6 листопада 2015 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбувся круглий стіл, під час якого обговорювали попередні результати моніторингу виконання Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні, розглядали проблемні питання організації законодавчого процесу та шляхи їх розв’язання.
Відкриваючи засідання, директор Інституту законодавства член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко зазначив, що ухвалений 4 червня цього року Верховною Радою України План законодавчого забезпечення реформ став результатом кропіткої роботи, консолідації зусиль та узгодження позицій широкого кола представників різних політичних сил, громадськості, вітчизняного і міжнародного експертного середовища щодо досягнення консенсусу у визначенні правової основи законодавчої роботи із забезпечення реформ в Україні. Наголосивши на важливості фахового обговорення ходу виконання Плану законодавчого забезпечення реформ і досягнення його завдань, відповідальності суб’єктів законотворчого процесу та їх взаємодії стосовно реалізації Плану, директор Інституту законодавства зауважив, що реалізація Плану є запорукою безповоротності реформ в Україні та її європейського майбут-нього.
На важливості фахового моніторингу виконання Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні, значенні системного дослідження чинників, що впливають на ефективність законодавчого процесу, наголосила завідувачка відділу проблем розвитку національного законодавства інституту професор Оксана Клименко. Для забезпечення послідовності та передбачуваності проведення реформ згідно з орієнтирами Плану практичне значення має вчасне виявлення перешкод на шляху його реалізації та підготовка рекомендацій стосовно шляхів їх подолання. Саме такий підхід перебуває в центрі уваги Інституту законодавства.
Реалізація (виконання) Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні, зазначила доктор юридичних наук Христина Приходько, має здійснюватися на всіх рівнях державної влади: центральному, регіональному та місцевому. За всебічної взаємодії законодавчої і виконавчої гілок влади. Мета та завдання Плану сприяють участі і взаємодії з громадянським суспільством та міжнародним співтовариством. Причому на місцях особлива роль належить органам місцевого самоврядування — як інститутам громадянського суспільства.
На питаннях взаємодії органів державної влади щодо виконання Плану законодавчого забезпечення реформ, зокрема стосовно виконання урядом законодавчих доручень з підготовки проектів законів, необхідність яких випливає з прийнятих парламентом на реалізацію Плану законів, зосередила увагу завідувачка сектору моніторингу законодавства Інституту, кандидат юридичних наук, доцент Тетяна Барабаш. Вона наголосила на тому, що ці питання постійно обговорюються у контексті практичної взаємодії, зокрема парламентських комітетів і уряду, щодо підготовки законопроектів та інших нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію прийнятих законів для здійснення реформ.
Шляхи оптимізації внутрішньоінституційних ресурсів Верховної Ради України, зокрема в контексті діяльності парламентських комітетів, було висвітлено завідувачем сектору експертних робіт інституту, кандидатом юридичних наук, старшим науковим співробітником Тарасом Скоморохою.
Підкреслювалося, що з метою якісної підготовки законопроектів, передбачених Планом, слід розвивати відкриті й прозорі процедури обговорення їх змісту на засіданнях комітетів і комітетських слуханнях із широким залученням експертного середовища та громадськості. Це дозволить зменшити дискусійність і кількість поправок при прийнятті зазначених законопроектів на пленарних засіданнях. На думку доповідача, в рамках парламентської реформи варто розглянути можливість надання парламентським комітетам права законодавчої ініціативи.
На значенні Плану як документа, що встановлює темпоральні межі формування законодавчої бази для проведення реформ в Україні, наголосила кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник інституту Тетяна Гладкова. Аргументуючи доцільність подальшого узгодження Плану із завданнями Угоди про асоціацію, вона також відзначила важливість додержання процедурних параметрів їх реалізації.
Проблемі формування інформаційного контенту щодо реалізації парламентом завдань законодавчого забезпечення реформ згідно з Планом приділив увагу завідувач сектору законопроектних робіт інституту, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Юрій Данилюк, наголосивши, що інформаційно-аналітичне супроводження цього процесу безпосередньо впливає на результативність роботи Верховної Ради України. В такий спосіб забезпечується зворотний зв’язок у підготовці громадськості до сприйняття реформ, створюються умови для формування в суспільстві об’єктивної оцінки діяльності парламенту та розвитку громадянського суспільства.
У ході дискусії учасники обмінялися думками стосовно створення умов для розвитку суспільного діалогу щодо проведення реформ в Україні, значення діяльності парламенту в їх законодавчому забезпеченні, участі наукової громадськості, експертного середовища в обговоренні проблем виконання Плану законодавчого забезпечення реформ, взаємодії органів державної влади та інститутів громадянського суспільства, стану і перспектив реалізації Плану в цілому та за окремими напрямами реформ. Обговорювалися пропозиції та рекомендації щодо шляхів оптимізації законодавчої роботи для реалізації завдань Плану.
Найближчим часом має відбутися наступне засідання круглого столу з обговорення питань реалізації Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні в розширеному форматі із залученням представників органів державної влади, наукової громадськості та третього сектору.
Інститут законодавства Верховної Ради України.
