Цього року українському місцевому самоврядуванню — 25 років. Закон, який визначив принципи та засади його діяльності, було ухвалено 7 грудня 1990 року. Знаковим є те, що цей ювілей Україна відзначає в розпал реформи децентралізації влади. І люди у неї повірили. Підтвердження тому — бажання вже понад шести тисяч громад об’єднатися. Головною мотивацією для них стала бюджетна децентралізація з гарантією переходу на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом, розширення повноважень, а також можливість користуватися землею на всій своїй території, а не лише в межах населених пунктів. Однак чинна Конституція не дозволяє активно рухатися далі, чітко розмежувати повноваження, створити повноцінне місцеве самоврядування на районному та обласному рівнях, змінити статус місцевих держадміністрацій на префектурний. Тож обов’язок влади виправдати їхні сподівання і до кінця пройти шляхом розвитку місцевої демократії. І Голова Верховної Ради Володимир Гройсман упевнений: конституційна реформа у частині децентралізації буде успішно реалізована.

«Адже без системних змін у системі влади, чіткого розмежування владних повноважень і повернення довіри до владних інститутів неможливий успіх держави, її подальший розвиток, здійснення секторальних реформ, у тому числі, у науково-освітній сфері», — зауважив він під час перебування у Харкові.
А за словами першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслава Негоди, «країна стала на шлях розвитку місцевої демократії, і наш обов’язок — пропри все, об’єднавши зусилля, пройти цей шлях успішно».

Принцип повсюдності

Зміни до Конституції важливо ухвалити й тому, що вони передбачають «повсюдність здійснення місцевого самоврядування». Це дасть змогу громадам управляти не лише землею, яка є в межах населеного пункту, а й поза ним.
Щоб змінити нинішню ситуацію і зробити громади повноправними господарями на своїй землі, і необхідні зміни до Конституції. Власне, саме в них у переліку матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування першим пунктом значиться земля.
Проте управління землями має відбуватися прозоро, вважає директор Інституту розвитку територій, радник україно-швейцарського проекту DESPRO, експерт «Реанімаційного пакета реформ» Юрій Ганущак. Щоб ніхто не міг звинуватити органи місцевої влади у корупції. У цьому контексті, повідомив експерт, готується проект змін до закону про планувальну документацію, в якому вводиться поняття «план території громади». Це опис усіх земель у межах юрисдикції адмінтеродиниці громади. «План території громади розповсюджуватиметься на всю територію і описуватиме всі землі. Як і кожний планувальний документ, він затверджуватиметься органом місцевого самоврядування, але розроблятиметься сертифікованим інститутом. Цей план має давати відповіді на запитання: якою є поточна ситуація, яке може бути використання землі у найближчі роки і перспективи розвитку громади у частині управління землею», — зауважив Ю. Ганущак.
Водночас цільове призначення землі можна буде змінювати лише за умови затвердження такого планувального документа. «Бо там справді буде вказано, яким чином і на що можна це робити», — додав він. Додатковою страховкою буде те, що зміну цільового призначення у межах плану має підтримати громада. «Це той шлях, який є в усіх цивілізованих країнах. Ми зможемо залучати інвесторів лише у тому випадку, коли у нас буде така прозора система управління землею», — переконаний експерт.
Та, попри певні напрацювання у змінах до земельного законодавства, розробка повного пакета документів під ключ можлива тільки після внесення змін до Конституції. Адже у разі їх появи, у сесійній залі лунатиме головний аргумент: вони суперечать чинному Основному Закону.

«Певний шок» — це нормальне явище

Як відомо, у жовтні разом із місцевими відбулися перші вибори в 159 об’єднаних територіальних громадах. Ці громади стали, так би мовити, локомотивом просування реформи. Але нині новообрані голови нарікають на відсутність законодавчого врегулювання їхньої діяльності. Проте, на думку лобістів (у хорошому розумінні цього слова) реформи, у нових голів просто виник «певний шок». Це нормальне явище, бо такого ряду реформа завжди викликає шок. Але це не означає, що немає законів, стверджують вони. Голови просто бояться приймати рішення, попри те, що їм надано величезну автономію. Є питання принципового плану, але вони існують у всіх. Усе-таки воротами до вирішення проблем є тільки зміни до Конституції.
Варто нагадати, що парламент уже схвалив два важливі закони, які врегульовують механізми державної реєстрації органів місцевого самоврядування та вносять необхідні зміни до Бюджетного кодексу. «Тепер місцеві ради об’єднаних громад стануть правонаступниками територіальних громад, що об’єдналися. Це дасть змогу їм повноцінно функціонувати — управляти майном, коштами цих громад, отримувати дотації тощо. А у разі невчасного ухвалення держбюджету новоутворені громади матимуть право самі здійснювати фінансування бюджетної сфери — тобто утримувати школи, лікарні тощо». Так вважає Голова Верховної Ради Володимир Гройсман.
На черзі — ще один проект закону — «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей державної реєстрації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб» (реєстр. №3106), спрямований на усунення недоліків правового регулювання процесу добровільного об’єднання територіальних громад. Зокрема, у частині встановлення спрощеної системи реорганізації та державної реєстрації припинення органів місцевого самоврядування як юридичних осіб публічного права. А також усунення недоліків правового регулювання питання правонаступництва об’єднаних територіальних громад, їх рад та виконавчих комітетів (рішення, договори, виконання окремих бюджетів до прийняття об’єднаного тощо). Депутати мають розглянути його у другому читанні вже наступного пленарного тижня.
До речі, щодо остаточного ухвалення змін до Конституції у частині децентралізації, то Голова Верховної Ради вважає, що можливість консолідувати парламент у цьому питанні існує. «Вважаю, що є можливості об’єднати всі фракції коаліції і поза її межами для прийняття рішення, яке назавжди передасть владу на місця, — наголосив В. Гройсман під час конференції «Конституційна реформа в Україні: досягнення та перспективи». — Ця реформа є ключем до нашої повноцінної європейської інтеграції, побудови справжнього демократичного суспільства».

Цитата

Голова Верховної Ради Володимир Гройсман: 

«Ухвалення змін до Конституції у частині децентралізації дасть змогу Україні стати успішною європейською державою. Змінити нашу країну та здійснити глибинні реформи в інших сферах».