Ім’я еколога-науковця, захисника легендарного лісового урочища Холодний Яр Ольги Галушко (на знімку) широко знане у Шевченковому краю. Після подій січня 2014 року, під час яких 27-річну дівчину було важко поранено, Оля стала символом черкаського Майдану. Тепер вона стійко і наполегливо бореться за права учасників Революції Гідності.
У ту тривожну січневу ніч, коли розпочався штурм Черкаської облдержадміністрації, я зустріла Олю Галушко. Дівчина разом з іншими молодими активістами брала участь у мітингу. Ми привітались і разом протиснулися крізь розбурхане людське море під стіни ОДА. Звідти було краще робити фотознімки. Перекинувшись кількома словами, Оля через мить повернулася до своїх друзів...
Тим часом з відчинених дверей і вікон адміністрації у бік протестувальників запрацювали пожежні брандспойти, почулися вибухи, спалахнув вогонь і морозне повітря наповнилося запахом їдучого газу. Раптом у вирі натовпу пронеслось: щойно важко поранено у голову дівчину. Її, закривавлену і напівживу, виносять з-під стін адмінбудівлі у безпечне місце.
...То була Оля Галушко, молодіжний лідер, працівник національного історико-культурного заповідника «Чигирин», аспірантка однієї з київських наукових установ. Якийсь негідник, «оборонець» ОДА (його особу й через майже два роки так і не встановлено слідством), щосили жбурнув з вікна четвертого поверху важкий керамічний вазон. Від страшного удару і больового шоку непритомна Оля впала на асфальт...
Її прооперували у лікарні швидкої допомоги. Раз і другий. Поранення виявилося глибоким і ніхто з медиків не давав гарантій на життя. Наступного дня хтось з активістів повідомив, що дівчина померла, не прийшовши до тями...
На щастя, Оля вижила. Кілька тижнів перебувала у комі, балансувала між життям і смертю. Зрештою, молодий організм переміг. Потяглися довгі місяці посттравматичного лікування та реабілітації. Поступово поверталися пам’ять, уміння говорити, писати. Життя поділилося на дві частини: до поранення і після...
... Через півроку після тих січневих подій молодий науковець поїхала у свій улюблений Холодний Яр. Тихо ходила знайомими лісовими стежинами, слухала пташок, дихала цілющим повітрям і відчувала, як знову наповнюється силою, енергією, духом рідної землі. Влітку почала проводити екскурсії, дитячі природничі розвідки. Знову долучилася до роботи зі створення у Холодному Яру національного природного парку. Провела молодіжні акції «Нове життя джерел», творчий екофестиваль «Свіжий вітер». Разом з друзями доклала зусиль, щоб успішно відбувся перший фестиваль незборимої нації «Холодний Яр-2015». А ще стала членом координаційної ради сил Майдану Черкащини, Народної ради Чигиринщини, ПЛАСТу, приєдналася до волонтерського руху...
Активне громадське життя, спілкування з природою і однодумцями допомагають нині Ользі Галушко переборювати наслідки поранення. Проте, на жаль, зізнається дівчина, рецидиви травми повертаються знову і знову. «Ці болі на все життя, — каже Оля. — Постійне лікування виснажує, забирає час і ... гроші». Мізерної пенсії інваліда другої групи загального захворювання, яку отримує вона, не вистачає навіть на найнеобхідніші ліки. Однодумці від самого початку підтримували Олю та її самотню маму, збирали на лікування кошти і постійно шукали вихід з важкої матеріальної ситуації. І ось у лютому 2015 року світло в кінці тунелю, здавалося, з’явилося.
Саме цього місяця Верховна Рада ухвалила зміни до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», де пунктом 10 вказано, що особи, які стали інвалідами унаслідок ушкоджень, які отримали під час подій з 21 листопада 2013 по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича, прирівнюються до ветеранів війни. Ольга Галушко звернулася до обласного департаменту охорони здоров’я з проханням змінити їй статус інваліда. Однак спеціальна комісія, створена з цього приводу, нічого ухвалити не змогла — уряд не затвердив механізм дії змін до згаданого закону.
Майже через п’ять місяців, наприкінці червня цього року, Кабмін, врешті, спромігся на відповідну постанову. Ухвалений документ зобов’язував створити міжвідомчу комісію у складі представників МВС, МОЗ та Мінсоцполітики, котра встановлюватиме зв’язок інвалідності особи з акціями протесту під час Революції Гідності.
Ольга Галушко повторно звернулася до лікарсько-консультативної комісії зі своїм проханням. Цього разу посадовці зажадали від неї ... довідку про участь у протестних акціях, посвідчення учасника Революції Гідності, та ще й відрядили взяти письмові підтвердження у ... прокуратурі та військкоматі.
Чиновницьке невігластво одних і відверте знущання інших не зупинило активістку. «Я зрозуміла, — щиро ділиться вона, — що за моїми плечима — десятки, а може, й сотні людей, котрі, як і я, постраждали під час протестів, мають інвалідність і жалюгідну пенсію. Тому я твердо вирішила: потрібно боротися далі. Зміна соціального статусу допоможе нам достойно жити, вести активний спосіб життя, бути корисними Україні. Функціонери Кабміну протягом останніх п’яти місяців так і не створили міжвідомчої комісії... Комусь дуже не хочеться мати справу з активістами Революції Гідності. Однак — доведеться. Я у цьому ніскільки не сумніваюся. Наша правда переможе...».
P. S. Редакція газети стежитиме за тим, коли уряд спроможеться на створення міжвідомчої комісії, а також обов’язково повідомить читачам про подальшу долю Ольги Галушко та її побратимів по боротьбі.
Черкаська область.
Фото з архіву героїні публікації.
