Цьогоріч серед кременчуцьких підприємств лідером за приростом виробництва стала фірма «Кремтекс», заснована на базі місцевої швейної фабрики. Порівняно з відповідним періодом минулого року обсяги випущеної продукції тут збільшили на 38,6 відсотка. Лише на два відсотки менший ужинок зростання зібрала тамтешня кондитерська фабрика. У трійку кращих, щоправда, з дещо скромнішим результатом, який наближається до 19 відсотків, потрапив також і молокозавод.
Натомість гіганти вітчизняного машинобудування в останні місяці демонструють найбільше... падіння виробництва (за винятком автозаводу, який працює на оборонку). Так, заводи дорожніх машин і колісний у цьому році скоротили виробництво відповідно на 51 і 25 відсотків. Крюківський вагонобудівний завод за десять місяців року обсяги випущеної продукції зменшив на 84,9 відсотка! Вочевидь стрімке падіння зумовлене насамперед тим, що підприємству так і не вдалося залатати величезну «дірку» від утрати російського ринку.
Хоча потенціал останніх не зрівняти з масштабами діяльності повпредів легпрому та харчопрому. Робота кожного спричиняє своєрідну ланцюгову реакцію, в якій іще десятки вітчизняних заводів, науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро. Тож різке падіння виробництва на таких гігантах чи їхня зупинка зумовлює вивільнення тисяч працівників і величезні втрати для бюджету.
При цьому, скажімо, швейна фірма «Кремтекс» працює сьогодні за так званою давальницькою схемою, коли обладнання, тканини, фурнітура, дизайнерські розробки поставляють із-за кордону. Вона, власне, обслуговує відомі німецькі бренди, прив’язані виключно до європейського та світового ринку модного одягу. Тож фактично задіяна тільки наша дешева робоча сила.
Полтавська область.
На знімку: цехи Крюківського вагонобудівного заводу спорожніли.
Фото автора.
