Учора Голова Верховної Ради Володимир Гройсман, його заступник Оксана Сироїд, народні депутати, урядовці, а також іноземні фахівці під час конференції в Києві обговорювали досягнення та перспективи Конституційної реформи. Учасники заходу (організованого Радою Європи за сприяння спільного проекту ЄС та Ради Європи «Консолідація розробки реформ у сфері юстиції в Україні та Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні») шукали спільні точки дотику на шляху до якісних та системних змін.

Вирватися із тенет пострадянської системи

«Ця конференція — гарна нагода ще раз поговорити про зміни до Основного Закону, які є надзвичайно важливими і які по-справжньому можуть змінити країну», — сказав, відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман. Він висловив подяку Раді Європи за таку можливість. Глава парламенту в своїй промові зупинився, зокрема, на реформі, яка стосується децентралізації влади. За його словами, продуктом недосконалої системи управління нашої держави є достатньо невисокий рівень життя в країні, і централізація, наслідком якої є корупція, що роз’їдає країну зсередини. Нині маємо виклик, який дозволить таку систему змінити. Без цього країна залишиться у поки що пострадянському сьогоденні. «Ми не зможемо зробити якісних і сміливих кроків до подальших змін, — зауважив Голова Верховної Ради, — бо централізована система в такій великій країні не може бути ефективною і виключає можливість громадян брати участь у прийнятті тих чи інших рішень».

Володимир Гройсман нагадав: два роки тому громадяни вийшли на Революцію Гідності, бо хотіли одного — змінити систему так, щоб у ній головними були люди, а не влада. «Вважаю, що ми зараз за один крок від прийняття цих надважливих рішень», — сказав він. На думку глави парламенту, законотворці рухалися досить швидко шляхом напрацювання змін до Основного Закону, адже Конституційна комісія почала роботу тільки в березні. Володимир Гройсман подякував всім членам цієї комісії за досить ефективну роботу, а також представникам Венеціанської комісії, які «надихали на прийняття правильних рішень, враховуючи досвід європейської практики».

Не менш важливою, на думку головного парламентарія, є й реформа правосуддя. Відновлення судової системи, яка по-справжньому зможе захистити права людини, є настільки важливим, що переоцінити це неможливо, наголосив він, нагадавши, що Президент нещодавно вніс відповідний проект закону в парламент.

Володимир Гройсман зауважив, що наша країна вже не раз робила спроби змінити Конституцію. Але реально до цього законотворці підійшли тільки тепер. «Перед нами стоїть багато викликів, але, думаю, ми здатні з ними справитися, — сказав він. — Якщо ми це зробимо, Україна буде успішною державою, якщо ні — залишимося зі старою системою, яка не дозволяє побудувати справжнє європейське суспільство, якісну систему взаємовідносин між громадою і владою».

Завжди є ті, в кого зміни викликають побоювання

Зміни, про які ми говоримо, на думку глави парламенту, мали би прийняти ще 24 роки тому, коли створювали нашу державу. Ще тоді повноваження місцевого самоврядування варто було розширити. Нині є чимало бажаючих залишити пострадянську централізовану систему без змін. Хоча на рівні міст, особливо великих, у нас є певні елементи місцевого самоврядування, наголосив В. Гройсман, але його навряд чи можна назвати повноцінним. Здебільшого це поняття підмінено державною владою, яку ми не обираємо, а яку призначають.

Одними з перших надважливих рішень, які прийняли і які вже доводять свою ефективність, голова законодавчого органу назвав фінансову децентралізацію та надання маленьким населеним пунктам можливості об’єднуватися в територіальні громади. За його словами, 159 таких громад уже успішно пройшли місцеві вибори. Тепер треба рухатися далі. Саме тому, починаючи з березня Конституційна комісія розробила документ, який вже має позитивний висновок Венеціанської комісії, однак піддався шаленій критиці. «Завжди є люди, в яких зміни викликають певні побоювання та нерозуміння, є й такі, які завжди будуть проти», — сказав В. Гройсман. Водночас він звернув увагу на те, що запропоновані зміни в частині децентралізації дадуть змогу «включити енергію мільйонів людей для вирішення багатьох питань і дадуть їм можливість впливати на власне життя».

Навколо децентралізації нині в країні ходить чимало чуток, зауважив Володимир Гройсман. Пояснюючи, що саме несе в собі розроблена реформа, він наголосив насамперед на створенні повноцінного місцевого самоврядування на рівні області та району, запровадженні принципу його повсюдності, а також принципу субсидіарності, максимального наближення влади на місця. Ще одне важливе нововведення — гарантоване право територіальних громад на частину загальних національних податків. Володимир Гройсман наголосив і на тому, що децентралізація дасть змогу багатьом активним людям потрапити у верхні владні ланки, змінюючи країну знизу. «Люди, приходячи до місцевої влади, зможуть реалізувати себе там, і дійти до центральної влади», — сказав він. «Триста народних депутатів назавжди можуть змінити хід історії нашої держави, — звернувся Володимир Грйосман до учасників конференції. — Багато поколінь про це мріяли, а ми можемо це зробити. Тому бажаю нам мудрості».

Усвідомити історичність моменту

Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко звернув увагу на те, що нині є чимало вже ухвалених документів, які стосуються децентралізації. Вони відшліфовують процес об’єднання громад. За його словами, ми вже не кажемо, чи потрібна нам децентралізація і навіть мало сперечаємося з приводу того, як саме її втілювати. Настав час, коли необхідно приймати чіткі рішення, які впливатимуть на життя мільйонів українців. У бюджеті на наступний рік закладатимуть 5,7 мільярда гривень на те, щоб спрямувати їх на підтримку громад, які вже об’єдналися, для підсилення їхньої здатності, щоб вони могли виконувати вже покладені на них функції, а також на забезпечення енергоефективності.

Представник Президента у Верховній Раді Степан Кубів також висловив думку, що, працюючи над змінами до Конституції, ми на правильному шляху. Однак, говорячи про реформи, не варто забувати про відповідальність і влади, і кожного окремого громадянина.

Керівник парламентської фракції «Самопоміч» Олег Березюк, обговорюючи зміни до Конституції, закликав не поспішати з ними, а врегульовувати проблеми окремими законодавчими актами, які дадуть змогу реально передати владу на місця. «А Основний Закон має підсумувати цей довгий і тернистий шлях країни до свого розвитку», — сказав він, запропонувавши повернутися до конституційної дискусії, щоб вийти на спільне бачення документа, який «буде на віки». У відповідь на це Володимир Гройсман не підтримав таку пропозицію. Мовляв, люди вимагають змінити систему вже нині. У Венеціанській комісії нас уже сприймають як «постійного клієнта». «Дуже важливо усвідомлювати історичність цього моменту, у нас немає часу», — наголосив глава парламенту.

Підсумовуючи обговорення, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман заявив журналістам, що учора вдалося дати відповіді на запитання, які «нам намагаються нав’язати, щоб не допустити подальшої децентралізації країни через внесення змін до Конституції». Глава парламенту наголосив: для того, щоб провести голосування за зміни до Основного Закону, треба досягти розуміння необхідності цих змін і заручитися трьомастами голосами. Тільки тоді можна голосувати за цю доленосну реформу.

Варто перестати зловживати довірою

«Ми перебуваємо у стані постійної конституційної турбулентності», — наголосила заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд під час другої секції конференції «Конституційна реформа в Україні: досягнення та перспективи», яка стосувалася судоустрою. За таких обставин ми втрачаємо саму суть змін, те, для чого вони взагалі робляться, стурбована парламентарій. На її думку, в підході до оновлення Основного Закону насамперед варто відкинути близькі перспективи перерозподілу повноважень, а думати хоча б про два-три майбутні покоління. «Нам варто навчитися довіряти один одному і перестати зловживати довірою», — звернулася вона до учасників обговорення. Але найголовніше завдання заступник глави парламенту бачить у тому, щоб навчитися виконувати ті закони, які вже є.

Ведучи мову про окремі нововведення в Конституцію, які стосуватимуться правосуддя, О. Сироїд зупинилася на моменті, яким передбачається, що Президенту належатиме призначати і знімати з посади Генерального прокурора за поданням парламенту. Мовляв, кажуть, що у Верховної Ради забирають повноваження висловлювати недовіру людині, яка обійматиме цю ключову посаду. За всю історію незалежності у нас було 18 генеральних прокурорів, і тільки одного відправили у відставку законотворці — решту довели до відставки, звертає увагу О. Сироїд. Часто люди не замислюються, що значно важливіша не процедура призначення, а повноваження, які матиме чиновник. Якщо Генеральний прокурор не матиме таких широких повноважень, то й посада ця перестане бути такою бажаною, припускає парламентарій.

О. Сироїд будь-які зміни до Конституції схильна розглядати передусім як можливість створити додаткові запобіжники від імовірного зловживання владою. Лише потім — це спосіб щось оновити. Одним із таких сильних запобіжників законотворець назвала усунення Верховної Ради від можливості впливати на кар’єру судді та мінімізацію такого впливу з боку Президента.

ДОСЛІВНО

Голова Верховної Ради Володимир ГРОЙСМАН:

«Усі соціальні дослідження показують: саме місцева влада, яку громадяни обирають, має найбільший рівень довіри. Нам потрібно надати цій владі повноваження, забезпечити її ресурсами і створити ефективні механізми її відповідальності».

 

 

 

Посол, Голова Офісу Ради Європи в Україні Владімір Рістовскі, заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд.

 

 

 

На знімку: представник Президента у Верховній Раді України Степан Кубів, Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, спеціальний представник Генерального секретаря Ради Європи в Україні Крістос Джакомопулос, Голова Конституційного суду Грузії, член Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії), доповідач Венеціанської комісії щодо внесення змін до Конституції Георгій Папуашвілі (зліва направо).

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.