У польських експертних колах не залишилося непоміченим «комюніке» ради директорів ПАТ «Газпром» про «прийняття до відома інформації про результати моніторингу розвитку сланцевого газу у світі», в якому критично оцінюються шанси Польщі та України на комерційний видобуток цього виду палива.
Підкресливши, що на тлі зниження інтересу до сланцевого газу в світі та скорочення інвестицій чи повної відмови великих нафтогазових компаній від подальшої участі в сланцевих проектах, зокрема у країнах Східної Європи, початок промислового видобування сланцевого газу в цьому регіоні найближчим часом маловірогідний. Окремо аналітики «Газпрому» виділяють Польщу й Україну, де, «як і очікувалося, перспективи видобутку сланцевого газу виявились суттєво переоцінені», а «всі міжнародні оператори відмовилися від участі» в розвідці та розробці його родовищ.
Тим часом у Державному геологічному інституті (ДГІ), за останніми даними якого, в Польщі може бути від 400 до 600 мільярдів кубометрів сланців, цей крок «Газпрому» вважають продовженням заходів російського монополіста, спрямованих проти польського нетрадиційного газу. Одним із перевірених інструментів, до якого активно вдаються «газпромівці», є превентивні інформаційні атаки з використанням міфів та двозначностей. Їх результат — «інформаційний хаос та плутанина навколо польських сланців», що призвели до переходу від необґрунтованої ейфорії кількарічної давності до надмірного розчарування та песимізму, наголошують в ДГІ.
Експерти, з якими спілкувався кореспондент «Голосу України», переконані: російський газовий монополіст, знаючи правду про фізичне існування сланців на польській території, усвідомлює, що інспіровані ним інформаційні прийоми рано чи пізно будуть остаточно викриті, й поляки почнуть використовувати свої поклади. Тож своїми черговими інформаційними вкиданнями російський монополіст намагається максимально відстрочити цей термін, який настане після зростання цін на нафту, бо саме їх зниження негативно вплинуло на цей сегмент газовидобування. Річ у тім, що останніми роками працював механізм, за яким видобування сланцевого газу, за прикладом США, субсидіювалося за рахунок реалізації високорентабельного видобування зі сланцевих покладів нафти.
Згадка у «газпромівському» документі про Україну, швидше за все, пов’язана з появою ще півроку тому в ЗМІ інформації про плани Джорджа Сороса інвестувати 150 мільйонів доларів у розвиток українських і польських сланцевих проектів, зокрема із використанням компаній San Leon і BNK Petroleum, уже залучених до видобування нетрадиційного газу в Польщі. Не залишилося поза увагою «Газпрому» також зіставлення даних про намір Сороса інвестувати в українську економіку 1 мільярд доларів на тлі розпочатого ним переміщення виведення активів з американських фірм. За твердженням експертів, у своїй українській стратегії Д. Сорос має намір використати широкий спектр фірм різної спеціалізації — хімічної (Dow Chemіcals), енергетичної (PDC Energy, Energen) та фінансово-посередницької (Cіtі Group), в яких він має вагомі пакети акцій та активи.
Водночас «Газпром» не лише інформаційно атакує нетрадиційне газовидобування, а й намагається переконати у відсутності потреби коштовних інвестицій у його розвиток, «підкуповуючи» західних, в тому числі й польських, партнерів зниженням цін на блакитне паливо. Цього року середня ціна експортованого росіянами в Західну Європу газу становитиме, за прогнозами, у середньому 238 доларів за тисячу кубометрів (на третину нижча порівняно з 2014 роком). У 2016-му середньорічна ціна впаде до 200 доларів і буде найнижчою за останнє десятиріччя. Так, лише до серпня цього року контрольований державою концерн АТ «Польське нафто- і газовидобування» (ПНіГ) знизив ціну газу для великих фірм на 15%. Поляки також мають підстави для задоволення: з вересня рахунки за газ знизилися на 3,1% — за використання газових кухонних плит та на 4,2% — за обігрів будинків.
Сподіваються на зниження цін і наступного року, адже «Газпромом», який зберігає монополію на постачання блакитного палива до Польщі, пообіцяв ще більші знижки. З’ясувалося, що в ІІІ кварталі цього року концерн ПНіГ імпортував російського газу на третину більше порівняно з аналогічним періодом 2014-го, одночасно уп’ятеро зменшивши закупівлі блакитного палива з Німеччини і Чехії.
Варшава.
Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.
