Ранкове засідання 5 листопада
Відкриваючи учорашнє пленарне засідання, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман закликав парламентаріїв об’єднатися довкола ухвалення законопроектів, пов’язаних із реалізацією Плану лібералізації безвізового режиму з країнами ЄС, щоб кожен рядовий український громадянин мав можливість вільно пересуватися країнами Європейського Союзу. «Щоб, врешті-решт, та залізна завіса, яка десятиріччями відділяє нас від єдиної європейської родини, рухнула, і люди змогли спокійно пересуватися країнами Європи без черг у посольствах і консульствах», — підкреслив він.
Анонсуючи розгляд в четвер інших важливих законопроектів — про зменшення ренти на газ, продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, Трудового кодексу України та законопроекту щодо проведення місцевих виборів у населених пунктах Донбасу, де вони не відбулися, глава парламенту наголосив, що всі ці питання є надважливими, тож ухвалення їх — це персональна відповідальність кожного народного депутата.
Із закликом підтримати законопроекти, пов’язані із наданням Україні безвізового режиму, виступив і присутній в сесійній залі прем’єр Арсеній Яценюк. «Ми дійшли згоди по практично всіх законопроектах, які необхідно прийняти. У процесі підготовки цих документів до другого читання комітети пішли назустріч, уряд пішов назустріч, і ми можемо сміливо говорити, що левову частку законів буде прийнято в другому читанні та в цілому», — сказав він, зазначивши при цьому, що один із законопроектів — про підтвердження громадянства України, посвідчення особи чи її спеціального статусу (реєстр. №3224), уряд готовий відкликати на доопрацювання, щоб презентувати його вже наступного тижня.
Перейшовши до розгляду питань порядку денного, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про внесення змін до Закону «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Наступний проект закону — про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо негайного розгляду судами позовів про примусове видворення або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства або забезпечення передачі іноземців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів про реадмісію) — викликав критику парламентаріїв, адже необхідність ухвалення цього законопроекту в рамках лібералізації візового режиму не означає, що уряд має готувати документи абияк. Зрештою, 273 народні депутати ухвалили цей законопроект в першому читанні з урахуванням пропозиції глави парламенту про створення робочої групи для підготовки цього документа до другого читання.
У першому читанні 300 голосами ухвалено законопроект про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України. За словами міністра юстиції Павла Петренка, сьогодні мешканці тимчасово окупованих територій мають право отримувати документи про народження та смерть на підконтрольній Україні території. Проте часто мешканці тих районів не мають можливості сформувати повний пакет документів для такої реєстрації. Тож Мін’юст спільно з експертами Ради Європи та громадських організацій запропонували зміни, які передбачають, що всі громадяни, котрі хочуть отримати легітимні документи про народження, про смерть чи про реєстрацію актів цивільного стану, зможуть звернутися до будь-якого судового органу на території України та впродовж 24 годин отримати рішення суду, яке констатуватиме цей юридично значимий факт. «Ці рішення реєструватимуть у будь-якому РАГСі на території України», — підкреслив міністр.
Щоправда, низка парламентаріїв звернули увагу, що під час підготовки документа до другого читання потрібно врахувати, що норма про винесення судом рішень впродовж 24 годин є надто жорсткою для виконання.
Крім того, народний депутат Рефат Чубаров, закликавши ухвалити цей законопроект, звернувся до міністра юстиції з вимогою застосовувати ефективніші інструменти захисту прав не тільки громадян, які мешкають на окупованих територіях, а й домагатись звільнення десятків людей, які кинуті в Криму до застінків ФСБ. «Я вимагаю, щоб ви та Прем’єр-міністр найближчими днями обгрунтували правові підстави та в якості попередження за брутальне порушення прав людини і з вимогою негайно звільнити заручників у Криму, відімкнули постачання електроенергії на кримський півострів», — наголосив Р. Чубаров.
Верховна Рада 258 голосами ухвалила в першому читанні доопрацьований проект Трудового кодексу України (реєстр. №1658). Представляючи законопроект, голова Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова звернула увагу, що Україна — єдина з 15 пострадянських держав, яка досі не ухвалила нового трудового законодавства та фактично користується нормами від 1972 року. Тож цей документ потрібно нарешті привести у відповідність до Конституції та кодифікувати основні засади і механізми реалізації трудових прав і гарантії працівників, створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки.
Під час обговорення проекту Трудового кодексу було очікувано висловлено чимало критичних зауважень.
Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко повідомила, що фракція підтримає документ у першому читанні, однак у цілому проголосує лише за умови врахування багатьох пропозицій. «У цьому кодексі безліч безправ’я працівників, але, водночас, від нас вимагають ухвалити цей законопроект як крок до отримання безвізового режиму. Тому в першому читанні ми голосуємо, заявляючи про його повну «профнепридатність». Але до другого читання ми зобов’язані запросити профспілки і лише разом з ними внести зміни та доповнення, оскільки проект кодексу є однобоким та написаним на користь роботодавців», — сказала вона та, цитуючи звернення Федерації профспілок, зазначила, що проект Трудового кодексу призведе до трагічних наслідків для людей найманої праці.
Натомість Олег Ляшко заявив, що представники фракції Радикальної партії відмовляються голосувати за запропонований проект Трудового кодексу, оскільки він значно обмежує трудові права, пільги та гарантії. «Новий проект Трудового кодексу написаний в інтересах олігархів і роботодавців, а не в інтересах найманих працівників», — переконував він.
Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Олександр Дроздик, коментуючи обговорення, зазначив, що якби колеги-депутати читали проект, то деякі з них вони б не озвучували. Він також зазначив, що насправді над проектом Трудового кодексу активно працювали профспілки та запевнив, що під час підготовки до другого читання до співпраці буде залучено всіх соціальних партнерів.
Міністр соціальної політики Павло Розенко також висловив думку, що без ухвалення Трудового кодексу важко говорити про залучення інвестицій, бо інвестори беруть до уваги не тільки умови ведення бізнесу чи податковий режим, а й конкурентні умови функціонування ринку праці.
Підбиваючи підсумки обговорення, глава парламенту Володимир Гройсман також звернув увагу на те, що з трибуни часто лунали критичні зауваження, які не відповідають дійсності. «Пролунало те, що працівника попереджатимуть за місяць, а не за два. Всі це чули? Читаю статтю 88: «Про наступне звільнення у зв’язку зі скороченням роботодавець зобов’язаний письмово попередити працівника не пізніше, ніж за два місяці. Це я до того, що треба читати законопроекти, а вже потім їх коментувати», — сказав він та спростував низку інших подібних заяв, наприклад, про те, що роботодавець може примусово переводити працівника на інше місце роботи. «Він зможе лише тимчасово перевести працівника на іншу роботу, але тільки за його згодою. То яке може бути рабство? У рабів нічого не питають, а тут потрібна письмова згода», — наголосив В. Гройсман. Те саме стосується й заяви про можливість звільнення матерів-одиначок та вагітних жінок, адже проектом Трудовим кодексом таке звільнення, окрім випадків ліквідації підприємств, чітко забороняється.
Після цього Верховна Рада 258 голосами ухвалила проект Трудового кодексу в першому читанні та проголосувала за те, щоб його підготовку було завершено впродовж трьох тижнів.
Водночас більшість парламентаріїв відмовилися підтримати рекомендацію про врахування під час підготовки проекту до другого читання пропозиції Комітету з питань європейської інтеграції, за якою «забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, порушення принципів рівності прав і можливостей, пряме чи непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального, іноземного походження, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ-СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці та іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам в захисті їхніх прав». І хоч голова Комітету з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко запевняла колег, що це цілком європейська норма та що цю пропозицію підтримують Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції, «за» висловилися лише 117 народних депутатів.
В цілому ухвалено проект закону про зовнішню трудову міграцію. Цим документом вперше у вітчизняній законодавчій практиці прописуються права та соціальні гарантії трудових мігрантів та членів їхніх сімей, а також визначаються організаційно-правові засади провадження трудової діяльності у державі перебування.
З днем народження вітали народного депутата Віктора Бондаря.
Степан Кубів, Микола Томенко.
Вікторія Войціцька.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
