Терористичні напади ісламістів у Парижі змусили замислитися навіть тих німців, котрі байдуже сприймали вимушене сусідство іновірців. За офіційною статистикою МВС ФРН, у країні нині перебуває 800 тисяч біженців із Сирії, Афганістану, Лівії, Іраку, Албанії, Косово та Сербії, котрі прибули сюди упродовж останнього року. Деякі німецькі видання, посилаючись на таємну урядову доповідь, повідомили, що в найближчі місяці очікується нова хвиля мігрантів — ще 400—500 тисяч.

Такий наплив шукачів кращої долі мало не навпіл розколов німецьке суспільство: одні громадяни вважають, що їм потрібно допомагати, й діляться із прибульцями і хлібом, і дахом над головою, а, на думку інших, вони мало не дармоїди, на котрих витрачаються кошти платників податків. Що стосується «дармоїдів», то, можливо, надто жорстко, але факт — утримання біженців, котрі вже прибули до Німеччини, обходитиметься державному бюджету в 3 млрд. євро щороку.


Не можна сказати, що несприйняття багатьма німцями прибульців пов’язане тільки з вибухами в Парижі. Адже протести проти їх перебування у Німеччині громадяни висловлювали й раніше. І не лише словесно: в ЗМІ постійно з’являються повідомлення про підпали наметових містечок і гуртожитків, де тимчасово оселилися біженці.


Німці поки що не зовсім оговталися від трагедії, яка сталася у Франції, проте не схоже на те, що вони підозрюють у тероризмі і «своїх» мігрантів. Стосовно цього рішуче висловилася канцлер ФРН Ангела Меркель, яка заявила, що біженці — не терористи, і Німеччина допомагатиме їм надалі. Також не можна ставити під загрозу виконання Шенгенської угоди, яка забезпечує відкритість кордонів усередині Євросоюзу. Щоправда, канцлера не підтримує значна кількість громадян. Як свідчать опитування громадської думки, мало не 50% їх не бажає бачити в країні іновірців. Такої думки дотримуються не тільки пересічні німці, а й чимало однопартійців Меркель і членів правлячої коаліції. Експерти вважають, що така полярність може дуже негативно вплинути на її позиції на наступних виборах.


Тим часом, на думку експертів, у майбутньому уряд ФРН намагатиметься скоротити наплив мігрантів за рахунок ухвалення жорсткішого законодавства та спрямування фінансової допомоги іншим країнам на утримання біженців. Але поки що прибулі одержують виплати — за законом про матеріальну допомогу для осіб, які просять притулку.


За даними одного з найбільших фінансових інститутів країни Комерцбанку, в середньому витрати уряду щороку на одного мігранта становитимуть близько 12 тисяч євро, або майже 1 тисяча євро на місяць. Із цієї суми кожен біженець одержуватиме 216 євро на базове забезпечення і 143 євро — на повсякденні потреби. Витрати на медичне обслуговування на одну особу становитимуть 250 євро на місяць, на квартирну плату — 370 євро.

Берлін.