Євромайдан у Донецьку розпочався одночасно з київським — у ніч на 22 листопада 2013 року. Враховуючи, що на той момент діяла заборона міської ради на встановлення наметів, активісти вирішили проводити акцію у формі мітингів щовечора, а до ранку залишатися на чергування. Під час мітингів люди збирали речі і продукти для київського Євромайдану, а також організовували поїздки до столиці. Про атмосферу донецького Майдану пригадує його активна учасниця Тетяна Дурнєва.
— В один із перших днів я привезла на мітинг прапор Євросоюзу. Взяла на історичному факультеті університету, обіцяла повернути. Прапор ЄС був дивовижним для Донецька, всі з ним хотіли сфотографуватися! На мітинги і назад їздила на велосипеді, обмотавшись українським прапором. Коли їхала вулицями — половина міста кричала мені: «Слава Україні!». А біля під’їзду, де був розташований наш офіс обласної організації Комітету виборців України, сусідки прошипіли: «Ну ось, фашисти приїхали...»
Дивлюся тепер на ті фотографії дворічної давнини — і досі відчуваю світло, надію та тепло. Все це було разом із нами і, сподіваюся, досі є в нас. Сумую за тими днями, коли ми ще не знали, які страшні часи попереду. Не знали слів «зрада», «сепаратисти», підвал був місцем зберігання овочів, а не людей. Ми були наївні, щирі та сповнені надії...
Записала Ліна КУЩ.
На знімках: Тетяна Дурнєва на донецькому Євромайдані. Листопад 2013 р.; донецький Євромайдан збирався щодня під українськими прапорами. Грудень 2013 р.
Фото надано Тетяною Дурнєвою та автора.
