Факт
Днями Міністерство охорони здоров’я України підписало договір із Crown Agents, розширивши тим самим список міжнародних організацій, яким наша країна довірила закупівлю медикаментів за бюджетні гроші. Угоди з іншими підрядниками — меморандум з ЮНІСЕФ про закупівлю вакцин та антиретровірусних засобів і договір із ПРОООН про надання послуг із закупівлі медичних препаратів — укладено раніше. Загальна сума, яка буде передана міжнародним організаціям на ліки цього року, становитиме майже 2,2 млрд. гривень, що дорівнює 60% усіх грошей, передбачених у бюджеті на придбання медпрепаратів. Решту коштів буде витрачено на закупівлі через тендери МОЗ. У 2016 році планується проводити через міжнародні організації всі держзакупівлі ліків.
...і коментар
— На жаль, сьогодні невідомо, який відсоток від суми коштів піде на оплату послуг міжнародних організацій, і незрозуміло, чи допустять до тендерів українських фармвиробників, — сказала кореспондентові «Голосу України» виконавчий директор Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ООРММПУ) Світлана Буніна (на знімку). — За наявними вимогами міжнародних організацій, до участі в торгах допускаються лише виробники, що пройшли так звану перекваліфікацію ВООЗ. Наші фармацевти її не мають, оскільки вітчизняна галузь працює за стандартом GMP, який підтримують усі розвинені країни світу. Україна, до речі, єдина на пострадянському просторі входить до числа 46 держав світу, що належать до виробників ліків найвищих стандартів. Тому й турбує питання, не чи прирівняють нас до підприємств деяких країн Латинської Америки та Азії? Більшість із них за стандартами GMP не працюють, але натомість мають дешеву робочу силу й готові продавати ВООЗ свої лікарські засоби за низькою вартістю. Українські виробники готові невідкладно пройти перекваліфікацію, але ВООЗ відмовляється направляти своїх експертів, мотивуючи це тим, що в країні йдуть воєнні дії. До того ж процедура перевірки може зайняти до двох років. Принаймні поки що відкриту процедуру тендерів оголосила тільки одна із трьох організаційпартнерів.
За словами виконавчого директора ООРММПУ, недопущення до участі в тендерах автоматично позбавляє українських фармацевтів права поставляти медикаменти під основні державні програми. Тим часом, зазначає вона, наші заводи можуть запропонувати зі свого асортименту щонайменше третину необхідних ліків. І всі вони — за прийнятними цінами, які іноді в кілька разів нижчі, ніж на імпортні препарати. Виходить парадокс, зауважує Світлана Буніна: замість того, щоб підтримувати свого виробника, стимулювати розвиток вітчизняної фармацевтичної галузі, Україна вкладатиме кошти в зарубіжжя. Чи по-господарські це і чи відповідає національним інтересам? Тож ми вимагаємо від МОЗ внести в договори відповідні зміни для того, щоб поставити вітчизняних фармвиробників у рівні умови із зарубіжними.
