Навколо села Четвертинівка Тростянецького району ПАТ «Миронівський хлібопродукт» планує збудувати 114 пташників. Це плюс до тих 76, що вже діють. Здавалося б, радіти — у селян з’явиться ще більше робочих місць. Але місцеві виступили проти. Листи за підписами 799 жителів Четвертинівки (загалом у селі трохи більше 1200 осіб) відправили керівництву районної, обласної влади, до низки столичних інстанцій, а найперше — керівнику «Миронівського хлібопродукту» Юрію Косюку. Вимога одна — припинити будівництво.

Забудовник проігнорував думку громади — роботи почали без громадських слухань, як того вимагає чинне законодавство. Принаймні так стверджують селяни. Тому вони відповіли акцією протесту — заблокували всі шість доріг, що ведуть в село. Тим само завадили доставляти корми до виробничих приміщень. На третій день блокади, що не припинялася навіть вночі, до пікетувальників прибув віце-президент товариства Максим Писарєв. Перемовини закінчилися підписанням меморандуму про примирення. Крім гостя, його скріпили підписами сільський голова Четвертинівки, представник громади і однієї з громадських організацій. Домовилися, що товариство припинить роботи до того часу, поки питання не обговорять на сході села. Втім, на загальному зібранні люди не змінили свою думку — із майже 500 присутніх жодного не було з тих, хто підтримав би будівництво. Ось як пояснив кореспонденту «Голосу України» причину невдоволення громади Петро Слюсар. Чоловік понад 20 років працював у Четвертинівці агрономом, тому добре знає, який вплив на екологію може мати таке потужне виробництво.

Заманюють торбою грошей

— Найближчі до села курники стоятимуть на відстані приблизно два кілометри, найдальші — чотири, — уточнює Петро Слюсар. — Якщо все-таки збудують ті 114 пташників, на Четвертинівці можна буде поставити хрест. Доведеться виїжджати з села. Ми вже зараз дихаємо смородом. Як тільки вітер з боку курників, хоч з хати не виходь. За цей час знизився рівень води у Південному Бузі, річка протікає через село. Це ж куряча сліпота — не бачити очевидної шкоди і людям, і довкіллю.
За словами співрозмовника, 
нові пташники планують збудувати  на розпайованих і виділених в натурі ділянках. Керівництво фабрики пропонує їх власникам укласти договори на тривалий термін. Щоб більше зацікавити, повідомляють, що готові заплатити оренду одразу за весь період. Обіцяють 150 тисяч гривень.
— На перший погляд, це торба грошей, — каже Петро Слюсар. — Насправді з людьми вчиняють нечесно. Прості розрахунки показують, що сума мала б становити не менше півмільйона.
Колишній агроном розрахував її, виходячи з оплати за орендовані фабрикою земельні ділянки, на яких п’ять років тому збудували нинішні 76 пташників. П’ять років тому він також уклав договір з фабрикою.
— Я був тоді останній з тих, хто тоді підписав договір на оренду землі, — каже Петро Слюсар. — Хоча й розумів, що роблю неправильно, але так склалася ситуація. На моїй ділянці все одно побудували б, бо сусідні на той час вже забрала фабрика.
Торік на пай пану Петру видали 2,5 тонни зерна. Нинішнього року дали вже три тонни. Чоловік підрахував: якщо протягом усіх 49 років даватимуть таку кількість, то за нинішніми цінами набігає сума приблизно п’ятсот тисяч гривень.

Подаруємо керівнику підручник з історії

Під час пікету до місця знаходження його учасників привезли... здохлих курей. Купу туш склали на узбіччі. Сподівалися, що сморід розжене людей.
— Не маємо сумніву, що начальство фабрики у такий спосіб задумало вбити клин між людьми, — каже одна з мешканок Четвертинівки, яка просить не називати її прізвище. — Робітники фабрики на таке навряд чи наважилися б. Ще одна група працюючих приїхала до нас із заготовленими плакатами. На них було написано: «Четвертинівко, візьми нас на роботу!», «Прогодуйте наших дітей!», «Силовий сценарій не пройде». Між людьми почалися словесні перепалки. Але люди нас зрозуміли, тому швидко згорнули плакати. Скандалу, на який дехто сподівався, не вийшло. У нас вистачило розуму не піддатися на провокацію. Якби почалася бійка, втрутилася б міліція і всіх розігнала б.
На пагорбі, що неподалік від місця будівництва курників, височить пам’ятний знак. Його встановили на честь перемоги військ Богдана Хмельницького над польською шляхтою. Саме тут у 1652 році відбулася битва, що увійшла до підручників історії як битва під Батогом. Учасники пікету повідомили, що надішлють керівнику «Миронівського хлібопродукту» підручник з історії, щоб прочитав, у якому місці він зібрався ставити курники. У листі на його адресу повідомили, що їхнє село планують перетворити на центр козацької слави. Населений пункт увійде до туристичних маршрутів краю. Перші кроки для цього вже зроблено. 29 вересня 2015-го рішенням сесії обласної ради №958 у Четвертинівці створено новий структурний підрозділ — філію Вінницького обласного краєзнавчого музею «Битва під Батогом», який відтепер фінансуватиметься за рахунок коштів обласного бюджету.
— Я приємно здивований активністю мешканців Четвертинівки, — розповів керівник ГО «Ладижинська громадська рада» Андрій Скакодуб, який на прохання мешканців села долучився до діалогу з керівництвом фабрики. — Раніше село було пасивним. Тепер люди налаштовані рішуче. П’ять років тому їх було простіше переконати. Тоді обіцяли золоті гори і запевняли, що пташники ніяк не шкодитимуть екології. Коли люди переконалися, що це неправда, то тепер не захотіли вдруге наступати на ті само граблі. Заради справедливості, слід сказати, що до акції не долучилися односельчани, які нині мають роботу на фабриці.
За словами пана Скакодуба, гарячою точкою має стати і село Демидівка. Його мешканці також готують акцію протесту проти будівництва пташників. 
— Людям важливіше не так робота, як нормальні умови проживання, свіже повітря, чиста вода, — продовжує Андрій Скакодуб. 

На запит поки що не відповіли

Отримати коментар з приводу згаданої ситуації безпосередньо на фабриці кореспонденту «Голосу України» не вдалося. «Вся інформація для журналістів через прес-службу», — повідомили на фабриці. На сайті компанії «Миронівський хлібопродукт», якій належить птахофабрика з відомою торговою маркою «Наша ряба», у прес-службі значаться контакти співробітників. Журналіст надіслав електронного листа на адресу одного з них. Попросив відповісти на конкретні запитання. Листа відправлено 11 листопада ц. р. Відповіді поки що не отримав. Тим часом в одному з повідомлень прес-служби зазначено, що будівництво птахокомплексу в селі Четвертинівка Тростянецького району на Вінниччині здійснюється відповідно до вимог стандартів сертифікації України і ЄС.

Вінницька область.

Довідка

У травні 2010 року «Миронівський хлібопродукт» оголосив про початок будівництва підприємства «Вінницька птахофабрика» на території Тростянецького, Тульчинського, Бершадського районів.  20 травня того самого року закладено перший камінь. Перша черга птахофабрики та комбікормовий комплекс вже працюють. Тривають роботи із спорудження другої черги. Як повідомляють на сайті компанії, з його завершенням утримуватиметься 33,8 мільйона голів птиці. Річний обсяг виробленого м’яса становитиме понад 400 тисяч тонн, це найбільше в Україні й удвічі більше, ніж на фабриці «Наша ряба» у Каневі Черкаської області. На двох об’єктах — «Вінницька птахофабрика» та «Комбікормовий комплекс «Ладижинський» — працюватиме майже дев’ять тисяч людей. На підприємствах першої черги створено приблизно чотири тисячі робочих місць.

 

 

Учасників протесту намагалися "викурити" смородом від здохлих курей.

Фото з сайту Lada.Fm