Винних у розстрілах Євромайдану досі не покарано
Чому розслідування злочинів на Євромайдані за два роки так затягується, а часом складається враження, що саботується? Про це йшлося на засіданні Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції. Депутати планували заслухати звіти Генерального прокурора України Віктора Шокіна, Голови СБУ Василя Грицака і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, однак ніхто із запрошених керівників силових структур не прийшов.
Прибув лише заступник Голови СБУ Михайло Глуговський. Як поінформував голова комітету Єгор Соболєв, в СБУ повідомили, що голова спецслужби Василь Грицак перебуває у закордонному відрядженні. Генпрокуратура надіслала листа за підписом першого заступника Генпрокурора Юрія Севрука, що керівництво ГП нині щоденно проводить брифінги, а тому не може прийти на засідання парламентського комітету. Міністерство внутрішніх справ взагалі промовчало. Отож на засіданні комітету не було жодного представника ГПУ і МВС.
Голова комітету звернувся до керівників силових структур: «Нині ви дієте по відношенню до парламенту, як свого часу діяли ваші попередники за часів Януковича», — сказав Єгор Соболєв.
М. Глуговський повідомив, що до СБУ надійшло 2928 доручень щодо розслідування злочинів проти гідності у період Євромайдану. Із них 865 повністю виконано. Однак із конкретних результатів посадовець назвав лише затримання кількох «беркутівців», арешт двох екс-посадовців СБУ та затримання колишнього міністра юстиції Олени Лукаш. Хоча, як зауважили депутати, у компетенції СБУ лише п’ять відсотків розслідування злочинів на Майдані, а основна робота і більшість запитань парламентаріїв — за ГПУ і МВС.
Заступник Голови СБУ також зауважив, що за короткий проміжок часу після Революції Гідності тодішні керівники СБУ знищили всі документи, матеріали та плани. А багатьом учасникам тодішніх подій, котрі сьогодні розшукуються, вдалося втекти до Росії, Криму, на непідконтрольні території Донецької та Луганської областей або до інших країн. Водночас заступник Голови СБУ запевнив, що якихось перепон чи перешкод з боку нинішнього керівництва СБУ в розслідуванні злочинів на Майдані нині немає.
Адвокати постраждалих та родичів загиблих на Майдані, у свою чергу, на засіданні комітету стверджували, що за рік фактично не відбулися зрушення у розслідуванні злочинів, а слідство зумисно зволікається.
На думку адвоката Віталія Тітича, всі факти про знищення доказів мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чого не зроблено. Хоча в ГПУ створено нове управління з розслідування злочинів на Євромайдані. За словами адвоката, у правоохоронних органах не відсторонюють від посад багатьох працівників, які координували в часи Євромайдану дії «тітушок» і яким навіть зараз пред’явлено обвинувачення, але рішення суду ще немає. Хоча, стверджував адвокат, злочини на Майдані дуже легкі для розслідування, майже «хрестоматійні», тим паче багато з них зафіксовано на відео, яке оприлюднювалось у ЗМІ та в Інтернеті.
Однак свідки та очевидні учасники тодішніх подій — у тому числі й стрілки, котрих видно на відео, досі не допитані.
Депутати говорили про саботаж з боку правоохоронних органів. Дмитро Добродомов наголосив, що розслідування злочинів на Майдані не може далі зволікатися. Борислав Береза запропонував заслухати інформацію силовиків у сесійній залі. Юрій Дерев’янко зауважив, що неприхід керівництва МВС і Генпрокуратури — це повне ігнорування всієї Верховної Ради та вимог усього суспільства і також висловився за заслуховування силовиків у сесійній залі парламенту і навіть порушення питання про їхню відповідальність. Хоча депутати направили свої запитання до правоохоронних відомств заздалегідь. Віктор Чумак (фракція БПП) запропонував перекваліфікувати злочини на Майдані на «тероризм».
Юрій Тимошенко (фракція «Народний фронт») заявив, що було багато вбитих і постраждалих не лише 20 лютого 2014 року, а й 18 лютого. Депутат зауважив, що він один із тих, хто дивом уцілів 18 лютого 2014 року на Кріпосному провулку біля Будинку офіцерів, де, за його словами, «за 15 хвилин було вбито від 50 до 100 людей». Депутат розповів, що він сам бачив «гори трупів» під Будинком офіцерів. Бачив, як беркутівці добивали людей на землі й розстрілювали з автоматів. А потім трупи у пластикових мішках, за словами Юрія Тимошенка, начебто було вивезено до крематорію, а частину трупів начебто топили у Дніпрі.
Однак, на запитання Юрія Тимошенка, чи має СБУ інформацію про таку кількість загиблих, заступник Голови СБУ Михайло Глуговський відповів, що в СБУ доказів підтвердження фактів про начебто спалювання тіл у крематорії немає. «Ми вивчили всі крематорії, але докази не отримали», — заявив заступник Голови СБУ. «Фейками» назвав заступник Голови СБУ й інформацію про відрізані голови на Майдані.
Присутній на засіданні комітету лідер фракції Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що його телефони, а також телефони інших народних депутатів незаконно прослуховують. Ляшко запропонував антикорупційному комітету Верховної Ради звернутися до ГПУ і СБУ і витребувати всі матеріали щодо можливого прослуховування народних депутатів, а також до Антикорупційного бюро з вимогою провести антикорупційне розслідування стосовно Генпрокурора України за фактами, які стали відомі із ЗМІ.
Завершилося засідання антикорупційного комітету... скандалом і бійкою. На обговорення також було винесено питання про деякі призначення у правоохоронних органах. Зокрема, було заслухано звернення позафракційного депутата Володимира Парасюка стосовно ситуації, яка склалася навколо призначення на посаду заступника начальника Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України Василя Пісного, котрий раніше працював на керівних посадах у правоохоронних органах на Львівщині, де обирався за округом Парасюк, та в Львівській облраді.
Парасюк звинуватив Пісного в «розкішному житті» та хабарництві під час роботи в правоохоронних органах на Львівщині, навівши відповідні факти. Натомість Пісний стверджував, що пройшов люстраційну перевірку. А маєтки, які йому інкримінують, належать його колишній дружині. Тоді як Парасюк звинуватив Пісного в тому, що він, мовляв, зумисне розвівся з дружиною, щоб приховати статки.
Між Парасюком та Пісним прямо в залі засідань комітету перед численними телекамерами виникла сутичка. Під час бійки Парасюк кричав, що складе мандат, якщо такі люди працюватимуть на керівних посадах в правоохоронних органах.
У зв’язку з чим голова комітету Єгор Соболєв дочасно закрив засідання комітету.
Є. Соболєв у коментарі журналістам заявив, що запропонує розглянути питання про непарламентську поведінку Парасюка — на спеціальному закритому засіданні комітету. «Я розумію, що здають нерви в умовах саботажу та ігнорування, але комітет — не місце, де будемо бити запрошених людей», — сказав Соболєв.
Реакція інших депутатів, членів антикорупційного комітету, на бійку під час засідання, що трапилося в парламенті вперше, була одностайною: такі вчинки є неприпустимими для депутата. А перший заступник голови комітету Юрій Савчук («Народний фронт») навіть не виключив, що в парламенті може з’явитися подання про позбавлення Володимира Парасюка депутатських повноважень.
Коментар
Голова Комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції Єгор СОБОЛЄВ:
— Силовики дозволяють собі просто нехтувати парламентом, який їх або призначив, або надав згоду на їхнє призначення, як у випадку з Генпрокурором. Ми отримуємо лише відписки. Повне ігнорування всіх наших звернень, вимог, рекомендацій, слухань. Ми ж не раз просили збільшити управління, яке займається розслідування злочинів на Майдані, не можуть 18 слідчих фізично розслідувати таку велику кількість дуже важливих справ. Або ми просили збільшити чисельність управління так званих внутрішніх розслідувань ГПУ. Нині фактично ідеться про ігнорування керівниками правоохоронних органів роботи парламенту, який є головним, ключовим органом влади. По суті, нині ці люди підривають саму ідею демократії. Вони змушують нас повертатися до вуличних методів, і це — найстрашніша провокація, яка може бути з боку Генпрокурора і міністра внутрішніх справ.
Завідувач секретаріату комітету Юрій Сорочик, голова комітету Єгор Соболєв, заступник Голови Служби безпеки України Михайло Глуговський (зліва направо).
