* * *


26 листопада 2015 р. в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулося установче засідання Центру дослідження проблем податкового та митного законодавства, створеного відповідно до Угоди про співпрацю між Інститутом законодавства та Державною фіскальною службою України від 2 жовтня 2015 р. Робота Центру є однією з ланок реалізації Плану законодавчого забезпечення реформ, ухваленого Верховною Радою України.


Відкриваючи засідання, директор Інституту законодавства, член-кореспондент НАН України, керівник Центру Олександр Копиленко зазначив, що у створенні та ефективній роботі Центру зацікавлені як сторони Угоди про співпрацю, так і законодавчі, виконавчі, судові органи влади, представники бізнесу та громадянське суспільство, для яких прискорення темпів податкової та митної реформ має першочергове значення. Наголошувалося, що діяльність Центру реалізовуватиметься за такими актуальними напрямами: діалог між ДФС України та платниками податків у контексті вирішення податкових спорів (медіація); створення «Школи податківця та митника» з метою підвищення кваліфікації працівників ДФС; розроблення робочими групами Центру законопроектів у сфері митного та податкового законодавства; узагальнення і аналіз міжнародної практики (СОТ, ЄС) і досвіду зарубіжних країн у сфері податкового та митного права, служби фінансових розслідувань тощо.


Радник голови ДФС, кандидат юридичних наук Зінаїда Кукіна, у свою чергу, зауважила, що Центр є реалізацією задуму його засновників про створення своєрідного наукового майданчика, на якому можна буде почути думку фахівців і громадськості в контексті дослідження проблем митного та податкового законодавства, що, безумовно, дасть змогу підвищити ефективність наукових досліджень і використати їх результати на практиці.


Досягнуто домовленості про проведення найближчим часом чергового робочого засідання Центру, в рамках якого обговорюватимуться практичні питання застосування альтернативних засобів вирішення податкових спорів.


У першому засіданні Центру взяли участь народні депутати України, співробітники Інституту законодавства та представники ДФС України, співробітники апарату Верховної Ради України, працівники органів державної влади, науковці, юристи-практики, аудитори, представники бізнесу та громадськості. За результатами засідань робочих груп Центру заплановано публікацію матеріалів у виданнях Інституту законодавства.


* * *


24 листопада 2015 р. в Інституті законодавства Верховної Ради України відбувся круглий стіл, присвячений актуальним питанням розвитку та реформування військової юстиції в Україні. Метою заходу було обговорення проблем функціонування правоохоронних органів, які забезпечують дотримання правопорядку в Збройних Силах та інших військових формуваннях України.


Засідання, участь в якому взяли представники Генеральної прокуратури України, Міністерства юстиції України, Вищого Адміністративного суду України та громадськості, відкрили директор Інституту, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко та заступник Генерального прокурора України, головний військовий прокурор Анатолій Матіос.


У виступах учасників порушувалися такі питання: реформування військово-правоохоронної діяльності у Збройних Силах України та інших військових формуваннях (Максим Якубовський); система військових суддів в інших державах (Василь Німченко); військова правоохоронна система: проблема законодавчого визначення (Павло Богуцький); військова прокуратура та виконання рішень Європейського суду з прав людини (Борис Бабін); положення європейського законодавства щодо функцій військової прокуратури поза кримінальною юстицією (Едуард Плешко); актуальні проблеми доступу до правової допомоги в аспекті реформування військової юстиції (Богдан Кушнір); зміни в поліції в сучасних умовах України (Анатолій Мацко); принципи реформування військової юстиції в умовах збройного конфлікту в Україні (Тимур Короткий); система військових прокуратур за кордоном (Олексій Плотніков); воєнні злочини в контексті збройного конфлікту в окремих районах Донецької та Луганської областей (Антон Кориневич); розслідування та переслідування порушень міжнародного гуманітарного права (Уєйн Джордаш, Скотт Мартін) та інші.


У ході дискусії учасники обмінялися думками стосовно перспектив відновлення системи військових судів, необхідності реформування Військової служби правопорядку, можливостей розслідування військових злочинів у рамках роботи Державного бюро розслідувань, створення військової поліції та основних проблем комплексного реформування органів прокуратури у відповідності з європейськими стандартами в цій сфері. Обговорювалися пропозиції та рекомендації щодо шляхів оптимізації законодавства України в контексті удосконалення механізмів розслідування військових злочинів.


За результатами круглого столу були досягнуті домовленості про продовження активної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України щодо науково-експертного забезпечення реформування військової юстиції в Україні.


* * *


18 листопада 2015 р. у рамках заходів, спрямованих на подальший розвиток законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки, Інститут законодавства Верховної Ради України провів круглий стіл з проблем здійснення реформ в Україні.


Відкриваючи засідання круглого столу, директор інституту, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко запропонував до обговорення питання законодавчого забезпечення організації процесу реформ, прогресу виконання завдань на 2015 рік та впливу досягнутих результатів на стан реального сектору економіки.


Доповідь щодо методологічних аспектів теорії реформ — стосовно нового розділу економічної теорії, за яким вивчають процеси цілеспрямованих змін економічних інститутів, представив модератор круглого столу, д. е. н.

Валерій Сергієнко. Увагу присутніх було зосереджено на необхідності професійного планування реформ та розробці відповідного проекту за сценарієм, який уникає можливих потрясінь. Доповідач відзначив некоректне використання в національній моделі управління реформами деяких термінів, відсутність дієвих засобів впровадження поставлених завдань тощо.


Розвиваючи дискусію, д. е. н. Ігор Жиляєв порівняв тлумачення латинського дієслова reformо наприкінці XVІІ ст. як «повернення у попередній стан» та сучасне — «перетворення з метою покращення». Експерт зосередився на проблемі відсутності системності у реформуванні та кореляції між окремими напрямами дій, недостатньому узгодженні задекларованих реформ із проблемами реального сектору економіки та соціальною сферою.


Розгорнуту інформацію щодо бюрократизації державного управління як реальної загрози реформаційному процесу надав головний науковий співробітник Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки НАН України (ЦДНТПІН), д. е. н. Олександр Попович. Відзначалося, що в уряді працювало чимало вітчизняних науковців, проте в основу реформ закладалися переважно рекомендації зарубіжних фахівців. Науковий консультант Інституту законодавства Верховної Ради України к. е. н. Сергій Шидловський привернув увагу до результатів громадського обговорення стратегічного розвитку України. У свою чергу, науковий консультант Інституту законодавства, д. н. держ. упр. Валерій Воротін присвятив свій виступ формуванню середньострокового плану законотворчої діяльності парламенту, наголосивши на відставанні впровадження реформи державного управління.


Заступник директора ЦДНТПІН, д. е. н. В’ячеслав Соловйов розглянув два підходи до модернізації економіки: здійснення «стрибка» через розробку суперсучасних технологій у технопарках та поступове оновлення основних засобів із метою досягнення рівня розвинених країн. Такий підхід підтримала професор Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету, д. н. держ. упр. Світлана Біла. Актуальні питання законодавчого забезпечення реформ розглянули у своїх виступах с. н. с. ЦДНТПІН, к. т. н. Володимир Денисюк та професор Київського національного торговельно-економічного університету, д. н. держ. упр. Ольга Іваницька.


Висловлювалися пропозиції щодо необхідності подальшого обговорення проблем законодавчого забезпечення у сфері програмування економічного розвитку та визначення його стратегічних цілей.