Проблеми глобального зміну клімату вже не перше десятиріччя бентежать науковців та екологів, які не втомлюються нас попереджувати про незворотні наслідки. Збільшення кількості посух, повеней, берегових ерозій та інших екологічних катастроф є найголовнішими наслідками безвідповідальної людської діяльності.

 

На тлі цих хвилювань та в атмосфері майже весняного Парижа, що зустрів міжнародні делегації із 195 країн розквітлими сливами і набухлими на деревах бруньками, і триває конференція ООН з питань клімату. Довгоочікуваний саміт, що мало не зірвався через паризькі теракти, об’єднав цього року понад 10 000 делегатів з усіх куточків світу. На відкриття міжнародної конференції, яка триватиме по 11 грудня, приїхали 150 лідерів країн. Мета конференції — укласти нову кліматичну угоду, яка прийде на заміну Кіотському протоколу і дозволить обмежити збільшення середньої температури планети на рівні нижче 20 C.


Потискання рук на зеленій доріжці, що вдало замінила традиційну червону, гучні промови лідерів країн за присутності понад 3 000 акредитованих журналістів — перший день конференції мав за мету вразити світову спільноту своєю урочистістю та наголосити на рішучості країн-учасниць у розв’язанні кліматичних проблем. 


Парижани, які мусили терпіти впродовж перших двох днів саміту перекриті дороги та неабиякі проблеми з громадським транспортом, терпляче спостерігали за розвитком подій, жадібно стежачи за місцевими медіа, які із задоволенням розважали французів різноманітними цікавими подробицями. Навмисно чи ні запізнився Путін? Чому король Марокко не хотів виходити зі своєї автівки і вимагав щоб його зустрів особисто Франсуа Олланд? Які страви куштував Барак Обама під час вечері з французьким президентом?


Незначні нісенітниці та плітки майже затьмарили головну мету цього заходу — адже вперше за 43 роки існування конференції усі країни-учасниці пообіцяли підписати глобальну кліматичну угоду та взяти на себе серйозні юридичні зобов’язання стосовно скорочення обсягів викидів. Тільки за перші три дні відбулося майже 50 зустрічей за зачиненими дверима, не враховуючи закулісні перемовини між Обамою та Путіним на тему України та Сирії. Розчаровані «секретністю» переговорів більшість журналістів покинули простір прес-центру виставкового центру Ле-Бурже, очікуючи, проте, на офіційні оголошення і заяви.


І перша заява не забарилася. Роздратований повільним просуванням переговорів прем’єр-міністр Франції Лоран Фабіус зажадав від 195 переговірників готовий проект угоди в терміновому порядку. Отже, в суботу, 5 грудня, документ на 48 сторінок було вже представлено французькому прем’єру. Проте цей текст-компроміс, що служитиме базою для ухвалення універсальної угоди стосовно глобального потепління, уміщує чимало каменів спотикання. Найгостріші з них — питання про фінансування допомоги для країн Африки, Азії і Південної Америки та розподіл сил у боротьбі проти зміни клімату між розвиненими країнами й такими, що розвиваються. Очевидно, що промову федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель, в якій вона нагадала «багатим країнам» їх обов’язок дотримуватися обіцянки і, починаючи з 2020-го, виплачувати щороку 100 мільярдів доларів «бідним країнам», аби допомогти їм впоратися зі зміною клімату, почуто не було.


Наприкінці конференції всі сторони мають дійти згоди й підписати документ, який, ймовірно, допоможе запобігти драматичним наслідкам забруднення довкілля. Для України цей саміт може стати вирішальним не тільки в питанні врятування Донбасу від екологічної катастрофи, як наголосив Петро Порошенко у своїй промові, а й посприяти енергетичній незалежності від російського агресора.

Париж.