Браконьєри на Херсонщині вже крадуть ліс не окремими деревинами, а цілими вантажівками. Та ще й по-варварськи знищуючи насадження в Олешківських пісках, котрі плекали десятки років заради захисту від нищівних суховіїв. У Цюрупинському районі Херсонщини співробітники Пролетарського лісництва намагалися зупинити цілу зграю нелегальних порубників, котрі зрізали та вивезли 58 акацій сорокарічного віку. І... отримали від браконьєрів жорсткого одкоша.

«Ці руки нічого не крали»

Майстер лісу Олександр Радченко з двома своїми колегами вночі сидів у засідці поруч із місцем хижацької вирубки. Почувши характерне дзижчання бензопилок, чоловіки кинулися шукати, звідки доноситься шум. Та пішки блукати у піщаних дюнах — справа марудна. Поки дісталися туди, куди треба, спритні браконьєри встигли звалити живі дерева, обрізати гілки, забити «дармовими» дровами дві вантажівки і втекти на них. У Цюрупинському лісомисливському господарстві підрахували, що за кілька годин лісоруби-нелегали розжилися на вісімнадцять кубометрів деревини. Завдавши державі збитків на 90 тисяч гривень!
По відбитках протекторів шин переслідувачі на ранок дісталися села Пролетарка, там на одному з обійсть виявили обидві машини, ущерть забиті дровами. Відбитки протекторів збігалися, але господарі зайняли «кругову оборону», відмовившись пропускати будь-кого без судової постанови на обшук. Троє чоловіків виставили наперед галасливу жіночку на ім’я Наталя. Вона влаштувала перед лісгоспівцями та поліцейськими цілу виставу з промовою на тему: «Ці руки нічого не крали, а крадуть самі лісники». Утім, документи про походження деревини родина відмовилася показувати навідріз — важко показати те, чого немає. Тож поліцейські подалися готувати клопотання до суду, а біля заїзду на подвір’я із вантажівками залишився чергувати лісничий Пролетарського лісництва Олексій Чабанов.
«Тепер не ми влаштовуємо облави на браконьєрів, а вони полюють на нас, — скаржиться Олексій Леонідович. — Біля будинків майстрів лісу та лісничих вони влаштовують цілодобове чергування. Сидить молодик із мобільним телефоном і чекає, доки господар вийде на роботу чи в рейд збереться. Щойно він за поріг, а нишпорка хапається за мобілку і телефонує, куди слід: «Ховайтеся!» Якщо пощастить упіймати любителя дармових дров на гарячому, то ті нині у перемовини не вступають, а кидаються у бійку або сідають у машини і прориваються просто по людях. У лісгоспі вже є працівник, котрого під час такого прориву травмували».

Сумні підсумки

Масштаби хижацького вирубування насаджень останнім часом просто лякають. І відбувається таке знущання над природою не тільки в окремо взятому лісництві, а по всій Херсонщині. Хоча у штучних насадженнях на лівобережжі Дніпра, ніде правди діти, браконьєри відверто розперезалися. Рахунок втрат через них уже пішов на мільйони гривень. І не на кілька дерев, а на сотні кубометрів цінної деревини!
Лісоводи Таврії ремствують: браконьєри нахабніють від безкарності. Із справ тих 164 нелегальних лісорубів, котрих затримали цьогоріч, вироки винесли тільки по... п’яти. І вироки наче пишуть під копірку: призначають штраф і ухвалюють рішення віддати власникам назад дорогі бензопили разом із транспортом (хоча і те, і те є знаряддям злочину), щоб було чим і далі дерева нищити, розповідає начальник відділу лісового господарства обласного управління лісового та мисливського господарства Херсонщини Леся Мельниченко. І на жаль, у їхніх лавах дедалі частіше з’являються й спільники з числа самих лісоводів. Нещодавно у тому ж Цюрупинському районі області біля селища Нова Маячка безпосередньо у момент вирубування акацієвого гаю поліція перестріла трьох майстрів лісу та водія Великокопанського лісгоспу. Їх усіх звільнили з роботи і притягли до карної відповідальності.
Лісоводи переконані, що держава має передбачити більш суворі санкції за браконьєрство та спростити механізм притягнення до відповідальності за такий злочин. Зрубав ялинку — заплати як за сто. До того ж мешканці населених пунктів біля Олешківської пустелі, котрі живуть дарами лісу, наполягають на тому, що крадуть деревину через бідність: нічим заплатити за зимовий обігрів осель.
У тій же Пролетарці роботи у селян справді немає, як немає і природного газу, а найдоступнішими джерелом енергоресурсів є саме дрова. Але тих дров біля кожного подвір’я я побачив стільки, що вистачило б років на п’ять. Навіщо такі запаси? А все просто: у кожного сільського господаря є власна гігантська теплиця, яка займає від половини до трьох чвертей ділянки. У ній вирощують ранні овочі, які вигідно продають — і тим заробляють на життя. А навесні ці теплиці обігрівають саме дровами, і не думайте, що їх усі так уже одностайно купують у лісгоспі.

Вибір по совісті

Нині кожен робить такий вибір, який йому підказує совість, чи її відсутність. У Пролетарському лісництві майстер лісу Юрій Голота добросовісно захищав насадження для людей та майбутніх поколінь. Потім так само вирушив на східний фронт захищати Україну і там загинув у боях біля донецького аеропорту. Тепер його могила — на сільському кладовищі, під синьо-жовтим прапором. Ще семеро працівників Цюрупинського лісгоспу нині перебувають у зоні АТО. А ті їхні земляки, котрі від мобілізації поховалися, наче миші, тепер ночами швендяють до лісу. І розкрадають народне добро, користуючись тим, що його оборонці нині захищають рідну державу.

Херсонська область.

ФАКТ

З початку нинішнього року на Херсонщині вже викрили 164 факти нелегального вирубування здорових лісів — найбільше саме у Цюрупинському та Голопристанському районах краю. Браконьєри зрубали загалом 317,9 кубометрів сосни, в’язу та акації, завдавши збитків на 1 мільйон 113 тисяч гривень. 

Дані обласного управління лісового та мисливського господарства.

 

 

Після варварського винищення живих дерев в Олешківській пустелі залишилися тільки пеньки та купи хмизу.

Фото автора.