...І ця війна закінчиться
триклята.
І трон впаде, як непрощенний
гріх.
Бо можна на багнети
опиратись,
Та, як не пнись, не всидіти
на них.
І ця війна закінчиться
без бою.
І цю війну не виграє ніхто.
А далі за Мойсеєм...
Знов юрбою...
Та вже не сорок, літ отак
зо сто.
Все той же шлях,
що терновинням коле.
Все той же, битий. З посохом
в руці.
Кладеться впрям і звично йде
по колу,
Збиваючись на блудні манівці.
По колу — війни і по колу —
воля.
По колу — вічність і по колу —
мить.
Від Переяслава до тризни
Гуляйполя,
Від Гурб і Яру... аж до
Колими.
До Криму докотилося
й Донбасу...
Трикляте коло не спиня свій
біг.
Все обіцяє золоті прикраси
Стократно анексованій
судьбі.
І це пройде... Біль мрію
не задушить
За повелінням східної орди.
Намолене завжди зціляє
душу.
Натерплене освятиться
завжди.
До попелу не догоряє ватра.
Останню іскру, Боже,
сохрани!
...А ця війна закінчиться
назавтра.
А далі все, як завш,
після війни...
Млинів
Рівненської області.
