На сьогодні 41% багатоповерхівок країни обладнано будинковими лічильниками тепла. На кінець року у профільному міністерстві обіцяють вийти на показник у 51%. Плани на 2016-й — обладнати приладами обліку три чверті висоток країни, заявив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко (на знімку). Та у відомстві не приховують: запровадження повного обліку тепла дасть змогу лише порахувати спожиті гігакалорії. «Окрім лічильника потрібно, як мінімум, ставити індивідуальний тепловий пункт. Він дає можливість не тільки рахувати, а й регулювати подачу енергії», — зазначає міністр. А щоб споживати гігакалорії ефективніше, треба провести енергомодернізацію будинку. Починаючи із комплексного утеплення даху (що дає до 20% економії на опаленні), стін (ще плюс 20% економії), заміни вікон та ущільнення дверей. Це все разом дає до 45% зменшення споживання енергії.
Нині існують програми компенсації для населення так званих кредитів на тепло. Утім, використовується цей механізм українцями, за словами міністра, неефективно. «Сьогодні теплокредити беруть переважно на заміну вікон і в невеликому відсотку — на утеплення стін. Люди витрачають кошти, але що від цих енергоефективних заходів отримують, не знають. Нам потрібно, щоб парламент проголосував закон про енергоефективність будинків. Адже кошти треба вкласти один раз і з максимальною користю», — сказав пан Зубко. За його словами, нині у співпраці із експертами розробляються проекти з утеплення типових серій будинків. Результатом цієї роботи мають стати своєрідні «дорожні карти» для мешканців, приміром, «хрущовок» чи «сталінок», які допоможуть їм ефективніше проводити утеплення своїх будівель.
Аргументом на користь комплексного утеплення багатоповерхівок має стати і перегляд умов пільгового кредитування: максимальну компенсацію з бюджету отримають ті, хто братимуть кошти на проведення комплексу робіт для цілого будинку. А також — запланована на 2016-й монетизація субсидій. Це має зацікавити українців, які отримують підтримку від держави та мешкають у старому житловому фонді, все ж долучатися до енергоефективних заходів. «У бюджет на наступний рік ми закладаємо 794 млн. грн. на компенсацію тих кредитів, які є. Також ми підписали 69 меморандумів з органами місцевого самоврядування, які готові долучитися до компенсації кредитів на тепло. За кожним цим меморандумом стоять реальні гроші», — запевнив Г. Зубко.
За приблизними підрахунками Мінрегіонбуду, у масштабах країни лише на утеплення будинків потрібно буде витратити 40—45 млрд. грн. Вартість комплексного підходу, який включатиме термомодернізацію будівель, реконструкцію котелень та переведення їх на альтернативні види палива, становитиме майже 55 млрд. євро.
Пряма мова
«Ще один момент, який я би хотів донести до наших громадян: клаптикове утеплення призводить до руйнування будинку. На зрізі утепленої та неутепленої ділянки стіни відбувається перепад температур, через що з’являються тріщини і йде руйнування конструкцій. Ефекту ж від цих заходів майже немає», — Геннадій ЗУБКО.
Тепловізор.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
