Одразу дві доповіді Ради Європи останніми днями сколихнули українську громадськість. Перша — комісара РЄ з прав людини Нільса Муйжніекса — стосується гуманітарної ситуації на Донбасі. У документі комісар привертає увагу до значного погіршення стану справ у регіоні. Зокрема, нагадує: через те, що бойовики перешкоджають роботі міжнародних гуманітарних організацій (зокрема, «Лікарям без кордонів»), страждають найбільш уразливі групи місцевого населення. Варто підкреслити, що факти, на які спирався комісар під час роботи над доповіддю, він зібрав ще під час поїздки улітку (29 червня — 3 липня). Нині його список, очевидно, був би ще довшим.


Реагуючи на доповідь комісара Ради Європи з прав людини, вітчизняне МЗС вкотре нагадало, що «значне погіршення ситуації у галузі прав людини на Донбасі спричинено виключно збройною агресією РФ проти України». В коментарі зовнішньополітичне відомство зазначає: «Численні рішення Комітету міністрів і Парламентської асамблеї Ради Європи, які закликали російську владу вивести свої війська з території України, залишаються невиконаними. Як за міжнародним гуманітарним правом, так і за міжнародним правом захисту прав людини саме Росія несе відповідальність за дотримання і захист прав людини на окупованих нею територіях Донбасу».


Другу резонансну доповідь від Ради Європи підготувала Міжнародна дорадча група. Вона стосувалася розслідування трагічних подій в Одесі в травні 2014 року. Група підсумувала, що проведені розслідування не відповідають вимогам Європейської конвенції з прав людини.


Зокрема, МДГ вважає, що розслідуванням не вистачає «інституційної та практичної незалежності». Беручи до уваги участь міліції у заворушеннях 2 травня 2014 року та ієрархічні відносини між Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Міністерством внутрішніх справ, розслідування повинно було здійснюватися за допомогою органів, що не залежать від Міністерства. МДГ вважає, що розслідування було неефективним з низки причин: зокрема, розподіл слідчої роботи був неефективним, та ресурси для розслідування були недостатніми. На думку групи, «найбільш яскравим прикладом відсутності ретельності» є те, що перші справжні зусилля, направлені на розслідування незрозумілої затримки пожежників у прибутті до Будинку профспілок на 40 хвилин, не були зроблені до грудня 2014 року.


У Міністерстві внутрішніх справ на ці закиди відповіли, що окремого органу досудового розслідування (Державного бюро розслідувань) в Україні ще не створено. Тому розбиратися у справі відповідно до чинного законодавства мусила слідча група МВС. Що ж до її недостатнього кількісного складу, то в міністерстві нагадали, що над справою працюють 104 слідчі. Причому розслідування «доручене слідчим вищого рівня та взяте на контроль керівництвом».