Під час зустрічі міністрів закордонних справ у форматі «нормандської четвірки» в Берліні з питань повільного мирного процесу на сході України досягнуто низки домовленостей. Серед них, зокрема, виведення важких озброєнь до початку грудня, забезпечення доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до територій на сході України.
Але чи насправді саме це нині є вирішальним для прискорення мирного процесу або проведення виборів? Незважаючи на здебільшого позитивні відгуки про результати зустрічі, приміром, глави МЗС ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра, котрий назвав консультації «дуже зосередженими, дуже діловими і дуже колегіальними», залишаються відкритими багато питань, а найголовніше — спливає дорогоцінний час.
Ніхто не заперечує перепон на шляху до політичного розв’язання конфлікту, як і того, що всі учасники зацікавлені в їх подоланні. Утім, напрошується «але»: чому в такому разі не розглядалися питання установлення Україною прикордонного контролю на її східних територіях? І за яким законодавством мають відбутися вибори? Чому не йшлося про нові поправки до Конституції України, котрі нададуть особливого статусу так званим «ДНР» і «ЛНР», що вже нині не сприймається українським суспільством і заводить Президента Порошенка в безвихідь?
Представник Німецької спілки зовнішньої політики Штефан Майстер вважає, що одним із важливих питань є робота спостерігачів у цих регіонах, яка за стандартами ОБСЄ тут неможлива. Так, напередодні зустрічі заступник голови місії на Донбасі Александер Хуг різко критикував обмежений доступ до територій українсько-російського кордону.
Штефан Майстер каже, що виникає відчуття, ніби проблеми лише прикрашаються красивими фразами, а насправді чиниться тиск на Україну, щоб тільки вона виконала свою частку зобов’язань. Таке само враження і в координатора уряду ФРН зі співробітництва з Росією Ґернота Ерлера. Побувавши в Києві напередодні консультацій, він із розумінням поставився до невдоволення українців новими поправками до Конституції. Пан Ерлер радить учасникам процесу звернути увагу на проблеми, котрі несуть з собою ці правки якраз для української сторони. На жаль, саме вони й не розглядалися «четвіркою». Можливо, це станеться наступного разу, адже, як повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, плановано провести ще одну зустріч до кінця року.
Берлін.
