Олег ЛЯШКО, Радикальна партія:
— 21 листопада ми відзначили другу річницю Революції Гідності. З якими підсумками ми підішли до неї? Вся країна бачить, що, за великим рахунком, за цей час нічого не змінилося. У країні немає справедливості. Той, хто вчиняв злочини на Майдані, не притягнутий до кримінальної відповідальності. Сьогодні у тюрмах патріотів сидить більше, ніж за часів Януковича. Чому сьогодні люди не підтримують владу? Бо бачать величезну різницю між задекларованими словами та реальними діями. Тому я закликаю парламент припинити імітувати реформи. А українську владу — діяти.
Віктор БОНДАР, група «Партія «Відродження»:
— Згідно з календарним планом залишилося 12 пленарних засідань парламенту. На порядку денному, на наш погляд, стоїть надзвичайно важливе питання — Державний бюджет на 2016 рік. Одночасно з бюджетом має бути ухвалено новий Податковий кодекс, який радикально скоротить кількість податків, у т. ч. й на заробітну плату, спростить адміністрування податків і дасть новий подих життю економіки. Одночасно маємо переглянути Бюджетний кодекс і передати більшу частину фінансових повноважень на місця.
Володимир ЛИТВИН, група «Воля народу»:
— Сьогодні найбільше «вбиває» людей байдужість влади до елементарних проблем виживання громадян. А дратує — тотальне базікання влади про всезагальні реформи, від яких людям стає дедалі гірше.
Очевидно, що низька соціальна база підтримки уряду зумовлює те, що у нас практично немає відкритого, чесного діалогу із суспільством: що відбувається, чому і що потрібно робити, аби разом пережити складні моменти. Постає запитання, особливо після завершення виборів до місцевих органів влади: де остаточне рішення про зниження тарифів на комунальні послуги, про скасування грабіжницького податку на пенсії, про індексацію пенсій та заробітних плат відносно рівня інфляції.
Семен СЕМЕНЧЕНКО, «Самопоміч»:
— Хочу привернути увагу до ситуації, яка склалася навколо виборів у Кривому Розі. Увесь тиждень відбувалися масштабні демонстрації громадян, які не погоджуються з тими фальсифікаціями, які мали місце. Триває пошук правового вирішення цієї проблеми. У понеділок депутати від «Самопомочі» мали зустріч із Президентом, під час якої обговорювали шляхи виходу з ситуації. Адже під час останнього віче у місті люди висловили недовіру обраній всупереч результатам голосування владі. Лунали заклики до прямого народовладдя. Вважаю, що ми маємо об’єднатися і знайти політико-правовий вихід із ситуації.
Максим БУРБАК, «Народний фронт»:
— Сьогодні ми бачимо чергові спроби розхитати ситуацію в країні, домогтися відставки уряду, дочасних парламентських, а потім і президентських виборів. Кінцева мета цього процесу — організувати повзучий переворот, реванш «яничарів» та зміну курсу країни з європейського на пропутінський. Це план антиукраїнських сил. Вони влаштували масову інформаційну атаку проти Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, Президента Петра Порошенка та їхньої команди. Водночас ми пропонуємо зібрати у Президента раду коаліції за участю Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради і відверто обговорити перезавантаження уряду та план дій коаліції на найближчий час.
Юрій БОЙКО, Опозиційний блок:
— Увесь світ вимагає виконання Мінських угод, а український парламент стоїть осторонь. Неодноразові заклики Опозиційного блоку розглянути пакет законопроектів по Мінських угодах залишилися без відповіді. Цей рік в економіці ознаменувався катастрофічним рівнем падіння життя людей, безробіттям, зростанням цін. Чинна влада веде країну до катастрофи, а парламент не здатний ухвалювати ефективні рішення, а уряд імітує реформи, зводячи їх до урізання соціальних виплат та підвищення тарифів. Тому ми вважаємо, що цей уряд має бути відправлений у відставку, а коаліція має відзвітувати перед народом про результати роботи за рік.
Юрій ЛУЦЕНКО, Блок Петра Порошенка:
— Майдан-2014 — це три місії в одному. По-перше, це боротьба за незалежність. І ми маємо успіхи у цьому напрямку, бо маємо і українську армію, і державу. Засідаємо не у Малоросії, а в Україні, яку зберегли ціною крові. По-друге, євровибір. Завдання підписання Угоди про асоціацію з ЄС, європеїзації нашого життя, важко, повільно, але впроваджується у повсякденні. По-третє, антикримінальна революція. Майдан, як і кожна революція, сам по собі не є перемогою. Це відчинене вікно змін, яким ми маємо, мусимо, зобов’язані скористатися.
Альона ШКРУМ, «Батьківщина»:
— У мене в руках особиста заява Олександри Кужель, яку я б хотіла зачитати: «Переконана, що об’єднання навколо майбутнього — це єдиний правильний шлях, який маємо обрати. Минуле — це історія, з якого потрібно робити висновки. Згадаймо, яким був цей парламент, коли ми писали Коаліційну угоду, ми наближали це майбутнє. Перші непорозуміння, конфлікти у цих стінах з’явилися тоді, коли на нашу спільну роботу почало впливати минуле.
...Коли вночі у лікарні мій чоловік показав мені пост з вибаченням, він видався мені щирим. І тоді я прийняла рішення відкликати свою заяву. Але на ранок щирість поступилася цинічному розрахунку політтехнологів. Це був особистий вибір цієї особи... Ми не склали один із найголовніших іспитів, не виконали основну вимогу, що відділяє демократичну країну від країни третього світу — вимогу моральної зрілості. Тому вважаю неприпустимим відволікати увагу та ресурси правоохоронних органів та прокуратури на розслідування вчинку цієї особи проти себе. Я відкликаю свою заяву про скоєння злочину з прокуратури і надаю право суду та оцінки єдиному судді, який все бачить — Бог суддя праведний...».