробництві здебільшого використовують імпортовані складові, на придбання яких теж потрібна валюта.
Транспортні послуги
Вони й так недешеві. Приміром, у Києві на окремих маршрутах вартість однієї поїздки стає в 6 гривень. Звісно, досить дороге пальне, зростаючі витрати на ремонт та обслуговування рухомого складу дають небагато шансів для стабільності цін.
Житлово-комунальні послуги
У когось у платіжках за листопад з’являться нарахування за централізоване опалення. Комусь доведеться більше платити за газ чи електроенергію, що йдуть на обігрів оселі.
Та жовтень цього року був досить теплим, тож виставлені суми, хочеться сподіватися, виявляться відносно невеликими. Принаймні меншими, ніж у наступні зимові місяці.
