Щороку за оренду землі за паями аграрії Луганщини виплачують 380—400 мільйонів гривень. У зв’язку із проведенням АТО 2014-й був дуже складним для сільгоспвиробників, тому деякі з них розраховувалися з людьми до травня цього року, а частина фермерів залишаються винними досі. Нинішнє посушливе літо завадило зібрати запланований урожай, але стан справ з виплати паїв за оренду землі дещо поліпшився. Робота триває інтенсивніше, і сьогодні виплачена сума становить 300,9 мільйона гривень, або 78,5% від необхідного. До кінця року аграрії обіцяють завершити цей процес. Понад те, в області окреслилася тенденція до підвищення орендної плати за землю. Якщо в середньому орендна плата в регіоні становить 3,7% від вартості землі, то в Троїцькому та Новопсковському районах — уже 4,3—4,5%. А деякі сільгосппідприємства для залучення пайовиків збільшили виплати навіть до 8%. Щоправда, йдеться про великі агрохолдинги, такі як, скажімо, «Нібулон», який має обігові кошти.

Фермери на тлі загальної картини залишаються слабкою ланкою. Очільник департаменту агропромислового розвитку військово-цивільної адміністрації Григорій Кравченко вважає, що їм необхідно об’єднувати зусилля, інакше «через рік-два вони кануть у Лету». Тому що поодинці у фермерів немає можливості купувати економнішу й ефективнішу техніку, мінеральні добрива, засоби захисту рослин тощо. Навіть застосувати сівозміну на 100 гектарах неможливо. «А без сівозміни на сьогодні вести ефективно сільське господарство неможливо, — нагадує Кравченко. — Крім того, під час збирання фермерам ніде зберігати зерно, і вони змушені продавати його навіть по 1,5 тис. гривень за тонну, хоча за розумного підходу врожай можна притримати, дочекатися вдалого моменту й реалізувати його по 4 тис. гривень за тонну. Було б де зберігати. Тому фермерам необхідно об’єднуватися, разом закуповувати техніку, будувати зерносховища тощо».
На жаль, масового руху в цьому напрямі немає. Поки що приклад показують фермери Троїцького району, які створили Асоціацію сільгосптоваровиробників. Це допомагає їм передусім сконцентрувати зібране зерно, набрати його необхідний обсяг для зернотрейдерів і поставити вищу ціну. Коли пропонуються маленькі обсяги, скажімо, 10 тонн, жоден покупець гнати машину вантажопідйомністю 40 тонн на Луганщину не хоче. Надто складно для логістики. В регіоні мають намір змінити ситуацію і вивчають досвід Львівської та Волинської областей у цьому напрямі.
В умовах проведення бойових дій на території Луганщини земельне питання, яке торкається й проблеми виплати паїв, має один дуже важливий аспект. Ідеться про відшкодування за втрати земельних паїв на лінії розмежування, а також під час будівництва фортифікаційних споруд у Новоайдарському, Старобільському, Біловодському районах і в 50-метровій зоні на кордоні з Російською Федерацією. Департамент агропромислового комплексу обласної ВЦА вже скерував до адміністрації Президента, Кабміну і Мінагрополітики пропозицію передбачити в бюджеті 2016 року кошти на відшкодування збитків, яких зазнали агроформування під час проведення АТО й створення рубежу, а також контрольно-слідової смуги на державному кордоні. Сума відшкодувань, а це майже 35 мільйонів гривень, передбачена з розрахунку вартості землі. Пропонується або відшкодування у формі коштів, або виділення земельної ділянки в іншому місці. В області є достатньо запасів землі, тож проблем щодо цього виникнути не має. Тим паче що у людей є державні акти на землю, і забрати ці наділи ніхто не має права. Якщо говорити конкретно, то 50-кілометрова зона по лінії розмежування з тимчасово окупованою територією забрала майже 50 тисяч гектарів землі, яка належала людям. І це саме орні поля.
Як свідчить аналіз, пайовики все-таки хочуть мати землю, а не грошову компенсацію за неї. Вони розуміють: земля — вічна годувальниця. Фінансового відшкодування вимагають лише ті керівники агропідприємств, які дуже постраждали від війни. Вони втратили всю техніку, вклали значні кошти в орендну землю й у результаті залишилися сьогодні ні з чим. Наприклад, підприємство «Діоніс» із Трьохізбенки, рятуючи свої трактори й комбайни від обстрілів, вивезло їх до Сватівського району. Але там сталася відома НП, а сільгосптехніка, на лихо, виявилася поруч зі складом боєприпасів. Вона вся перетворилася на металобрухт...

Луганська область.