Хоча нинішній тиждень у парламенті не пленарний і багато народних депутатів ще на власні очі не бачили урядові проекти змін до Податкового кодексу та Держбюджету-2016, «Голос України» намагався з’ясувати, як налаштовані депутатські фракції щодо основоположних фінансово-економічних документів, які Верховна Рада розглядатиме наступного тижня і які визначатимуть життя країни наступного року і впливатимуть на гаманці та добробут кожної родини.
Кабмінівські проекти і новації у парламенті приймає «на ура» лише одна політична сила — пропрем’єрська фракція «Народний фронт». Решта політичних сил, у тому числі й партнери по парламентській коаліції, і пропрезидентська фракція БПП, прагнуть суттєвих змін — і не лише в законопроектах, а і у складі уряду. Водночас «Народний фронт» погрожує вийти із коаліції, якщо за Арсенієм Яценюком не збережеться крісло прем’єра.
Олег КРИШИН, секретар Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики (фракція «Народний фронт»):
— У сьогоднішній ситуації в податковій сфері є кілька ключових проблем. По-перше, вкрай зарегульована система адміністрування податків. Ці складні й незрозумілі податкові правила, з одного боку, ускладнюють розвиток легального і прозорого бізнесу, а з другого — відкривають можливості для податкових шахраїв.
Наступна проблема — високе навантаження на фонд оплати праці. Воно становить майже 63%. Тільки єдиний соціальний внесок — 41%, податок на доходи фізосіб — 20%.
Все це в комплексі веде заробітну плату в тінь і змушує роботодавців виплачувати зарплату в конвертах.
І третя серйозна проблема — неефективність сервісних послуг фіскальних органів. А це створює сприятливе підгрунтя для корупції.
На усунення всіх цих проблем і спрямована податкова реформа, про необхідність якої ми всі говоримо, і реалізацію якої розпочали. Народними депутатами вже зареєстровано законопроект, що встановлює нові податкові правила. Він багато в чому вирішує проблемні для бізнесу питання. Але більш глибоко і виважено, на мою думку і думку депутатів фракції «Народного фронту», ці проблемні питання вирішує Концепція податкової реформи, запропонована Міністерством фінансів.
У чому її суть, і чому ми її підтримуємо:
Перше. Запропоновано єдині ставки — по 20% по основних податках — на прибуток, на додану вартість, на доходи фізосіб. Це забезпечить прості, справедливі та рівні правила для бізнесу незалежно від сектору економіки. Знизить податкове навантаження на фонд зарплати і гарантуватиме, що дуже важливо, створення нових робочих місць.
Другий основний аргумент для мене і для моїх колег по фракції у профільному парламентському комітеті — вплив реформи на наповнення державного бюджету. У варіанті Мінфіну оптимізація податків призведе до бюджетного дефіциту (за різними оцінками) від 53 до 57 млрд. грн. Тоді як реформа, запропонована народними депутатами, може спричинити дефіцит майже в 232 млрд. Тобто проект Мінфіну набагато реалістичніший та сприятливіший для виконання.
І третє. Вже розпочато реформування якості всієї системи Державної фіскальної служби. Ідеться не тільки і не стільки про скорочення вдвічі кількості податкових органів та до 30% — їх працівників. Мова про оновлення їх кадрового складу та функцій. Це зменшить безпідставне спілкування фіскалів з бізнесом і значно скоротить поле для корупційних маніпуляцій.
Все це в комплексі забезпечить чіткі, зрозумілі, а, головне, стабільні податкові правила, які привернуть до нашої країни додаткові інвестиції.
І ще, на чому хочу наголосити: наша принципова позиція полягає в тому, що податкова реформа повинна розглядатися разом із проектом закону України про Державний бюджет на 2016 рік, оскільки показники бюджету ґрунтуються на податковій базі, і будь-які зміни в оподаткуванні, безумовно, вплинуть на суми надходжень до державної скарбниці.
Економіку не можна політизувати. Тому при введенні податкової реформи слід керуватися не політичними аргументами, а виходити з позицій риск-менеджменту, аналізуючи її вплив на бюджет та макроекономічні показники. Саме це — важливий чинник її ефективності. І саме цим вимогам відповідає Концепція реформи податкової системи, запропонована урядом.
Ніна ЮЖАНІНА, голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики (фракція Блоку Петра Порошенка):
— Ключовими меседжами фіскальної лібералізації, закладеної в депутатському законопроекті № 3357, є послаблення державного контролю над економікою через знижені ставки, через демілітаризацію податкового контролю -ліквідацію старого інституту податкової міліції, розкріпачення підприємництва. А це можливо через зниження податкового навантаження на фонд заробітної плати, чим можемо зупинити зростання тіньової економіки і вивести зарплату з тіні, завдяки чому може значно розширитися база оподаткування, і навіть при нижчих ставках оподаткування бюджет зможе отримати більше податків. Це і податок на розподілений прибуток, який стимулюватиме розвиток підприємництва в Україні, а не примушувати виводити кошти за кордон, надасть можливість розвивати і виробничі потужності, і трудові ресурси бізнесу. Концепція, яка закладена в законопроекті №3357, є комплексною, виваженою і направленою на боротьбу з тіньовою економікою. У противагу бачимо уже наданий суспільству для вивчення законопроект нової редакції Податкового кодексу, запропонований Міністерством фінансів.
Текст проекту Податкового кодексу в новій редакції на 80% повторюється, але статті змінилися — за кодифікацією, нумерацією, розташуванням. Тобто для того, щоб платник податків розібрався, чи норми, якими він користується, змінилися чи ні, потрібно вивчити увесь документ. Бо цю статтю ще треба знайти у запропонованій новій редакції Податкового кодексу.
По-друге, зміни на майже 820 сторінках консервують тіньову економіку. За консервації податкової системи ми не зможемо отримати у 2016 році навіть тих надходжень, які були у 2015 році. Не відбудеться зростання ВВП і стабілізація економіки, бо ми йшли стрімкою прямою вниз. Бо податкове навантаження занадто велике, бо процеси адміністрування такі корупційні й нелегкі для українського бізнесу, що бізнесу в Україні майже не залишилося.
Неправильно у всьому посилатися на вимоги МВФ. Якби ми ще з березня, коли почали займатися податковою реформою, говорили в унісон — і уряд, і депутати — про ті зміни, які вкрай необхідні нашій країні, якби ми до цього разом готувалися і надавали б усю інформацію, необхідну для МВФ, такої складної ситуації, як нині, не склалося б.
Бо МФВ бачить лише позицію частини суспільства, уряду, який підтримує збільшення фіскального навантаження, бо в саме в цьому бачать наведення ладу в країні, і заяви окремих депутатів, які стверджують, що без лібералізації податкової системи нам не обійтися. У МВФ думають — якщо встановимо всі ставки на рівні 20%, то всі їх платитимуть. І залишиться тільки боротися з корупцією. Але не будуть їх платити. Бо їх немає з чого платити. Ми вже витягнули з бізнесу всі накопичення, всі можливості, які ще залишалися. Наш український бізнес точно так же фінансує державу, іноді навіть і більше, аніж отримуємо допомогу ззовні. Запровадили відшкодування ПДВ, почали брати авансові внески податку на прибуток — це все завчасне виведення обігових коштів з українського бізнесу.
На мою думку, спочатку треба заслухати звіт уряду. І якщо парламент прийме рішення і надасть змогу уряду залишатися в такому ж складі, надасть йому індульгенцію ще на один рік, то тоді маємо дослухатися до програми уряду. Це означає, що ми підтримуємо їх ідеологію, концепцію. Бо не зможе уряд виконувати програму, яку не відчуває, не зможе боротися за ту реформу, яка для них не прийнятна. Не може бути компромісних варіантів чи серединних. Бо тоді завалиться і ліберальна програма, і не буде досягнута фіскальна. І звинувачуватимуть знову народних депутатів, які втрутилися і не дали змогу реалізувати власну позицію та напрацювання уряду.
Наша фракція надасть свої вимоги щодо податкової реформи, яка може бути покладена в основу Держбюджету-2016. Чи погодиться уряд з такими вимогами — не знаю. Але депутати з БПП налаштовані досить серйозно, бо ситуація на місцях — надскладна. Потрібні кардинальні зміни.
Іван КРУЛЬКО, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (фракція «Батьківщина»):
— Державний бюджет на 2016 рік на даний момент до парламенту ще не внесений, не зареєстрований і не розданий народним депутатам. До бюджетного комітету цей законопроект ще не надходив. На жаль, уряд взяв практику уряду Азарова, коли проект бюджету нібито подається до Верховної Ради і того самого дня відкликається. І парламент позбавлений можливості, передбаченої Бюджетним кодексом, готувати розгляд цього документа. Отож усі терміни розгляду бюджету на наступний рік зірвано. І, по-друге, навіть той документ, який презентували, розроблений на неіснуючій податковій базі. Тобто до парламенту надійде Державний бюджет на 2016 рік — головний фінансовий документ держави, розроблений на законах, яких ще немає в природі. І нам запропонують розглядати разом два закони — зміни до Податкового кодексу і одночасно бюджет на основі цього документа, який на момент ухвалення бюджету ще не вступить у дію. Ось така юридична колізія.
Проект нового Податкового кодексу дуже неоднозначний. У мене є сумніви, що в такому вигляді він буде прийнятий у парламенті. Відповідно до самого Податкового кодексу, зміни до нього починають діяти тільки з наступного бюджетного року. Тобто, якщо приймаємо зміни в грудні, то їхня дія може розпочатися тільки з 1 січня 2017 року, щоб бізнес зміг підготуватися до нових умов роботи. Насправді ж нові правила для бізнесу розпочнуть діяти через два тижні — з 1 січня 2016 року. Щодо Податкового кодексу вже негативно висловилася фракція БПП, зокрема, їхній лідер, проект також достатньо критично оцінюють і політичні сили в коаліції, і представники бізнесу. Адже відповідно до пропозицій Міністерства фінансів у країні фактично буде знищена спрощена система оподаткування для малого і середнього бізнесу, і для всіх юридичних осіб буде встановлено єдиний податок у 20%. Пропонується також значно обмежити ті види діяльності, до яких можна застосовувати спрощену систему оподаткування для фізичних осіб-підприємців. У період економічної кризи треба навпаки — приймати рішення для того, щоб максимальна кількість людей, які сьогодні опинилися без роботи, могли стати самодостатніми і пішли в бізнес. А не фіскальними методами відбирати від малого бізнесу все, що вже відібрано. По-третє, скасовується спеціальний режим оподаткування для сільського господарства, що не призведе до його розвитку, а навпаки — змусить частину перейти в тінь, відмовитися від сплати податків, а частину — взагалі перестати займатися сільським господарством.
Зростання ПДВ на ліки — зрозуміло, на чиї плечі впаде ця проблема. На плечі споживачів. Хто найбільше купує ліки? Пенсіонери, інваліди, мало захищені верстви. У ситуації, коли не відбувається індексація заробітних плат і пенсій, коли соціальні стандарти навпаки звужуються, зменшуються, зростають тарифи (а їх наступного року ще планують підвищити), ПДВ на ліки стане смертельним ударом по тих людях, які потребують найнеобхіднішого.
Ще одне питання — рента на газ. Уряд пропонує зменшити ренту на видобуток газу для приватних підприємств, і водночас залишити ренту 70% для державного підприємства «Укргазвидобування». Наша фракція вважає, що ренту на газ потрібно зменшувати для всіх однаково. У країні з ринковою економікою має бути єдиний режим оподаткування для всіх — і для державного, і для приватних підприємств. А для тих, хто займається спільною діяльністю, — тобто приватне підприємство бере від держави готове, уже розвідане родовище газу і з нього видобуває газ, — ось тут рента повинна залишатися 70%. А для «Укргазвидобування», яке має інвестувати в нові родовища, рента повинна бути знижена.
Наступного року обслуговування державного боргу уряд пропонує збільшити на 6,4 мільярда гривень. Це свідчить про те, що розрекламована реструктуризація державного боргу, яка мала призвести до того, що менше платитимемо за зовнішніми боргами, насправді виявилася мильною бульбашкою. Якщо провели реструктуризацію, то чому тільки на обслуговування державного боргу, тобто на оплату не тіла кредиту, а відсотків, буде спрямовано більше, аніж у 2015 році — 99,1 мільярда гривень? При тому, що весь бюджет у країні, його видаткова частина — понад 690,7 мільярда гривень.
Однозначно, що і бюджет, і податкова реформа потребують дуже серйозної роботи. Але виникає запитання — а коли? Якби ці документи було подано в нормальному режимі, у нас було би декілька місяців для того, щоб належним чином попрацювати. Парламент хочуть взяти на черговий «гачок» — приймайте бюджет, інакше колапс, кінець. Однак нічого страшного не відбудеться навіть у тому разі, якщо бюджет у цьому році не буде прийнято. Бюджетний кодекс регулює такі випадки — ми житимемо за 1/12 видатків минулого року. І, можливо, це навіть буде краще, ніж те, що пропонує уряд.
Андрій ЖУРЖІЙ, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики (фракція «Самопоміч»):
— Реформа Податкового кодексу має полегшити функціонування малого та середнього бізнесу. По-перше, має відбутися реформа Державної фіскальної служби. Позиція «Самопомочі» — потрібно ліквідувати всі підрозділи фіскальної служби, так звані державні податкові інспекції, на рівні районів та міст, так як вони не мають жодного сенсу. Вони несуть неефективні видатки і тиснуть на бізнес. Фіскальна служба має залишитися лише на рівні обласних центрів.
Окрім реформування ДФС, «Самопоміч» виступає за ліквідацію податкової міліції, яка також є органом тиску на бізнес.
Статистика підтверджує, що діяльність податкової міліції є повністю неефективною — торік шість тисяч податкових міліціонерів спромоглися передати до суду лише 41 справу.
Фракція «Об’єднання «Самопоміч» також виступає за податкову лібералізацію, відсутність перевірок податкового кредиту, відсутність податку на прибуток до отримання дивідендів та скасування Єдиного соціального внеску. Очікується, що такі заходи допоможуть поліпшити інвестиційний клімат в країні та зменшити тіньовий сектор економіки.
Михайло ПАПІЄВ, фракція «Опозиційний блок»:
— Внесений Мінфіном проект держбюджету показав, що влада і в 2016 році не збирається компенсувати українцям зниження доходів через інфляцію, влаштовану нею за останні два роки.
Опозиційний блок не голосуватиме за такий бюджет. Це було б плювком в обличчя людям, які за нас голосували. Ми вимагаємо, поки ще є час, терміново переглянути соціальні показники на 2016 рік і довести їх до цифр реального прожиткового мінімуму.
У 2014-му і 2015-му роках влада говорила народу: потерпіть, скоро стане легше. Тепер ясно, що і в 2016-му легше не буде. За офіційною (причому заниженою!) статистикою інфляція до кінця осені становить 75% — це означає, що для повернення до рівня життя 2013-го вже зараз мінімальна пенсія має становити 1 660 гривень, а мінімальна зарплата — 2131 гривню.
На ділі ж у проекті бюджету-2016 пропонується три «підвищення» в лапках, оскільки навіть в грудні наступного року за цією версією мінімальна пенсія становитиме 1208 гривень, а мінімальна зарплата — 1550 гривень. Це не індексація, а нове пограбування, тому що складно припустити, якою буде інфляція до кінця 2016-го.
Всього два тижні тому Мінсоцполітики визнав, що реальний прожитковий мінімум навіть для непрацездатних становить 2488 гривень — на 1110 гривень більше від нинішньої мінімальної зарплати.
При цьому влада планує, що через рік мінімальна зарплата буде на 40% менша від нинішнього прожиткового мінімуму. Тобто українцям прямо в обличчя кажуть: «Ми вас пограбували, довели до злиднів, але повертати нічого не будемо».
Олег ЛЯШКО, лідер Радикальної партії:
— Драконівські бюджет і зміни до Податкового кодексу, які пропонує нам уряд, — це дорога до прірви. Нам обіцяють підвищення у 2016 році зарплат і пенсій аж на 130 грн. — але це ніщо порівняно із галопуючим зростанням цін на продукти харчування, ліки та тарифи на ЖКП.
Радикальна партія не голосуватиме за урядові законопроекти. Натомість ми пропонуємо радикальне зниження податків і спрямування всіх фінансових ресурсів країни на чотири ключові напрями — оборона, освіта, медицина і створення робочих місць.
Пропозиції уряду, які викликають найбільше зауважень у народних депутатів України:
* збільшення податку на доходи фізичних осіб (тобто податку із зарплат): якщо нині ми платимо 15% із зарплат до 12 000 гривень, то уряд пропонує 20% із зарплат понад 1310 гривень;
* збільшення податку на нерухомість: сьогодні — 27,6 грн. за кв. м (для квартир площею понад 60 кв. м і будинків понад 150 кв. м) і місцеві органи влади мають право встановлювати пільги (скажімо, для багатодітних родин, учасників АТО тощо), з наступного року — майже 42 грн. за кв. м і при цьому скасовуються всі пільги;
* транспортний податок — 25 тисяч гривень на машину до 5 років вартістю понад мільйон гривень;
* збереження 20% податку на відсотки за депозитами;
* збереження 15% податку на пенсії працюючих пенсіонерів;
* повернення спецрежиму для нарахування спецпенсій для держслужбоців — 90% від зарплати;
* скасування спрощеної системи оподаткування для малого і середнього бізнесу, запровадження касових апаратів для підприємців 2 і 3 груп;
* скасування пільгової системи оподаткування сільгоспвиробників.
Думки збирала Юліана ШЕВЧУК.
