Проблеми Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» знову в центрі уваги громадськості. «Голос України» неодноразово наводив приклади неефективної, непрофесійної і, прямо скажемо, — шкідливої діяльності попередніх керівників галузі. Складалося враження, що протягом декількох років колишні керівники свідомо розвалювали державне підприємство. Відгуки поштових працівників, що публікувалися на сторінках українських видань, підтверджували цю тривожну тенденцію. Сьогодні, коли в країні відбувається повне «перезавантаження» системи управління, коли на перший план виходять національні інтереси та національна безпека, яким має підлягати робота всіх без винятку державних служб, важливо звернути найпильнішу увагу на ситуацію з головним поштовим оператором України.
Доходи падають, витрати — зростають
Результати діяльності «Укрпошти» за 2013 рік пригнічують. План загальних доходів не виконали всі дирекції, за винятком Рівненської. План доходів не виконано з усіх основних послуг, у тому числі з письмової кореспонденції — на 10,4 відсотка, з виплати пенсій — на 5,9 відсотка, з торгівлі — на 16,5 відсотка, з фінансових послуг — на 4,7 відсотка, з інших комерційних послуг — на 22,5 відсотка, із супутніх послуг — на 20,6 відсотка. Якщо в 2012 році збитки одержали тільки дві дирекції, то в 2013-му — 12 дирекцій на загальну суму 53,6 мільйона гривень. Отже, витрати підприємства зростають, а доходи — неухильно знижуються.
У поштовій галузі працюють понад 93 тисячі осіб. Торік звільнилися 36 тисяч чоловік — майже 40 відсотків від загальної кількості! Висока плинність кадрів — показник нестабільності роботи, складних умов праці та низької мотивації співробітників. Якщо в середньому в економіці України минулого року зарплата зросла на 24 відсотки — до 3265 гривень, то в «Укрпошті» — лише на 14 відсотків (до 1877 гривень). При цьому середня зарплата листонош — людей, на чиїх плечах у буквальному значенні лежить основне навантаження з надання послуг населенню, — за рік збільшилася лише на 10 відсотків, до 1337 гривень. І навіть ці скромні гроші одержують далеко не всі листоноші. З неповним завантаженням у галузі працюють 46 тисяч людей — кожний другий (за станом на 1 січня 2014 року). У тому числі 77 відсотків листонош: троє із чотирьох. У результаті такої діяльності національного поштового оператора знижується не тільки обсяг наданих послуг, а й їхня якість.
Поштові відділення переходять на неповний робочий тиждень, кількість «робочих рук» зменшується, а навантаження на тих, хто залишився — збільшується. Все це не може не викликати справедливі нарікання клієнтів.
За останні роки керівництво «Укрпошти» усіляко розширювало перелік послуг, часто — на шкоду основним. «Голос України» уже писав про невдалий досвід співпраці державного підприємства з «Дельта-банком» з надання споживчих кредитів населенню («Семеро з ложкою», 12 січня 2013 р.). Відмови банку в наданні кредитів у деяких областях доходили до 70—80 відсотків, тоді як співробітник пошти витрачав 15 хвилин для перевірки документів і заповнення заявки кожного потенційного позичальника.
Не виправдав сподівань і проект «Адміністративні послуги: спрощений доступ через пошту». У рамках проекту було підписано 27 меморандумів з місцевими державними адміністраціями і Державною реєстраційною службою України, пройшли навчання майже 38 тисяч працівників.
А від надання послуги з пересилання письмової кореспонденції й додаткових послуг пошта заробила 232 тисячі гривень, середня сума чека становила 12 гривень. Час розібратися, у чому проблема і чому в гонитві за кількістю послуг розгубили якість.
У 2013 році збільшилася кількість скарг на роботу пошти: в об’єкти поштового зв’язку надійшло 4959 звернень споживачів, що майже на тисячу більше, ніж попереднього року. Клієнти незадоволені — тоді куди ж спрямовували сили і кошти керівники відомства? У публікаціях «Семеро з ложкою», «Ситуація навколо крісла головного поштмейстера не влаштовує ні прокуратуру, ні громадськість» (21 жовтня 2010 р.), «Лист у завтрашній день» (30 липня 2011 р.), «Чи провалиться в прірву «поштова карета»?» (25 листопада 2011 р.), «Пошта: тільки для родичів» (15 лютого 2013 р.) та інших газета докладно розповідала про схеми розбазарювання коштів державного підприємства. Зокрема, при генеральному директору «Укрпошти» Оксані Плотніковій було ухвалено рішення про купівлю дорогої системи автоматизації SAP, що потребує 650 мільйонів гривень протягом трьох років, про придбання навігаторів для службових автомобілів (замість відновлення автопарку) і про витрати на послуги сторонньої консалтингової компанії на суму 13 мільйонів гривень на рік.
На «гачку» у банку й особистих інтересів керівництва
Як бачимо, витрати пішли не на користь — навпаки, після низки аналогічних волюнтаристських і мало поясненних рішень результати діяльності підприємства тільки погіршилися. У колективах поштовиків досі зі здриганням згадують намір Плотнікової одним махом викинути на вулицю 8 тисяч людей. І тільки масове обурення і втручання в ситуацію на найвищому рівні допомогло запобігти масштабному скороченню персоналу.
Після призначення в червні минулого року на пост генерального директора Костянтина Кривенка змін на краще не відбулося. Десятий за дев’ять минулих років керівник запам’ятався тим, що зберіг роздутий штат генеральної дирекції й перевів зарплатні рахунки у Всеукраїнський банк розвитку (який контролювався старшим сином екс-президента). Колишній генеральний директор пішов шляхом своїх попередників у частині дивних бізнес-рішень. Чого варта пропозиція дирекціям виплачувати не менш як 50 відсотків заробітної плати за рахунок наявних коштів, що є в касі! Це як — взяти з каси гроші, залишені за сплату комунальних послуг чи передплату періодики, — і виплатити персоналу? І що тоді пояснювати клієнтам, коли з’ясується, що гроші не дійшли до водоканалу чи енергозбуту?
Практика оформлення на пошті заявки на одержання кредиту при гендиректорові Кривенку продовжилася, цього разу — з «Банк Ренесанс Капітал», мабуть, більш близькому серцю нового керівника. Кредити одержували і клієнти, і самі поштові працівники. А 12 березня нинішнього року дирекції «Укрпошти» у регіонах з подивом ознайомилися з листом за підписом комерційного директора державного підприємства Василя Веселого. У листі міститься вказівка... провести роботу серед співробітників, які мають заборгованість по кредитах перед «Банк Ренесанс Капітал», попередити людей про погашення заборгованості і взяти з них заяву в бухгалтерію на утримання заборгованості із зарплати. Яке відношення має державне підприємство до договорів, укладених між приватним банком і його клієнтом? Чому один з керівників національного поштового оператора так бідкається про інтереси комерційної фінансової установи? Чи немає тут особистого інтересу?
Примітно, що прізвище Веселого згадане в публікації «Захоплення «Укрпошти»: Майдан «проковтне» чергову «плюху»?» на Інтернет-сайті ord-ua. іnfo, датованій 12 березня цього року. За словами автора публікації Олега Леонідова, комерційний директор «абсолютно впевнений, що протягом тижня буде призначений керувати всією «Укрпоштою». Невідомо, які підстави існували для такої впевненості, але той факт, що як кандидат на крісло «головного поштмейстера» всерйоз обговорюється людина, котра має дещо більше року стажу роботи в системі, уже тривожить і працівників державного підприємства, і його партнерів, і громадськість.
Чи не продовжиться розбазарювання коштів і ресурсів, практика укладання договорів з компаніями, наближеними до керівництва відомства? Чи не відбудеться остаточний розвал національного поштового оператора?
Найперше — досвід і знання, а не політична відданість
14 березня 2014 року в газеті «Голос України» опубліковано колективне звернення представників Національної спілки журналістів України, Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів і Української гільдії головних редакторів (керівників) ЗМІ міністру інфраструктури України Максиму Бурбаку. «На жаль, кадрові перестановки останніх років, коли мало не щороку змінювалися генеральні директори «Укрпошти», свідчать про те, що на цю посаду призначали осіб, які не були фахівцями в галузі поштової справи.
Нині, нарешті, урядом на перший план при призначенні очільників на всіх рівнях управління висуваються вимоги професійності та кадрової підготовки.
Просимо Вас, вельмишановний Максиме Юрійовичу, врахувати нашу думку та розглянути кандидатуру директора Державного підприємства «Преса» Герасименка Валерія Вікторовича на посаду генерального директора УДППЗ «Укрпошта», — йдеться у зверненні.
Пропозицію журналістів і видавців підтримують поштовики. «Фахівці в нашій дирекції знають Герасименка Валерія Вікторовича як досвідченого професіонала-поштовика, відомого насамперед справжнім українським патріотизмом, великим досвідом роботи і керівництва в поштовій галузі», — зазначають у листі на ім’я Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка директор Херсонської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Михайло Вертман, голова комітету профспілки поштових працівників дирекції Ніна Селедець і голова профспілкової організації дирекції-поштамту Ірина Зуєнко.
«Особливої уваги також заслуговує його чесність і відданість справі, чого останнім часом, на превеликий жаль, не вистачало попереднім керівникам «Укрпошти» з їхнім невтримним бажанням тендерних закупівель устаткування і товарів за завищеними цінами. Саме внаслідок такої «модернової закупівельної політики» з підприємства вимивалися величезні кошти і непомірно збільшувалися плани, що призвело до збитковості в роботі майже всіх обласних дирекцій «Укрпошти». І це ще й тому, що на посаду генерального директора «Укрпошти» протягом останніх п’яти років призначалися не фахівці поштової справи, а люди з теоретичними знаннями менеджменту і маркетингу, які тільки добре знали «як і куди спрямувати» фінансові потоки», — вважають автори листа.
На жаль, за останні чотири роки на посаду керівника державного поштового підприємства керівники призначалися не за підсумками професійного конкурсного добору, а за приналежністю до певних політичних сил. Сумні підсумки такого підходу — очевидні. Жоден з попередніх генеральних директорів — Євген Заєць, Оксана Плотнікова, Костянтин Кривенко — не був вихідцем з поштової галузі, не знав її проблем зсередини. Результатом стали роздуті штати, збитковість дирекцій, невдоволення клієнтів і персоналу. За принципом особистої наближеності до першого керівника, а не професійним якостям, призначалися й директори регіональних дирекцій.
Сьогодні така практика суперечить проголошеному керівництвом країни курсу на максимальну прозорість, підзвітність і професіоналізм влади.
Доцільно повернутися до проведення конкурсного добору керівників державних суб’єктів господарювання. Така норма закріплена в Законі України «Про управління об’єктами державної власності», де визначено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених завдань організовують і проводять конкурси з визначення керівників державних підприємств, установ і організацій.
Верховна Рада України, приймаючи цей закон, визначила, що призначення керівників державних суб’єктів господарювання проводиться не інакше, як за результатами конкурсного добору, і уповноважила Кабінет Міністрів України визначити процедуру проведення такого конкурсу.
Щоб очолити таку значиму й складну галузь, необхідні професійна кваліфікація і стаж роботи на керівних посадах у поштовій сфері не менш як п’ять років. У складній ситуації, у якій перебуває Україна, зростає роль державних підприємств, що мають не тільки величезне економічне, а й соціальне значення. Біля керма «Укрпошти» повинна стояти людина, яка має чіткий антикризовий план і програму розвитку галузі, досвід керівництва й уміння організувати роботу національного поштового оператора. При призначенні на пост генерального директора підприємства повинен зіграти роль головний критерій — професіоналізм. Адже час спритних дилетантів минув разом з колишньою корумпованою владою.
Людмила ОЛЬХОВСЬКА, Голова правління ВОО «Український журналістський фонд».
