Ранкове засідання 24 листопада


Верховна Рада України ухвалила в цілому проект закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» — 260 «за». Тема роздержавлення ЗМІ вже дуже давня. Як зауважив автор законопроекту Микола Томенко (фракція Блоку Петра Порошенка), вже можна відзначати десяту річницю, відколи в парламенті почали з’являтися відповідні законопроекти. Роздержавлення та усунення впливу органів державної влади на друковані ЗМІ — це одна з вимог Парламентської Асамблеї Ради Європи, зафіксована в її резолюції ще 2005 року. Країни Балтії, котрі вже інтегрувалися до Євросоюзу, провели роздержавлення ЗМІ одразу після здобуття незалежності.

 

За законом реформування друкованих ЗМІ та редакцій здійснюватиметься у два етапи: перший — протягом одного року з дня набрання чинності законом, та другий — протягом наступних двох років.
На першому етапі здійснюватиметься реформування друкованих ЗМІ та редакцій згідно з переліком, який має затвердити Кабінет Міністрів України.

До переліку друкованих ЗМІ та редакцій, які підлягають реформуванню на першому етапі, включаються друковані ЗМІ та редакції, що самі звернулися з відповідними клопотаннями до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах.

На другому етапі буде проведено реформування друкованих ЗМІ, які не зазнають реформування на першому етапі.

Згідно із законом, реформування друкованих ЗМІ та редакцій здійснюватиметься так:

— вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого ЗМІ та редакції — у разі відсутності державного (комунального) майна у майні редакції;

— вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого ЗМІ та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу в суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення та тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації;

— вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого ЗМІ та редакції з наступною приватизацією майна редакції, — у разі, коли трудовий колектив редакції не подає протягом установленого цим Законом строку пропозиції щодо своєї участі у реформуванні друкованого засобу масової інформації;

— перетворення друкованих ЗМІ, заснованих центральними органами виконавчої влади, в офіційні друковані видання.

Водночас місцевим реформованим друкованим ЗМІ може бути надана державна підтримка за рахунок коштів державного бюджету — пільгова оренда приміщень, адресна підтримка, надання пріоритетного права на укладення договорів на висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Один із ініціаторів законопроекту Микола Томенко (фракція БПП), представляючи законопроект, зауважив, що цей законопроект так довго обговорюється в українському парламенті різних скликань, бо влада «не хотіла розпрощатися з інструментом безплатного піару». «Треба раз і назавжди покінчити з тим, що глави обласних держадміністрацій та міські голови використовують місцеву комунальну пресу для власних інформаційних кампаній», — сказав М. Томенко. За його словами, цього року в столичному муніципальному бюджеті витрачено 35 мільйонів гривень на комунальні медіа, а загалом по Україні йдеться про 100 мільйонів гривень.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар («Народний фронт») наголосила, що в законі йдеться лише про реформування друкованих ЗМІ. На її думку, використання державних коштів на підтримку державних друкованих ЗМІ є не ефективним. «У час економічної кризи це далеко не краще витрачання державних коштів», — сказала В. Сюмар.

Під час обговорення депутати висловлювали різні думки. Андрій Шинькович (фракція БПП) розповів, що в регіонах стосунки державної влади та місцевих газет інколи набувають рис трагікомізму: деякі голови районних чи обласних рад досі дозволяють собі вичитувати макети районок. «Прийняттям цього закону поставимо районні газети на рівень партнерів влади, а не залежних від влади», — стверджував депутат. Сергій Висоцький («Народний фронт») зауважив, що всім в Україні вже давно набридло, що якісь місцеві кланові структури, місцеві феодали використовують бюджетний ресурс як власний. «Настав час провести роздержавлення, щоб користувачі інформаційних послуг перестали бути ошуканими», — сказав парламентарій. Водночас Юрій Соловей (фракція БПП) висловив думку, що у багатьох районах районна газета чи районне телебачення є чи не єдиним ЗМІ, через яке можна донести до людей вичерпну інформацію про місцеві новини. Тоді як «незалежність» деяких центральних телеканалів, які належать олігархам, не має нічого спільного з незалежністю ЗМІ, зауважив депутат.

Прийнято й важливий соціальний законопроект — «Про внесення зміни до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (№2162а) щодо призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей осіб, загиблих внаслідок поранення, каліцтва, контузії, одержаних під час участі в Революції Гідності». Автором законопроекту є народний депутат України Олександр Третьяков. Документом пропонується призначити пенсію непрацездатним членам сімей загиблих, тобто родинам Небесної Сотні, незалежно від тривалості наявного у них страхового стажу. Під час обговорення депутати зазначали, що цей закон не потребуватиме значних витрат із бюджету, оскільки стосується лише кількох десятків родин, котрі справді заслужили на пошану від держави.

Парламент зробив перший крок і до створення нової моделі ринку природного газу — в цілому схвалено урядовий проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу» (№3073). Таке рішення підтримали 232 депутати. Як зауважив доповідач, міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, метою прийняття закону є необхідність приведення Податкового кодексу України у відповідність до норм Закону України «Про ринок природного газу».

У Податковому кодексі України пропонується уточнити порядок сплати податку на додану вартість, рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Також змінено умови розрахунку фактичної ціни реалізації природного газу при сплаті рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Тимчасово — до 1 липня 2017 року — залишатиметься касовий метод визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість для операцій з постачання (у тому числі оптове), передачу, до цього ж терміну звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення.

У першому читанні схвалено низку законопроектів — про внесення змін до Закону «Про телебачення і радіомовлення» (щодо визначення передач європейського виробництва), про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів, про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування об’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення.
25 листопада згідно з прийнятою постановою у сесійній залі відбудуться парламентські слухання «Про реформу охорони здоров’я в Україні».

Після перерви парламент розпочав розгляд низки питань розвитку економіки. Як відомо, з ініціативи Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана, в парламенті запроваджено «тематичні дні» — розгляд законопроектів на певну тематику.

У першому читанні прийнято проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі (№ 2558а).

У першому читанні також схвалено проект закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу. У цілому — зміни до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (щодо унеможливлення внесення змін до Єдиного державного реєстру за підробними документами) — 227 «за».

ДОСЛІВНО

Голова Верховної Ради України Володимир ГРОЙСМАН:

— Країна очікує реформ і змін, і парламент має забезпечити їх підтримку на законодавчому рівні.

 

 

Микола Томенко доповідає проект закону 1123 «Про реформування державних і комунальних  друкованих засобів масової інформації».

 

 

У центрі з газетою народний депутат Іван Вінник.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.