14 жовтня ми вперше відзначили День захисника України на рівні державного свята. За додатковий червоний день календаря парламентарії проголосували цієї весни. Приблизно в той самий час у Верховній Раді зареєстровано проект закону, який передбачає скасування іншого вихідного дня — рудимента нашого радянського минулого.
Ідеться про 2 травня. Ця дата дісталася нам у спадок від минулих років і нині не несе жодного змістового навантаження, переконаний народний депутат від Блоку Петра Порошенка Микола Томенко. Саме він виступив автором проекту закону, в якому пропонується залишити лише один зі звичних для нас вихідних — 1 травня. Аргумент такий: сучасний перелік державних свят складався ще на початку 1990-х років. Він є компромісним варіантом між новітніми державними святами доби незалежності та пам’ятними датами радянської епохи.
За кількістю свят, збережених із часів епохи комунізму, наша країна випереджає Естонію, Латвію, Литву, Грузію та Вірменію. Але день солідарності трудящих прийшов до нас із Європи. Його і досі відзначають у 142 країнах, і він значиться у переліку офіційних вихідних для працівників усіх інституцій ЄС, визначеному Європейською комісією. «Хоча це свято має багату історію і велике значення і для профспілок, і для роботодавців, — йдеться у пояснювальній записці, яка супроводжує законопроект, — проте 2 травня майже не святкують у світі й залишається вихідним лише у Словенії, Сербії та Китаї. Тому виникає питання доцільності такого офіційного вихідного дня в Україні». Історія не має достатніх обґрунтувань для вшанування саме 2 травня, запевняє народний обранець, а з точки зору складної економічної ситуації в країні зайвий день відпочинку призведе до значних втрат в економіці. У цьому контексті визнання державним святом Дня захисника України, на його думку, збалансує кількість вихідних днів щодо робочих.
Таку ініціативу розділяє позафракційний колега Миколи Томенка Віктор Балога. За його авторством зареєстровано схожий документ. Цей парламентарій пропонує внести до чинного законодавства ще й зміни, які скасували б наявний порядок перенесення вихідних днів на наступні робочі, якщо свято припадає на суботу чи неділю. Така практика, на його думку, негативно впливає на економіку.
Минулої сесії руки народних депутатів не дійшли до розгляду цих документів. Однак 15 вересня їх було включено до порядку денного. Очевидно, така законодавча ініціатива не надто популярна серед виборців. Із десяти опитаних «Голосом України» лише один підприємець схвально оцінив пропозицію скасувати додатковий вихідний день. Думку решти можна звести до одного спільного знаменника — ці дні просто необхідні багатьом людям, які саме проводять весняно-польові роботи на дачних ділянках, для того, щоб хоч якось прогодувати свою родину. Імовірно, таке небажання прощатися із цим вихідним днем сягає корінням у сиву давнину. Адже ще в часи язичництва в перші дні травня вшановували покровительку землі й родючості — богиню Майю. У ніч перед сучасним Днем праці, за повір’ям, відьми збираються на Вальпургієву ніч. А вже 1 травня на території майже всієї Європи наші прадавні предки святковим карнавалом із безліччю яскравих квітів та пахучих трав веселилися для того, щоб вкладена весною праця (оранка землі та посівна) дали гарний результат і не минули даремно. Дуже схоже на традиційний для радянського суспільства травневий парад, чи не правда?
Незабаром зможемо дізнатися, чи вистачить народним обранцям наснаги для того, щоб зменшити масштаби народних гулянь у травневі вихідні, скоротивши їх до одного дня.
Факт
Країни, які відмовилися від Дня праці навіть 1 травня:
* Великобританія;
* Данія;
* Нідерланди;
* Південна Корея;
* Японія;
* Ізраїль;
* Іран;
* США;
* Канада.
