Учора у Франції стартувала 21-ша Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Участь у ній запланували взяти 150 світових лідерів. Таку увагу до зустрічі визначає її головна мета: на конференції плановано ухвалити нову глобальну угоду щодо обмеження викидів парникових газів.
Президент України Петро Порошенко прибув до Парижа ще в неділю. Як повідомила прес-служба Президента, крім участі у відкритті конференції, передбачено його зустрічі з Прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Президентом Європейської Ради Дональдом Туском, Президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером та ще низкою глав держав та урядів.
До документа, що його хочуть ухвалити під час нинішньої кліматичної конференції, яка триватиме до 11 грудня, країни йшли не один рік. Ще в грудні 2014-го в Лімі під час аналогічного зібрання було розроблено так звану «чернетку» угоди, яка 2020 року має замінити Кіотський протокол. «Дозвольте сказати вам: цей текст — не ідеальний, але він враховує інтереси всіх сторін. І з його прийняттям ніхто не залишиться в програші», — так прокоментував ухвалений тоді документ міністр довкілля Перу Мануель Пулгар Відал. І щоб підготувати таку «чернетку», довелося продовжити роботу конференції на кілька днів і провести чимало переговорів.
Камінь спотикання — традиційне протистояння бідних і розвинених країн. Отож протягом року, що минув, тривала копітка робота над створенням механізмів підтримки та адаптації бідних країн до нових умов. Кожна з країн мала підготувати дорожню карту щодо зниження шкідливих викидів і переходу на «зелені» види енергії.
Щоправда, як повідомляє DW, очільниця секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Крістіна Фігерес зауважила, що національних програм, наданих державами перед конференцією, для досягнення мети поки що не достатньо. А мета ООН — обмежити зростання середньої температури атмосфери на планеті до двох градусів у 2100 році відносно доіндустріального періоду.
Також знову на порядку денному — наповнення «Зеленого фонду». Саме з нього багатші країни планують відшкодовувати бідним втрати, яких ті зазнають, приставши на умови нової угоди. Нині бюджет «Зеленого фонду» — майже 10 млрд. дол. Проте, за оцінками експертів та громадських організацій, цього замало. Є потреба в щонайменше 100 мільярдах. Але, якщо порівнювати настрої експертів перед попередньою конференцією і нинішньою, то вони однозначно оптимістичніші. Ще в жовтні було оприлюднено текст майбутнього документа, і фахівці досить високо оцінили проведену за рік роботу: угода прописує цілком конкретні кроки, які слід зробити країнам, щоб максимально мобілізувати технічні й фінансові ресурси. При цьому документ не зобов’язує, а саме пропонує можливості скорочення парникових викидів на добровільних засадах. Щоправда, окремі країни активно виступають проти «добровільності» зобов’язань. Так, президент Франції Франсуа Олланд переконаний: якщо нова угода не матиме правових наслідків, то це не угода. Адже в такому випадку неможливо буде проконтролювати дії країн, повідомляє Euronews.
Слід також зауважити, що нинішня кліматична конференція відбувається під посиленою охороною поліції. Після терактів 13 листопада силовики не надто церемоняться з маніфестантами. В неділю під час розгону забороненої з огляду на надзвичайний стан демонстрації було затримано 174 «зелені активісти».
Довідка «Голосу України»
Кіотський протокол було підписано в Японії 1997 року. Він зобов’язує країни скорочувати чи не перевищувати обсяги викидів парникових газів порівняно з 1990 роком. У разі, якщо викиди перевищують норму, країна повинна купувати квоти в інших держав (приміром, частину української квоти купує Японія). Протокол діятиме до 2020 року. Однак протокол мав істотні недоліки. На економічно розвинені країни, що брали на себе зобов’язання зі скорочення викидів, припадало не більше
3 відсотків від глобальних викидів. Китай, Індія, Бразилія, що належать до країн з перехідною економікою, не брали на себе зобов’язань узагалі. Не ратифікували Кіотський протокол і США. Нова угода буде всеохоплюючою. Зобов’язання зменшити викиди стосуватимуться і країн, що розвиваються.
