А він і покаже, і гроші поверне

У Верховній Раді зареєстровано пакет законопроектів щодо державної підтримки кінематографії в Україні: проект закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні» № 3081-д від 27.11.2015; проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні № 3238 від 06.10.2015; проект закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні № 3239 від 06.10.2015; проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні № 3240 від 06.10.2015, в яких поєднані пропозиції народних депутатів — членів Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, членів Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, Державного агентства з питань кіно та ініціативи #КіноКраїна, що об’єднує найбільших вітчизняних виробників кіно і серіалів. Ініціатори законопроекту переосмислюють підхід до кіновиробництва і ставлять за мету створити в Україні потужну самоокупну індустрію масового глядацького кіно- і телепродукту. Для того пропонується запровадити два основні механізми: пряма державна підтримка і грошове повернення частини кваліфікованих витрат — пов’язаних безпосередньо з виробництвом кінопродукту — українським та іноземним продюсерам, що вироблятимуть екранний продукт на території України.

Суть світової практики грошових повернень (cash rebate) проста: якщо продюсер приїжджає до країни або регіону знімати кіно, то місцева влада повертає йому частину витрачених коштів. У законопроекті прописано грошове повернення: 25% від 40% кваліфікованих витрат, здійснених компанією-продюсером під час зйомок на території України, і 10% витрат на виплату гонорарів іноземним акторам та іншим кваліфікованим працівникам, якщо такі оплати здійснені на території України і податки з них сплачені в нашій державі. При цьому фільм, який претендує на грошове повернення, має пройти спеціальний «культурний тест» і довести, що він іде — культурно та економічно — на користь Україні.

Як і інше європейське кіно, українське має отримувати державну підтримку. У вересні держава виділила «Держкіно» додатково 100 млн. грн. до попереднього бюджету в 64 млн. За ці гроші вже цього року розпочато процес створення десяти повнометражних картин.

На думку авторів законопроекту «Про державну підтримку кінематографії в Україні», державна підтримка дебютних, просвітницьких, авторських, дитячих, анімаційних фільмів може сягати ста відсотків. Державна підтримка для створення масового глядацького кіно також передбачена. При цьому продюсери таких фільмів мають бути зацікавлені в глядацькому та фінансовому успіху картини, щоб повернути собі й державі вкладені інвестиції.

За кадром

Найуспішніший у прокаті (зібрав понад 14 млн. гривень) український фільм «Поводир» (реж. Олесь Санін) минулого року завдав продюсерам збитків у розмірі 11 мільйонів гривень. Ця картина була на 100% профінансована державою — її бюджет становив 16 млн. грн. На це є декілька основних причин: поганий економічний стан країни; недостатня кількість кінозалів (особливо в населених пунктах, де проживає менше 250 тис. мешканців); високий рівень піратства в мережі Інтернет.

Але попит на національне кіно у співвітчизників є. Це доводять рейтинги незначної кількості вітчизняних серіалів на телеканалах. Настав час створити затребуваний українцями національний кінопродукт для «великого екрана».

Відповідальна арифметика

Доки економіка країни не підніметься й інтернет-піратство не буде подолано, кіно не стане самоокупним продуктом. Без стимулюючої підтримки держави галузь не витримає і програє зарубіжним виробникам, фахівці роз’їдуться туди, де буде робота і достойні зарплати. А нація залишиться без власних екранних історій та інтелектуального капіталу. Аби цього не сталося, у запропонованому проекті закону про підтримку кінематографа пропонується така модель фінансування глядацького кіно: держава дає не більше 80% вартості кошторису кінофільму і не більше 50% вартості кошторису серіалу. Але ця підтримка надається лише за умови підтвердження продюсером наявності у нього решти коштів: щонайменше 20% для фільму і 50% коштів для телевізійного серіалу. Це дасть змогу продюсерам відчувати відповідальність за успіх своєї роботи. Закладання у кіновиробництво складової фінансової (читай — глядацької) успішності фільму і є основою тих змін, які необхідні для створення національної кіноіндустрії.

Епілог у цифрах

За оцінками #КіноКраїни, для запуску маховика виробництва якісного і затребуваного українським глядачем вітчизняного кіно- і телепродукту потрібна державна підтримка в розмірі 250 мільйонів доларів за 5 років. Наслідком реформ має стати створення щонайменше 5000 серій українських серіалів і мінімум 75 вітчизняних касових фільмів. Частка національного кіно в касових зборах має зрости з нинішніх 2,5% до 25%. Як показує практика Угорщини та Чехії, витрати зарубіжних продюсерів на зйомки можуть сягати $100 млн. на рік. Унаслідок впровадження запропонованих змін збільшиться кількість робочих місць у галузі, надходжень до бюджету. Розвиток національної кіноіндустрії сприятиме створенню об’єднуючого культурного простору, формуванню у суспільстві актуальних цінностей, а також впливатиме на створення позитивного іміджу України у світі.

До речі

До #КіноКраїни входять три великі телегрупи, п’ять успішних продакшнів: StarLіghtMedіa, Іnter Medіa Group, «Медіа Група Україна», FІLM.UA Group, Star Medіa, Pro TV, Студія «Квартал 95», Одеська кіностудія.

ТОЧКА ЗОРУ

«Багато країн сьогодні вигідно використовують систему грошових повернень для залучення інвесторів у кіноіндустрію. Наприклад, на Мальті побудовані унікальні павільйони для підводних зйомок. І це дає змогу маленькій країні залучати значні кошти не тільки для зйомок фільмів, а й на свій розвиток. На мій погляд, такий шлях міг би виявитися досить перспективним і для Одеси. Її добре знають у кінематографічному світі, і з задоволенням працювали б тут».

Андрій Звєрєв (Одеська кіностудія).

«Створюючи правильну систему грошових повернень у кіновиробництві, що працює вже в багатьох країнах, ми робимо реальний внесок у розвиток економіки України, створюємо додаткові робочі місця, такі необхідні саме зараз. Ми відкриваємо великі перспективи виробництва контенту для локальних представників ринку й іноземних продюсерів. І що найважливіше — ми не витрачаємо дорогоцінний час на винахід велосипеда, нам не треба вчитися на власних помилках, ми беремо за основу вже існуючий і перевірений у розвинених країнах механізм».

Сергій Созановський (FІLM.UA Group).

«Усі в нашій країні зацікавлені в створенні сприятливого інвестиційного клімату для локальних і іноземних кіновиробників — кінематографісти знімали багато якісного кіно — і самостійно, і в міжнародному копродакшні. Залишилося дочекатися втілення в життя тих ініціатив, які забезпечать державну підтримку розвитку кінематографа в нашій країні. В «Кварталу 95» є великий досвід у виробництві повнометражних картин, які мають успіх в українських глядачів. Щороку в прокат виходить наш новий фільм».

Володимир Зеленський, Студія «Квартал 95».

«Індустрія кіно- і серіального виробництва — це не просто робочі місця й податки. Це індустрія, яка несе в собі цінності й поєднує країну навколо них. І не менш важливо, що поруч із цінностями йде те, що називається національним оптимізмом, і це те, чого нам зараз так бракує. Це ті завдання, які ми прагнемо реалізовувати, а держава — реалізовувати зобов’язана».

Володимир Бородянський, StarLіghtMedіa.

Основною стратегією та задачею індустрії на сьогодні є якісне кіно. Саме завдяки такому контенту може розвиватися індустрія кіновиробництва, багатіти культура, покращуватись імідж країни. Крім того, Україна має бути привабливою для інвесторів, вона має показувати свою красу і не тільки в самому кіно, що також дуже важливо, але й в економічному сенсі. Законопроект від Кінокраїни – це результат глобальної співпраці великої кількості українських кіно- та телекомпаній, тому він зважений, практичний і зрозумілий, а, головне, він направлений на розвиток індустрії. Головне його нововведення – це так звані грошові повернення, рібейти – система повернення частини кваліфікованих витрат. Ця модель успішно працює в багатьох країнах світу. Нещодавно її прийняла і Великобританія, і Норвегія. Ми пропонуємо ввести її і в Україні. Це повернення певного відсотка від інвестицій іноземного інвестора або української продакшн-компанії у виробництво кіно на території країни. Таким чином, ця територія стає привабливою для виробництва фільмів, в тому числі і для міжнародного ринку, а також дає змогу розвивати власну індустрію, більше вкладати в девелопмент і в якість кінопродукції. Важливим в цій моделі  є і те, що держава завжди отримує вигоду через локалізацію кінопроектів у вигляді підвищення доходів бюджету за рахунок податкових надходжень. Це гарантовано несе позитивний економічний ефект для держави.

Влад Ряшин, Star Media