Про це сказала на брифінгу голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич (на знімку) стосовно законопроекту 2244а «Про наукову та науково-технічну діяльність».
«У прийнятому в першому читанні урядовому законопроекті 2244а «Про наукову та науково-технічну діяльність» закладено положення, які відповідають основним принципам входження до Європейського дослідницького простору, — бюджетної прозорості, чесної конкуренції, максимальної відкритості ринку праці для всіх дослідників, академічної мобільності, сприяння обігу і передачі наукової інформації», — зазначила глава комітету. Вона повідомила, що поданий до другого читання текст законопроекту був доопрацьований робочою групою на базі Комітету з питань науки і освіти, до складу якої ввійшли представники Міністерства освіти і науки, громадських наукових організацій, установ, навчальних закладів, Ради молодих вчених. Усі засідання транслювались в онлайн-режимі, щоб кожен небайдужий до розвитку української науки міг долучитись до обговорення законопроекту. Народний депутат підкреслила, що остаточний текст законопроекту інтегрував в собі пропозиції як радикально налаштованої реформаторської спільноти, так і тих її представників, які намагаються зберегти найкращі надбання практики підтримки наукової сфери за доби незалежної України.
Глава комітету окреслила основні зміни та нововведення цього законопроекту, а саме: нова система управління наукою (утворення Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, яка консолідує в собі зусилля науковців та адміністраторів через Науковий та Адміністративний комітети відповідно) та нові принципи фінансування науки, що базуються на результатах роботи наукових установ. За словами Лілії Гриневич, на базі Державного фонду фундаментальних досліджень створюється Національний фонд досліджень України. Основною відмінністю його від попереднього є надання грантової підтримки не лише на виконання наукових досліджень, а й на розвиток матеріально-технічної бази, проведення заходів, стажування наукових працівників, у тому числі за кордоном. На думку Лілії Гриневич, законопроект розширює можливості вченого та наукових установ. Так, Фонд матиме можливість надавати індивідуальні, колективні та інституційні гранти, завдяки чому фінансування буде доступне не лише для установ НАНУ, а й для всіх наукових установ, університетів, в тому числі для індивідуальних науковців.
Серед інших новел законопроекту голова комітету назвала демократизацію Національної академії наук та національних галузевих академій наук, участь молодих учених у формуванні наукової та науково-технічної політики і розширення взаємодії академічної та університетської науки.
«Прийняття цього законопроекту, беззаперечно, суттєво розширить можливості вчених, посилить існуючий науковий потенціал, стане реальним підґрунтям для створення економічно сприятливих умов для ефективного здійснення наукової і науково-технічної діяльності, а також дасть змогу розв’язати нагальні проблеми науковців», — підсумувала Лілія Гриневич.
Фото прес-служби комітету.
