Степовому півдню вже незабаром доведеться обирати — додаткові мегавати чи зрошення та судноплавний Дніпро. Через нестачу дощів у верхів’ях головної української річки Каховська ГЕС постійно зменшує обсяг скидання води з верхнього б’єфу. Це почалося ще влітку, але нині він упав до 300—400 кубометрів на секунду замість звичайних 600—1000 кубів. Немає що скидати, і як наслідок, рівень води в Дніпрі також катастрофічно знижується.
Так, наприклад, 17 листопада 2014 року ГЕС скидала 603 кубометри на секунду, а того самого дня нинішнього року — лише 413. Рівень води у районі верхнього б’єфу, за даними Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій Херсонщини, торік був 15,41 метра, а цьогоріч — уже 15,37 за критичного рівня для роботи турбін у 13 метрів. Нинішньої осені рівень води у Дніпрі зафіксовано на позначці у 433 сантиметри при максимальному значенні у 664 сантиметри. Найнижчий рівень за весь час після побудови Каховської ГЕС спостерігався 23 листопада 1975 року — 382 сантиметри.
— Немає підстав сподіватися, що осінні опади безпосередньо у пониззі Дніпра виправлять ситуацію, — засвідчив начальник Херсонського обласного гідрометцентру Юрій Кіріяк. — Адже у жовтні кількість опадів на Херсонщині не перевищувала 18,6 мм за звичайної норми 28 мм, у листопаді 10 мм за норми 33 мм. Якщо і далі так триватиме, то ближче до середини зими, коли в державі спостерігається дефіцит електроенергії, доведеться вибирати, чи «спрацьовувати» Каховське море для додаткових мегават і стабілізації національної енергосистеми, чи накопичувати достатньо води для збереження судноплавства на Дніпрі та для зрошення влітку ланів. Уже дійшло до такого зменшення течії, що просто посеред річки почали розростатися водорості. А це свідчить про те, що дельта Дніпра стрімко заболочується та міліє.
Адміністрація морських портів України уклала контракт на поглиблення дна в районі Дніпро-Бузького та Херсонського суднохідних каналів. Термінове розчищення фарватеру потребує видалення трьохсот тисяч кубометрів надлишкового грунту. Це коштуватиме державі у понад сто гривень за кубометр.
Вибір, що й казати, нелегкий. Пожертвувати енергетичними потужностями Каховської ГЕС — означає повторення віялових відключень електроенергії на півдні. Хоча для національної енергосистеми це не критично: остання в каскаді дніпровських гідроелектростанцій використовується переважно для стабілізації стану системи в осінньо-зимовий період. А от відмовитися від зрошення у час так званої гідрологічної посухи означає втратити чи не половину врожаю зернових та овочевих культур. Втім, меліоратори сподіваються, що до такого все-таки не дійде.
— Я навіть відмовляюся оцінювати рівень втрат сільського господарства області у разі відсутності зрошення. Але той факт, що скидання води з каскаду дніпровських ГЕС зменшилося, та все ж не припинилося остаточно, вказує, що резерви системи ще є. Як їх ощадливіше витрачати, вирішуватиме міжвідомча комісія при Укрводагентстві, до складу якої входять і представники «Укргідроенерго», і Держрибгоспу. Сподіваюся, вона зможе знайти золоту середину і не допустить, щоб рівень Каховського водосховища упав до «мертвого», — сподівається начальник управління водних ресурсів Херсонщини Єгор Коваленко.
А тим часом селяни Таврії такими «високими матеріями» не переймаються. Вони подумки звертаються до небесної канцелярії з єдиним проханням: «Дай дощу!».
