На тлі дебатів із приводу того, чи варто Києву відновляти поставки електроенергії в окупований Крим, і економічних прогнозів перспектив «холодної зими» для самої України у зв’язку з відповідним ходом РФ — із припиненням поставок антрацитного вугілля — в пересічних мешканців виникає правомірне запитання: чому ми ніяк не можемо (або не хочемо) позбутися енергетичної залежності від країни-агресора? І чому, незважаючи на анексію Криму й війну на Донбасі, ініційовану й проведену колись «братньою республікою», Україна не змогла убезпечити себе від її опіки в такій стратегічній сфері, як енергетика.
Справжньою економічною окупацією називає виниклу ситуацію голова підкомітету з питань держбезпеки Комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки й оборони Андрій Левус. Коментуючи нові подробиці договору на поставки в «федеральний Кримський округ» електроенергії з материкової частини України («Голос України» писав про це в номері за 26 листопада), народний депутат оприлюднив наступну інформацію: «Поставки енергії в окупований Крим через відсутність прозорості, українського контролю й напівлегальні механізми стали вигідним бізнесом. З боку влади цей бізнес лобіює міністр енергетики Володимир Демчишин і заступник директора «Укренерго». Вони мають давні зв’язки з Григоришиним... Крім цього, Григоришин впливає на ДП «Енергоринок» і НКРЕКП. Бабаков і Григоришин володіють 19 обленерго!!! Це справжня економічна окупація, а чиновники, які це прикривають, — колаборанти! Річ у великих грошах, заради яких чиновники, прикуплені Григоришиним, уже «визнали» окупований Крим «федеральним округом».
Народний депутат пропонує на законодавчому рівні заборонити резидентам держави-агресора (яким наш парламент визнав РФ) володіти підприємствами природних монополій країни.
Минулого тижня слідом за скандалом з поставкою електроенергії в Крим, із яким пов’язують російського олігарха Костянтина Григоришина, спливла ще одна «пікантна» новина з тим само фігурантом.
ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання», що належить російському олігарху Костянтину Григоришину, платить податки в скарбницю так званої Луганської народної республіки, повідомляє сайт «Інформаційний спротив». Мовляв, до назви підприємства додали абревіатуру «ЛНР», тим самим «узаконили» його перед «владою» тимчасово окупованої території й стягують із громадян, що проживають на ній, плату за електрику... у російських рублях.
Відповідно ж до чинного законодавства, власники ТОВ мали перереєструвати підприємство на території, підконтрольній Україні, і далі працювати в рамках законодавчого поля нашої країни. Або заявити в українські правоохоронні органі про захоплення «Луганського енергетичного об’єднання» терористами. Цього зроблено не було, і тепер ЛЕО Григоришина, по суті, продовжує працювати на окупантів і при цьому користуватися преференціями, передбаченими вітчизняним законодавством для підприємств ПЕК, що розташовані на тимчасово неконтрольованій території.
Як кажуть, без коментарів. Коментарі залишимо СБУ й РНБО.
