Учора у Верховній Раді відбулася зустріч народних депутатів України, членів тимчасової спеціальної комісії з питань майбутнього із депутатами фінського парламенту (Едускунта), які входять до складу Комітету майбутнього, та Послом Фінляндії в Україні паном Юхою Віртаненом.
Фінські парламентарії розповіли, як і чому було створено у фінському парламенті Комітет майбутнього, і чим він займається. Голова Комітету, фінський парламентарій Мер’я Мякісало-Роппонен розповіла, що цей Комітет працює у фінському парламенті з 1993 року. Основне завдання Комітету майбутнього — міркувати про майбутнє і добробут народу Фінляндії, прогнозувати різні сценарії, моделі і стратегії розвитку, аналізувати наукові дослідження з питань майбутнього. Тобто формувати перспективне бачення розвитку держави на 10—20 років уперед у різних сферах — від економіки, екології до соціальних та гуманітарних проблем. Цей Комітет у фінському парламенті не готує закони, але має багато повноважень — зокрема, ініціювати і проводити певні заходи, дослідження, круглі столи. Нещодавно Комітет провів конкурс з написання художніх романів про майбутнє і опублікував 20 найкращих творів. Щоправда, і у Фінляндії не змогли все передбачити наперед: скажімо, коли Комітет розпочав три роки тому готувати звіт про Росію, проект спочатку назвали «Росія як сусід», але тепер назву довелося змінити. Комітет публікує звіти із різних сфер життя кожні чотири роки. До розробки програм, прогнозів і стратегій фінські парламентарії також залучають наукові інституції й університети. Спочатку Комітет майбутнього у фінському парламенті було створено як тимчасовий, і у ньому навіть ніхто не хотів працювати, але на початку 2000-х років, коли було прийнято нову фінську конституцію, Комітет отримав статус постійного і має свою вагу в парламенті.
— В українському парламенті ситуація дещо інакша з огляду на політичне та економічне становище у державі, — зауважив у свою чергу голова ТСК з питань майбутнього, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Олексій Скрипник. За його словами, потреба у створенні такої комісії була зумовлена тим, що нині в Україні практично відсутнє перспективне бачення розвитку на багато років уперед. «Зараз люди не мають часу підняти голову і подивитися на зорі. Проблеми Донбасу і російської пропаганди в цьому регіоні почалися ще 20 років тому. І якби тоді звернули на це увагу, можливо, і не мали б того, що маємо зараз, — сказав О. Скрипник. — Але перспективні рішення відсутні. Люди в Україні думають на дуже коротку перспективу. І те, що приймає парламент, теж здебільшого спрямовано на найближче майбутнє, а не на перспективний розвиток країни». До прикладу парламентарій навів такі дані: Верховна Рада за рік приймає понад три тисячі законів, але більшість із них уже через півроку-рік або доводиться змінювати, або взагалі скасовувати. Однією з причин, на думку депутата, є те, що через політичну та економічну кризу маємо постійно думати, які державні витрати треба скорочувати і як збільшити надходження до скарбниці.
Українські та фінські парламентарії обмінялися думками стосовно можливості перспективного планування та прогнозів розвитку держави у сучасних політико-економічних реаліях.
Мер'я Мякісало-Роппонен, Айла Палоніємі, Юкка Копра, Олександр Опанасенко, Олексій Скрипник.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
