ГПУ, МВС та СБУ перед другою річницею Євромайдану відзвітували про перебіг розслідування злочинів, скоєних проти активістів. За інформацією правоохоронців, у даній справі у слідства є понад 270 підозрюваних. Та потерпілі, і правозахисники заявляють про затягування справ та неефективність розслідування. Адже за цей час жодного обвинувального вироку судом ухвалено так і не було.
Заяви та цифри
Загалом, за даними МОЗ та МВС, 106 людей було вбито під час масових акцій протесту, понад тисячу — поранено. Загинули також 19 працівників правоохоронних органів.
Як повідомила прес-служба ГПУ, під час розслідування злочинів проти активістів Євромайдану проведено понад 8 тисяч слідчих і процесуальних дій, допитано 5 тисяч свідків і потерпілих, призначено понад 1500 експертиз, проведено 900 оглядів місць подій, предметів і відеозаписів, майже 500 слідчих експериментів.
Силовики заявили, що слідчим вдалося зібрати докази для підозри колишніх чиновників і працівників «Беркута» в силовому розгоні акції протесту 30 листопада 2013 року, провокації на Банковій 1 грудня 2013 року. Серед них — позбавлений звання Президента України Віктор Янукович, колишні секретар РНБО Андрій Клюєв і його заступник Володимир Сівкович, міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, голова КМДА Олександр Попов, керівники ГУМВС України в місті Києві Валерій Коряк і Петро Федчук, начальник управління громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві О. Мариненко, командири підрозділів «Беркута» різних рівнів С. Кусюк, А. Дідюк, М. Тяг-нирядно, Є. Антонов, Ю. Шевченко, Р. Скрицький і Д. Садовник.
«Нині слідчі ГПУ перевіряють законність дій і рішень понад 200 працівників органів внутрішніх справ, 80 прокурорів і сотні суддів, — заявив днями на брифінгу начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.
Також ГПУ, СБУ і МВС розслідують факти переслідування учасників руху «Автомайдан». Зокрема, розглядається перевищення службових повноважень міліціонерами під час затримання активістів 23 січня 2014 року у Кріпосному провулку.
Однак до суду ці справи не доходять, стверджує «Голосу України» адвокат однієї з родин загиблого з Небесної Сотні Павло Дикань. За його словами, лише одна нині розглядається в суді — це справа колишніх співробітників «Беркута», яких звинувачують у причетності до розстрілу 39 людей 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві, — зазначив він.
За інформацією «Адвокатської дорадчої групи», яка об’єднала захисників інтересів родичів загиблих на Євромайдані, сьогодні не завершилося розслідування і стосовно голови КМДА Олександра Попова, якого звинувачують у причетності до побиття студентів вночі 30 листопада 2013 року. Хоча йому та колишньому заступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу висунули підозру одним із перших.
На сьогодні слідчі дії проводяться стосовно 20 співробітників «Беркута», які протистояли активістам Євромайдану. Але не відомо, чи буде ці справи передано до суду, розповідає адвокат «Небесної сотні» Віталій Титич.
— Командир роти «Беркута» Д. Садовник був ключовим підозрюваним. Але служителі Феміди відпустили його з-під варти. Стосовно судді, яка ухвалила це рішення, було відкрито кримінальне провадження. Але досі вироку і в цій справі немає, — зазначив він днями на прес-конференції.
Без особливих зрушень і розслідування про причетність російських снайперів до розстрілів мітингувальників. Екс-голова СБУ Валентин Наливайченко переконував, що надав усі наявні у нього матеріали про причетність спецслужб Російської Федерації до розстрілів. Але в ГПУ цю інформацію не підтвердили. Зокрема, С. Горбатюк заявив ЗМІ, що нині не можна робити висновки про причетність РФ до організації розстрілів людей.
Розслідування триватиме довго
Через два роки після початку Євромайдану всі, хто займається розслідуванням цих злочинів, не задоволені його результатами.
«Слідство постійно наштовхується на чималу кількість різних перешкод, які чинять нинішні правоохоронці та їхні представники, навіть судді. Приховані перепони, такі як затягування розгляду клопотань про слідчі дії і необґрунтовані відмови в їх задоволенні, іноді переростають у відкриту протидію розслідуванню — розблоковуються рахунки колишніх високопосадовців, протиправно звільняються з-під варти підозрювані у вчиненні особливо тяжких злочинів», — зазначив 17 листопада на брифінгу С. Горбатюк.
Також він визнав, що розслідування триватиме довго, оскільки масштаби його потребують значних зусиль і часу.
Утім, постраждалі люди зараховують до саботажників і саму прокуратуру. Так, активістка Автомайдану Катерина, яку в ніч на 23 січня 2014-го побили міліціонери у столиці, переконана: прокуратура неефективно розслідує справу. За її словами, лише кілька місяців тому вона отримала статус потерпілої, а слідчий експеримент провели через півтора року після нападу. «Ніхто не хоче встановити справедливість. Правоохоронці, які мене били, перебувають на волі і продовжують спокійно працювати в правоохоронних органах, — розповіла дівчина.
Коментар
Народний депутат України від Всеукраїнського об’єднання «Свобода», член Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції Олег ОСУХОВСЬКИЙ:
«Правоохоронні органи хочуть продемонструвати роботу із розслідування злочинів проти Майдану, але реальних результатів немає. Громадські активісти подали нам перелік 70 правоохоронців, причетних до кривавих подій, які досі працюють у правоохоронних органах. Ми звернулися до МВС, щоб їх звільнили, але немає жодної реакції. Мають сидіти негідники, які грабували державу, розстрілювали Майдан, привели країну до війни, а натомість переслідують патріотів».
22 січня 2014 року. Севастопольський «Беркут» за 30 хвилин до початку штурму барикад на Грушевського.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
