Парламентська хроніка
Ранкове засідання 12 листопада
Відкриваючи пленарне засідання, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман закликав народних депутатів сконцентруватися на прийнятті рішень, а не на політичних гаслах чи протистоянні, оскільки в четвер, окрім важливих питань економіки та дерегуляції, парламент також має розглянути законопроекти про зменшення ренти на газ та про заборону дискримінації. До того ж глава парламенту підкреслив, що питання заборони дискримінації фактично є останнім із передбаченого Планом лібералізації візового режиму з Європейським Союзом «пакета» законопроектів.
Присутній у сесійній залі прем’єр Арсеній Яценюк, подякувавши Голові Верховної Ради за можливість проведення в стінах парламенту «тематичних днів», зазначив, що це дасть змогу сконцентруватися на реформах у конкретній сфері. «Одна з основних проблем економіки України — це монополії, які створювалися впродовж десятків років та які не дають розвиватися економічній конкуренції. Тому до парламенту внесено законопроекти, які вдосконалюють контроль за економічними концентраціями, закріплюють чіткий алгоритм нарахування штрафів та підвищують публічність і прозорість діяльності Антимонопольного комітету», — сказав глава уряду.
Ще один блок законопроектів стосується вдосконалення управління державною власністю, оскільки ці об’єкти досі є годувальницею корупціонерів. Зокрема, до управління державною власністю пропонується залучати незалежних радників та спостерігачів.
Ініційовані урядом зміни до законодавства про приватизацію, за словами прем’єра, не даватимуть українським олігархам можливості купувати п’ять відсотків акцій за низькою вартістю, а потім відлякувати іноземних інвесторів, які готові купувати об’єкти за високою ціною, вкладати реальні інвестиції, створювати робочі місця, але які не готові боротися з українськими олігархами. «Якщо ці зміни буде прийнято, то перший і основний об’єкт, який буде прозоро і чесно проданий на публічному конкурсі, — це Одеський припортовий завод», — підкреслив А. Яценюк.
У частині поліпшення інвестиційного клімату уряд пропонує законопроекти, які розширюють преференції для індустріальних парків та ліквідовують рейдерські схеми. Крім того, пропонується повернутися до мораторію на перевірку бізнесу, створити єдину автоматизовану систему державного нагляду, скасувати ліцензії на експорт та імпорт спирту і тютюнової продукції та скасувати 22 дозвільні документи в агропромисловому комплексі.
Після цього Верховна Рада 263 голосами ухвалила в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення прозорої діяльності Антимонопольного комітету. Голова Комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук повідомив, що цими змінами запроваджується громадський контроль за діяльністю Антимонопольного комітету, зокрема, шляхом обов’язкового оприлюднення рішень за результатами розгляду заяв та справ.
У першому читанні схвалено законопроект про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Пропоновані зміни передбачають, що органи Антимонопольного комітету під час визначення розмірів штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції мають застосовувати методику з розрахунку розміру штрафів органами Антимонопольного комітету за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Також суб’єкти господарювання отримають право оскаржувати рішення Антимонопольного комітету до господарського суду. За словами одного з авторів законопроекту, народного депутата Вікторії Пташник, відсутність методики накладання штрафів іноді призводить до неоднакового застосування законодавства, коли за такі само порушення на одні підприємства накладалися штрафні санкції у розмірі десятків мільйонів, а на інші — десятків тисяч.
Після кількох невдалих спроб ухвалення антидискримінаційної поправки до трудового законодавства, глава парламенту оголосив перерву. По її завершенні Володимир Гройсман зачитав текст пропонованої поправки до Кодексу законів про працю України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу).
«Мова йде про те, що коли людина просто працює, то ми не маємо права її дискримінувати. Хочу підкреслити, що основними цінностями будь-якої держави є людина та її права. Ми виступаємо з вами за сімейні цінності і в жодному разі не йдеться про те, що в Україні можуть бути хоч якісь одностатеві шлюби. Не дай Бог, щоб це відбулося і ми ніколи не будемо це підтримувати», — зазначив В. Гройсман та додав, в уряді навіть може з’явитися спеціально уповноважена особа з питань сім’ї та сімейних цінностей. «Але сьогодні Україна має довести, що готова виконувати свої зобов’язання, що дасть 46 мільйонам українських громадян можливість отримати безвізовий режим та нормально подорожувати світом», — наголосив Голова Верховної Ради. Після цього зміни до Кодексу законів про працю було ухвалено в цілому — «за» 234 голоси.
Представляючи законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об’єктами державної власності», міністр економіки Айварас Абромавичус зазначив, що ця законодавча ініціатива передбачає створення в унітарних державних підприємствах наглядових рад, обов’язковість проведення аудиту таких компаній та його публічність. «Основними причинами корупції в державному секторі є фальшування або й повна відсутність аудиту державних компаній, а також те, що такі підприємства дуже люблять торгувати з посередниками», — сказав міністр та запевнив, що після ухвалення цього законопроекту вся інформація про діяльність державних підприємств оприлюднюватиметься на сайтах уряду та міністерства. Законопроект 244 голосами ухвалено в першому читанні.
В цілому ухвалено законопроект про Державне бюро розслідування. Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін нагадав, що під час попереднього обговорення найбільше дискусій точилося довкола того, хто призначатиме директора Державного бюро розслідування. «Досягнуто домовленості, що призначатиме директора Президент за поданням Кабінету Міністрів після рішення конкурсної комісії», — сказав він та закликав підтримати законопроект, що позбавляє прокуратуру повноважень, які залишилися в неї ще з часів Радянського союзу. Також голова комітету повідомив, що кількісний склад бюро пропонується встановити на рівні 1500 осіб.
У першому читанні ухвалено законопроекти про внесення змін до Закону «Про державне оборонне замовлення» стосовно формування та виконання державного оборонного замовлення та про внесення змін до Закону «Про захист економічної конкуренції» (щодо підвищення ефективності контролю за економічними концентраціями).
Верховна Рада підтримала постанову про визнання депортації з Криму у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу. Крім того, встановлюється День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який відзначатиметься 18 травня. Також ухвалено постанову про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про заходи, пов’язані з 30-ми роковинами Чорнобильської катастрофи.
Народний депутат Олег Ляшко від імені фракцій Радикальної партії та «Батьківщини» виголосив заяву про необхідність невідкладного ухвалення законопроекту щодо зниження рентної плати на видобуток газу. «Розгляд цього законопроекту пропонується перенести на два тижні, а це означає, що люди платитимуть підвищені комунальні платежі», — сказав він та підкреслив, що, купуючи сьогодні за кордоном газ по 230 доларів, українським громадянам його продають по 330 доларів, а за собівартості видобутку тисячі кубометрів газу у півтори тисячі гривень, українським громадянам його продають за ціною 7200 гривень.
Більшість парламентаріїв не підтримали пропозицію про видалення на п’ять днів із сесійної зали за інцидент з Олександрою Кужель народного депутата Андрія Тетерука.
Розглянуто питання звільнення суддів.
З днем народження вітали народних депутатів Дмитра Сторожука та Павла Унгуряна.
Довідково
Верховна Рада ухвалила поправку до Кодексу законів про працю, за якою забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, ґендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів по захист своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їхніх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Тетяна Острікова.
Геннадій Кривошея, Максим Бурбак.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
