Ухвалення держбюджету на 2016 рік вже мало б вийти на фінішну пряму, проте реальність така, що проект цього документа та пов’язаної з ним податкової реформи тільки на підході до парламенту. Зрештою, прем’єр Арсеній Яценюк під час останнього засідання Кабінету Міністрів визнав, що обговорення цих питань з представниками депутатського корпусу розпочалося тільки з початку цього тижня. Очікується, що до Верховної Ради ці документи надійдуть на початку наступного тижня. Затримку із перенесенням обговорення до Верховної Ради глава уряду пояснив проханням фракції Блоку Петра Порошенка. «Найбільша фракція має свої пропозиції, і вона готова надати їх до 4 грудня», — повідомив прем’єр та зазначив, що уряд, звичайно, піде назустріч, щоб до Верховної Ради було подано узгоджені проекти держбюджету та податкової реформи. Добре, що хоч Міністерство фінансів нарешті оприлюднило урядові пропозиції, тож невдовзі це дозволить побачити, які позиції вдалося узгодити, а які дискутуватимуться безпосередньо перед голосуванням.
Кошторис-2016: що пропонує уряд?
Складність підготовки проекту держбюджету на 2016 рік в тому, що його показники мають базуватися на поки що не ухваленій новій редакції Податкового кодексу. До того ж в умовах, коли не тільки уряд та парламент, але й дві найбільші фракції — Блок Петра Порошенка та «Народний фронт» — не мають узгодженої позиції стосовно того, якою має бути податкова реформа.
Міністр фінансів Наталія Яресько, інформуючи про підходи уряду до розробки цих документів, наголошує, що неможливо скоротити видатки держбюджету на чверть лише за один рік, як того вимагатимуть певні моделі податкової реформи. «Я не говорю про якийсь один проект податкової реформ — є кілька пропозицій «радикальних реформ».
Але ці пропозиції передбачають зниження надходжень бюджету на 150—200 мільярдів гривень. Це означає, що потрібно буде забезпечити аналогічне зниження й у видатковій частині. Адже за будь-якої реформи ми маємо один орієнтир — дефіцит держбюджету, який у 2016 році має становити 3,7 відсотка», — сказала міністр та уточнила, що це означатиме скорочення на 25 відсотків річної суми видатків. Та якщо 25 відсотків надходжень до бюджету можна дуже легко зменшити, скоротивши ставки податків, то скоротити видатки на ті самі 25 відсотків за один рік неможливо, переконана Н. Яресько. При цьому вона посилається на дослідження МВФ, які свідчать, що за останні 25 років у світовій економіці було лише 10 випадків, коли країна зменшувала видатки більш як на 5 відсотків за рік, а середній рівень зменшення становив 9,3 відсотка.
Тож тим, хто вже сьогодні пропонує радикальне зниження ставок податків, міністр пропонує відповісти на запитання, чи готове українське суспільство настільки зменшити соціальну підтримку громадян, скорочувати кількість шкіл та лікарень та радикально зменшувати чисельність працівників бюджетної сфери. «Для нас важлива і інвестиційна привабливість, і соціальна справедливість. І ми маємо знайти між ними баланс», — переконує Н. Яресько та зазначає, що зменшення на 25 відсотків доходів бюджету, але водночас не скорочення на такий само обсяг видатків є самовбивчим для країни, оскільки для фінансування величезного бюджетного дефіциту доведеться увімкнути «друкарський верстат», що призведе до припинення співпраці з МВФ. «Чим більший дефіцит бюджету, тим більше боргове навантаження на країну та більший ризик емісійного покриття цього дефіциту, тобто друку гривні, що призводить до нових хвиль девальвації та інфляції, яких ми з вами не хочемо», — наголосила міністр та висловила переконання, що податкова реформа має допомагати українському бізнесу, стимулювати відновлення інвестицій, має забезпечити відбудову стабільності та зростання, а не вщент знищити її. Тим паче, що і пропонована урядом модель податкової реформи передбачає зменшення надходжень до бюджету на 60 мільярдів гривень, а це означає, що приблизно на таку суму потрібно додатково зменшити й обсяг видатків. «Це складно, це дуже складно, але, на думку Міністерства фінансів, можливо», — сказала Н. Яресько та закликала парламент спільно з урядом шукати відповідь на це складне рішення.
Прем’єр Арсеній Яценюк також наголошує, що бюджетний дефіцит не повинен перевищувати 3,7 відсотка від ВВП та закликає підтримати урядовий проект податкової реформи, яка допоможе розвиватися малому та середньому бізнесу та збільшити надходження як до свого бізнесу, так і до держбюджету. Але при цьому в середу він знову підкреслив, що уряд не піде на зменшення соціальних витрат. «Саме тому в проекті закону про державний бюджет ми передбачаємо підвищення грошових доходів населення на 12 відсотків, тобто, в 2016 році соціальні стандарти підвищуються на 12 відсотків», — сказав він.
Крім того, уряд пропонує встановити, що погодинна зарплата з 1 січня 2016 року має становити не менше 8,29 гривні, з 1 травня — 8,69 гривні та з 1 грудня — 9,29 гривні.
Водночас громадянам навряд чи варто очікувати на індексацію доходів, оскільки прикінцеві положення законопроекту про держбюджет передбачають, що «Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Фонду соціального страхування України на 2016 рік». Тобто, індексація можлива, якщо будуть додаткові доходи, але хто в це вірить?
Прикінцеві положення законопроекту про держбюджет також передбачають, що норми і положення кількох десятків законів, зокрема, про пенсійне забезпечення, про освіту та про дошкільну освіту, про підвищення престижності шахтарської праці, також застосовуватимуться «в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України». Зрозуміло, що у 2016 році «наявність ресурсів» навряд чи збільшиться.
До речі, в одне із джерел додаткових ресурсів прем’єр пропонує перетворити арештовані ще у 2014 році 1,5 мільярда доларів США активів Януковича та його оточення. З цією метою А. Яценюк закликав парламент невідкладно ухвалити закон, який дасть можливість провести судову процедуру конфіскації цих коштів. «Позиція уряду полягає в тому, що цих 40 мільярдів гривень, які повинні бути конфісковані за всіма юридичними процедурами, сформують спеціальний фонд, і цей спеціальний фонд використовуватиметься додатково як на національну безпеку й оборону, так і на інші витрати, які необхідно покрити», — повідомив він.
Парламенту потрібен «кінь», а йому продають «віслюка»
Оптимізму прем’єра щодо узгодження з фракціями ще до внесення до парламенту проектів держбюджету та податкового кодексу, схоже, не поділяє керівник фракції Блоку Петра Порошенка Юрій Луценко. Реагуючи на слова А. Яценюка, що уряд врахує подані до 4 грудня пропозиції найбільшої фракції, він на своїй сторінці у Фейсбук зіронізував, що «трудяги з Кабміну» забули узгодити ці законопроекти з парламентом. «За останні дні Кабмін зробив багато заяв про узгодження нового Податкового кодексу та бюджету. З ким тільки не погодили ці документи наші урядовці! Трудяги. Біда лише в тому, що вони забули узгодити їх з парламентом», — написав він та зазначив, що це так само, якби циган узгодив з усім світом продаж фермеру віслюка, хоча тому потрібен новий кінь.
У зв’язку з цим Ю. Луценко ще раз підкреслив, що фракція Блоку Петра Порошенка не підтримає держбюджет, якщо його буде розроблено на старій податковій базі та не голосуватимемо за урядовий проект податкової реформи, який «погіршує нинішню безумну податкову систему та ще і вибиває базу доходів місцевого самоврядування».
При цьому Ю. Луценко зазначає, що, попри тверде розуміння необхідності радикальної лібералізації податкової системи, фракція погоджується, що в умовах глибокого економічного спаду та масштабних воєнних витрат, податкову реформу провести впродовж 2—3 років.
Але БПП так само переконана, що вже зараз, як мінімум, треба:
— ухвалити нову спрощену модель адміністрування, запропоновану головою парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною;
— встановити ставки податку на додану вартість та єдиного соціального внеску у розмірі 20 відсотків, ставку податку на розподілений прибуток — 18 відсотків та ставку податку на доходи фізичних осіб не більше 15 відсотків (натомість урядовий законопроект передбачає, що ставка кожного з цих податків має становити 20 відсотків);
— не змінювати умов господарювання, і, зокрема, використання касових апаратів платників єдиного податку;
— ухвалити закон про нульове декларування доходів та майна населення під 2 відсотки, щоб нарешті зняти вітчизняних підприємців з гачка силовиків.
«При цьому ми усвідомлюємо необхідність серйозного скорочення бюджетних витрат і замороження низки соціальних витрат. Це буде нелегко. Але спираючись на міжнародний досвід, ми впевнені, що податкова підтримка середнього класу, який дає знання і заробляє кошти в бюджет, є єдиним способом відродження країни», — підкреслив Ю. Луценко.
Голова парламентського Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна також переконана, що потрібно невідкладно ухвалювати пропонований комітетом проект нової редакції Податкового кодексу у першому читанні та, доопрацювавши його спільно з Мінфіном під час підготовки до другого читання, ухвалити на його основі бюджет на 2016 рік. На її думку, це цілком реально зробити до кінця грудня.
ЦИФРИ
— доходи бюджету — 598,2 мільярда гривень;
— видатки — 673,9 мільярда гривень;
— дефіцит бюджету — 83, 6 мільярда гривень, або 3,7 відсотка від ВВП;
— інфляція — 12 відсотків;
— валютний курс — 24 гривні за долар США;
— граничний обсяг державного боргу — 1,5 трильйона гривень, з яких гарантовані державою обсяги боргу — 444, 7 мільярда гривень.
Соціальні стандарти
— прожитковий мінімум:
з 1 січня 2016 року у розмірі 1330 гривень,
з 1 травня — 1399 гривень,
з 1 грудня — 1496 гривень;
— мінімальна заробітна плата:
з 1 січня 2016 року — 1378 гривень,
з 1 травня — 1450 гривень,
з 1 грудня — 1550 гривень.
