У проекті Держбюджету-2016 на оборону передбачено 100 млрд. грн. Це найбільша сума, яка виділялася за цією статтею за всі роки незалежності нашої держави. Багато це чи мало, якщо врахувати, що Україна, по суті, другий рік протистоїть російській військовій агресії на сході країни? По коментар «Голос України» звернувся до народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Дмитра Тимчука:

 

— Наш комітет, щойно розпочавши обговорювати бюджетні перспективи на наступний рік, виробив єдину позицію: ми не підтримаємо військовий бюджет на 2016-й, якщо він буде хоча б на копійку менший, аніж у 2015 році. Звичайно, важко порівнювати в абсолютних цифрах — слід ураховувати інфляцію. Проте на потреби оборони планується виділити на 10 млрд. більше, ніж цього року.


Але головне питання, мабуть, у тому, як ці кошти будуть реалізовані. Це стосується Міноборони й ЗСУ. У Нацгвардії з освоєнням коштів не так усе погано, як у військовому відомстві. Вона й за кількістю менша, і бюрократичний апарат там відповідний. І рішення ухвалюються швидко й чітко. А от у МО з цим великі проблеми.


Наприклад, забезпечення житлом військовослужбовців. На це передбачався в бюджеті на поточний рік 1 млрд. 140 млн. грн. Таких грошей до цього часу ще ніколи не виділяли! І сума обґрунтована — до початку антитерористичної операції у квартирній черзі стояло 45 тисяч осіб, тільки 8 тисяч по Києву. Зараз їх набагато більше, бо учасники АТО повинні забезпечуватися житлом позачергово.


Але протягом року Міноборони ці кошти реалізовувало «ніяк». Перші квартири, по суті, почали закуповувати у вересні, і за даними на листопад змогли освоїти близько 120 млн. Припускаю, військове відомство не встигне реалізувати більшу частину цієї суми... Ми намагаємося моніторити ситуацію й по інших статтях військового бюджету. Найімовірніше, під кінець року неосвоєним виявиться далеко не один мільярд.


Незважаючи на складну соціально-економічну ситуацію, на потреби ЗСУ виділяється достатньо коштів. Однак бійці на передовій постійно звертаються до волонтерів по допомогу в забезпеченні і речами, і засобами захисту, і технікою. Парадокс у тому, що гроші є, але МО не може їх освоїти. Через такий підхід військового відомства ще на початку осені Мінфін поставив цілком логічне запитання: навіщо виділяти ще кошти, коли профільне міністерство не може реалізувати ті, що є?


Зараз волонтери порушили питання про брак лісоматеріалів для спорудження бліндажів, траншей і т. д. При цьому в Міноборони є свої лісгоспи, і ця деревина йде на експорт, а для власних потреб у повному обсязі її немає!


Судячи з підсумків року, ми виходитимемо з ініціативою все-таки розв’язати цю «анонімну» проблему і покарати конкретних осіб, які її створюють. Пропонуємо запровадити персональну відповідальність військових чиновників за те, що відбувається.