У вівторок в китайському Сучжоу відбувся ІV Економічний форум шістнадцяти країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) і Китаю, так званий «16+1».


Глави делегацій (у більшості — прем’єри) країн ЦСЄ заохочували свого китайського візаві до участі у будівництві шляхів, реалізації бізнес-проектів, нарощуванні туристичного руху, студентського і наукового обміну. А китайці не приховували, що розглядають цей форум як можливість подальшого просування власних, зокрема інфраструктурних, проектів. Прем’єр Держради Лі Кецян заявив прямо: КНР надаватиме країнам Центрально-Східної Європи фінансову підтримку, «якщо вони використовуватимуть товари та обладнання китайського виробництва».


За даними експертів, найкращі відносини з КНР серед країн регіону має на сьогодні Угорщина, яка вже відчула цю специфіку політики Піднебесної. Як приклад наводять підписану 24 листопада 2015 р. у Сучжоу китайсько-угорсько-сербську угоду про співпрацю в ході модернізації та розбудови 166-кілометрової лінії залізничного сполучення між Белградом і Будапештом. Пекін декларував реалізацію цього проекту впродовж двох років, але висунув вимогу, щоб на цій трасі курсували локомотиви і вагони китайського виробництва. Будапешт не заперечував, висунувши при цьому «зустрічну пропозицію», щоб їх складання відбувалася в Угорщині. Як це питання вирішено в згаданій угоді, поки що залишається таємницею. До слова, в майбутньому ця вітка має стати фрагментом залізничного сполучення з містом Пірей у Греції, яке китайці обрали своїм портовим вікном у Південну Європу.


Щоб привернути увагу і зацікавити країни ЦСЄ, офіційний Пекін запропонував, зокрема, створення в Азійському Банку інфраструктурних інвестицій спеціального фонду підтримки взаємних інвестицій держав групи «16+1», на який Піднебесна готова виділити до 3 мільярдів доларів. Лі Кецян задекларував також готовність китайських концернів інвестувати в регіоні ЦСЄ до 5 мільярдів доларів. Пропозиція спокуслива, але, як нагадують експерти, три роки тому на аналогічному (першому) саміті у Варшаві китайці вже декларували 10 мільярдів доларів, які досі «не дійшли до цієї частини Європи».

Варшава.