Поблизу адміністративного кордону Херсонської області з тимчасово окупованим півостровом на Північно-Кримському каналі ударними темпами будують нову дамбу. Фахівці скромно називають об’єкт «загороджувальною спорудою». Ввести її в експлуатацію планують ще до нового поливального сезону. 

 

Однак ця «перегородка», яку нині зводить одне з підприємств Держводагентства України, буде з армованого залізобетону і стане державі у майже п’ятдесят мільйонів бюджетних гривень. Жителі «прикордонних» районів Таврії припустили: капітальну перемичку створюють передусім для того, щоб раз і назавжди покласти край подачі дніпровської води «на територію ворога». Хоча меліоратори заздалегідь спростовують такі слухи — з реальністю вони не мають нічого спільного.


— Загороджувальна споруда на каналі не буде суцільним монолітом. Її конструкція передбачає наявність двох масивних металевих затворів, відкриття яких за потреби забезпечить подачу води Криму в колишніх обсягах.

Для забезпечення роботи цих затворів окремо будують потужну електропідстанцію. На випадок поновлення постачання передбачено також вузол обліку води, — зазначає начальник обласного управління водних ресурсів Єгор Коваленко.


Експерти вважають, що «перегородка» стане додатковою запорукою безпечної експлуатації Північно-Кримського каналу й поліпшить його керованість. Втім, адміністрації ПКК і Держводагентству України ще належить визначитися, що робити з першою — тимчасовою дамбою — на цьому каналі. Її поспіхом збудували 2014 року, щоб не пустити воду в анексований Росією Крим і забезпечити безперебійну її подачу на рисові плантації Каланчацького району Херсонщини. Створювали дамбу з дешевих підручних матеріалів (мішків з піском). Але коштувала вона майже мільйон гривень, її обслуговування також потребує грошей. Щороку обновляти такий об’єкт — це витрати. Водночас друга дамба є підстрахуванням на екстрений випадок, якщо на капітальній перемичці трапиться масштабна аварія чи її надовго виведуть з ладу в результаті диверсії. А такої можливості нині теж виключати, на жаль, не можна.


Як би там не було, а наглухо закриті затвори нової дамби можуть стати своєрідним «символом» міждержавних відносин між Україною й сусідньою державою-агресором, які зайшли у глухий кут. Потерпатимуть від цього насамперед сільгосппідприємства півострова, які щороку одержували Північно-Кримським каналом понад мільярд кубометрів прісної води для зрошення 360 тисяч гектарів полів і рисових плантацій, на яких сьогодні поставили хрест. Рисова крупа, як і більшість продуктів, на півострові вже давно привозна — із Краснодара чи країн далекого зарубіжжя. Тому і ціни запаморочливі.

Херсонська область.