Уперше у селі Черепашинці Калинівського району на Вінниччині депутатом сільради обрали листоношу. 32-річну Галину Сохацьку (на знімку) виборці підтримали насамперед за її активність і людяність. «З такою людиною, як наша Галя, поговорити хочеться, — каже одна з місцевих мешканок. — Запитайте ще в когось про неї — те саме почуєте».

Ще задовго до виборів з Галиною Сохацькою мала розмову сільський голова Наталія Черниш. «Про вас, пані Галино, так гарно відгукуються люди, чому б не спробувати себе у депутатській роботі», — сказала тоді керівник громади. Листоноша обіцяла подумати над пропозицією. «До слів сільського голови я не могла не дослухатися, — каже листоноша. — У неї великий авторитет у селі. Це з ініціативи Наталії Сергіївни подала свою кандидатуру в депутати. Люди взяли й підтримали. Дякую їм. Тепер маю відпрацьовувати аванси». Виборчий округ депутата-листоноші — вулиці Космонавтів і Жовтнева. Але знають її мешканці понад десяти вулиць, на які доставляє пошту. Загалом протяжність маршруту листоноші — 21 кілометр.
— У мене найдовша дільниця, — каже пані Галина. — В зоні обслуговування 302 двори. У відділенні четверо листонош і в усіх чимала відстань доставки. Світлана Червінська має дільницю на 18 кілометрів, у Наталії Семенчук — трохи більше 20 кілометрів, а у Світлани Шишківської майже 21 кілометр. Пішки не дуже находишся. Велосипед виручає, «Укрпошта» подарувала. Нас четверо — і велосипедів стільки ж. Крім кореспонденції, ще й товар доставляємо. За продукти харчування найбільше дякують старенькі. Особливо самотні. Їм не треба шпортатися до магазину, щоб купити буханець хліба. Попросять листоношу — принесе.
Як стверджує співрозмовниця, частіше старенькі потребують не так хліба, як живого спілкування. — Кожна бабуся хоче про свої проблеми розказати, — продовжує пані Галина. — Вони листоношу чекають так само нетерпляче, як лікаря. Той лікує тіло, а ми — душі. Доводиться слухати. Здається, все знаємо про їхніх дітей, онуків, радощі й печалі. Коли просять не обминати хату, я кажу: «А ви, бабусю, випишіть газету, тоді обов’язково приходитиму...»
За словами листоноші, люди хочуть отримувати газети. Навіть літнього віку. Тільки не всім статки дозволяють задовольнити бажання читати. — У більшості пенсії копійчані, — каже листоноша. — Бідкаються, щоб хоч на паливо вистачило. На ліки багато витрачають. Але передплачують. Щоправда, набагато менше, ніж раніше.
Листоноша не приховує, що тепер агітуватиме своїх виборців за депутатську газету. Каже, сама оформлю передплату й інших заохочуватиму це робити. «Бо ж я депутат, — усміхається співрозмовниця. — Маю цікавитися законами, знати, як працюють народні обранці».
Завідувач відділення зв’язку села Черепашинці 27-річна Олена Юрець у розмові з кореспондентом «Голосу України» каже, що їй пощастило з листоношами. Незважаючи на значну протяжність дільниць, кожна з них тричі на тиждень — у вівторок, середу і п’ятницю — йде до людей. Буває, в дощ, чи сніг... Така робота. Листоноші під час розмови нарікають на малу платню. Хоча й розуміють, що збільшення зарплати не в компетенції керівника сільського відділення. Як повідомили в обласній дирекції «Укрпошти», у селищі Вороновиця Вінницького району депутатом селищної ради обрано оператора поштового зв’язку Ганну Підлубняк.

Вл. інф.

Фото Віктора СКРИПНИКА..