Українське суспільство готове до компромісів, питання лише в ціні, яку люди готові платити за мир. Про це свідчать результати загальнонаціонального дослідження громадської думки, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології.

 

«Більшість населення України (75 відсотків) орієнтується на досягнення компромісу як на шлях подолання збройного конфлікту на Донбасі. Водночас і на мир за будь-яку ціну, компроміси з ким завгодно і про що завгодно згодні лише 21 відсоток із них. Тоді як 54 відсотки все ще вважають, що задля миру на компроміси погоджуватися варто, але не на всі. Воєнний шлях розв’язання конфлікту, у разі очевидної перемоги однієї зі сторін, підтримують 14 відсотків населення», — зазначають соціологи.


Промовистими виявилися відповіді на запитання «Які рішення, на Вашу думку, слід ухвалити, щоб на Донбасі встановився мир?». Варіант «Відокремлення територій, зайнятих «ДНР» і «ЛНР», від України» обрали 7,8 відсотка опитаних на заході, по 8,6 та 8,8 відсотка — в центрі і на півдні і 9,7 відсотка — на сході України. А от найменше відокремлення прагнуть самі мешканці Донбасу — 2,4 відсотка (опитування проводилося на підконтрольній Україні території).


Майже чверть мешканців Донецької та Луганської областей — за надання «ДНР» та «ЛНР» особливого статусу в межах України, понад 35 відсотків — за запровадження федеративного устрою країни. Із останнім згодні по 11 відсотків мешканців півдня і сходу, а також 3,5 відсотка мешканців центру і трохи більш як 4 відсотки — заходу. За надання російській мові статусу другої державної висловилися 22 відсотки опитаних на Донбасі і майже 24 відсотки — на півдні, тоді як в інших регіонах цей показник становив від 2,5 до 8,5 відсотка.


Чи не найбільша запорука миру — успішна відбудова нормального життя на територіях Донбасу, контрольованих Україною. Із цим згодні 54 відсотки респондентів на Донбасі. На заході країни 51,5 відсотка опитаних вважають, що необхідно змусити Росію припинити втручання в конфлікт шляхом посилення міжнародних санкцій та тиску міжнародних структур. Також значний відсоток мешканців Західної України висловлюється за відновлення контролю України за окупованими територіями військовим шляхом — понад 23 відсотки.


«Ані ідея від’єднання цих територій і приєднання до Росії, ані ідея незалежних територій не знаходить підтримки. На визволених територіях Донбасу відбуваються зрушення, які є більші, ніж в інших регіонах. Відбуваються зміни у сприйнятті людей як самих себе. Ідея з локальною ідентичністю відійшла. 58 відсотків називають себе громадянами України, 20 відсотків — мешканцями Донбасу», — зазначає політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна.
«Мешканці Донбасу вже розчарувалися в тому, що можуть бути частиною Росії, і в тому, що можуть бути окремою самостійною територією. Все, треба жити тут», — каже директор фонду Ірина Бекешкіна.


А от запропоновані Мінськими угодами місцеві вибори та амністію учасникам бойових дій із боку сепаратистів переважна більшість опитаних не підтримують. І це повинно стати сигналом для влади, вважають аналітики.


Рік тому результати аналогічного дослідження, проведеного фондом, засвідчили: за майбутнє Донецької й Луганської областей загалом, з їхніми повноваженнями до конфлікту, було 7 відсотків опитаних, нині — 36. Ті, хто хотів більше незалежності для обох областей: рік тому — 42 відсотки, тепер — 37 відсотків. Відокремлення обох областей тоді підтримали 26 відсотків, нині — 2,4 відсотка.

ПРЯМА МОВА

Марія ЗОЛКІНА:

«Коли ми нині переходимо до політичної частини домовленостей у Мінську і обговорюємо, приміром, місцеві вибори — потрібно подумати, як на це реагує громадська думка. Переконана: якщо хочемо стратегічно виграти конфлікт, то просто призначати дату і проводити «щось», що ми потім визнаємо виборами, не можна. Тому що як мінімум у нас не тільки на Донбасі відсутня згода визнати це голосування виборами, а й по інших регіонах. І якщо те голосування, яке там організують, повністю суперечитиме суспільній думці, то ми точно не прийдемо до примирення, реінтеграції і заспокоєнню настроїв у суспільстві.


Військове врегулювання — це зрозуміло. Але коли йдеться про політичне врегулювання, одним із чинників має бути те, як це в суспільстві сприйметься. Позиція суспільства може бути дуже сильним аргументом для наших переговорників».

 

ДОВІДКОВО

 

Дослідження проводилося з 9 по 19 жовтня 2015 року в 110 населених пунктах у всіх областях України, крім Автономної Республіки Крим та непідконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей. Загалом було опитано 2014 респондентів.