Проблемою біженців із Близького Сходу та Північної Африки ось уже впродовж кількох місяців поспіль переймаються уряди країн Європейського Союзу. Особливо гострою вона стала для Німеччини, куди прагне потрапити більшість мігрантів. Тож уряд ФРН постав перед непростою дилемою: як зберегти цінності гуманізму, водночас відмовивши в допомозі людям, котрі опинилися у скруті? Саме ця проблема нині — одна з найбільш обговорюваних у німецьких ЗМІ.

 

Вони дуже по-різному коментують розвиток подій. Приміром, інтернет-видання «Вельт» досліджує фінансовий бік справи: «Відтепер у гру запропонували додати новий рецепт розв’язання будь-якої проблеми. Ним стануть гроші платників податків. Ідеться про європейський внесок солідарності, з допомогою якого будуть підтримуватися прикордонні країни Європейського Союзу для утримання безпеки на цих територіях. Це матиме такий вигляд: ми дотримуємося чистої культури доброзичливості, вимахуємо соціальними пільгами, співаємо довгу пісню про інтеграцію, а брудну роботу залишаємо виконувати італійцям, грекам і, в майбутньому, ще й туркам».


Натомість газета «Хан-дельсблат» нагадує: «Коли прем’єр-міністр землі Баварія Горст Зеегофер чотири тижні тому наполягав на запровадженні прикордонного контролю і попереджав, що політика відкритих дверей Берліна призведе до неконтрольованого масового напливу біженців, то його називали правим популістом і підбурювачем. Тим часом його прогнози справдилися і стали реальністю».


Не менш обговорюваною темою є авіакатастрофа російського літака в Єгипті. У друкованій та електронній пресі висловлюються не лише співчуття, а й заклики до розслідування причин трагедії. Зокрема, чимало видань намагаються дослідити політичне підґрунтя цієї події. Інтернет-видання «Зюдвестпресе» вважає, що вона — наслідок дій Кремля у Сирії: «Для урядів у Москві й Каїрі, та й для усієї повітряної індустрії це стане найгіршою катастрофою, яку тільки можна уявити, якщо падіння заповненого пасажирами літака справді було спричинене борцями Ісламської держави. Відтак це була б перша жахлива розплата після чотирьох тижнів з початку повітряних нападів Кремля у Сирії... Але й технічна несправність як причина катастрофи кидатиме негативну тінь на нинішній масовий туризм. Через скрутну фінансову ситуацію Єгипет практично за безцінь пропонує усі види відпочинку. Тож туристи, котрі вирішують брати путівки, приміром, на один тиждень з повним забезпеченням, одержують їх за ціну, за яку раніше не можна було придбати навіть квиток на авіапереліт. Уже кілька років поспіль у єгипетських готелях зменшується прибуток, тож ремонтується лише найнеобхідніше. Це стосується і літаків, котрі перевозять ці маси туристів. Отже залишиться ще багато запитань, навіть, якщо причини катастрофи будуть з’ясовані».


Часопис «Штерн» у своєму коментарі під назвою: «Чиста» війна Путіна під загрозою» висловлює власну версію катастрофи аеробуса: «Чому обидві країни швидко відмовилися від версії терористичного нападу? Насправді для обох країн це було б неприйнятно. Для Росії напад вояків Ісламської держави кинув би тінь на війну Путіна в Сирії. Досі шеф Кремля подавав участь російських військ проти ІД на боці сирійського уряду Башара Асада як чисту війну без власних втрат. Водночас російська громадськість дуже неоднозначно ставиться до втручання Росії у справи Сирії. Для багатьох — це лише чужий конфлікт, заради якого не варто йти на жертви». 

Берлін.