Товариш путін як і раніше підігріває гібридний патріотизм обдурених російських громадян військовими кіношками та мемуарами «танкістів-шахтарів» (приміром, останній «бестселер», що заполонив усі книгарні Москви, — «Я дрался в Новороссии»). А на війну з Україною зграями їдуть «миротворці» з усієї духовної Росії з незакритими судимостями: замість нар рушниця в зуби. А тим, хто обстоює мир в антивоєнних пікетах, дають три роки лише за плакат з декількома словами правди. Чергова показна розправа над Ільдаром Дадіним і скасування акції опозиції «Марш перемен» лише наблизили кінець путінського режиму. Адже сміливих справжніх в Росії багато. І думати серцем ніхто не заборонить.

Маргарита СПАСЬКА (Санкт-Петербург, психоаналітик):
— Коли розпочалася війна Росії з Україною, в мене почалася моя особиста війна за здоров’я мого сина. Випадково збіглося, але фактично для мене це було порятунком, бо те, що відбувалося в Україні, розривало мені серце, але передусім я — мати. Я не люблю війну в принципі. Але ця — абсолютно цинічна. І я називаю її громадянською, тому що вона розділила безліч сімей. Коли в дитячій лікарні — лютий 2014-го — сусіди, що надивилися російського телебачення, говорили про фашистів в Україні, мені було дуже сумно. Утім, це невдале слово. Безліч сімей у Росії розділені і знищені питанням Криму та війни в Україні. Близькі люди стали чужими. Я не знаю правильних слів, які могли б щось виправити. Усе, що я можу сказати, — це не було ніколи особисто моїм рішенням або схвалюваним мною. Я ніколи не була в Україні й у мене не було друзів-українців. До цих подій. Тепер є.
Олег АРЬКОВ (Волгоград, інженер):
— Вітаю чоловічу частину «рисіян» (жінкам — готуватися, дійдуть і до вас), готується тотальна мобілізація. Звіріє режим, воюватиме одразу з усіма! Для цього, в рамках підготовки, днями Міноборони пропонує штрафувати до 50 000 за неявку на призовний пункт контрактників і запасників! До 50 000 рублів. Ну, тобто кинули, як зазвичай, повістку в скриньку, а ви її викинули разом із газетами — будь ласка, заплатіть 50 000 рублів. Кинули чи ні — невідомо, а вийде вигідний бізнес! Адже повістку потрібно давати особисто в руки й підпис отримати! Але так буває нечасто: підписи підробляють або ті, кому дали повістки ці розносити, їх викидають у смітник! Тепер розплачуватиметься терплячий народ.
А сам факт — збираються гребти на перепідготовки, а може, одразу в Сирію (?), тих кому під 60 (!!!) — уже багато про що свідчить!
Загалом, хто ще не звалив, — БІЖІТЬ! Буде Північна Корея! Усі у формі, усі під рушницею! Усі раби спідлені.
Національна ідея «рисіян» знайдена — це холопство. Модель — маєток графа Троєкурова з роману Пушкіна «Дубровський». Хамство царя, двірні, озлоблення, презирство до сусідів і любов до тирана...
І ще. Нині турки виявилися крутіші за США! Ердоган, президент Туреччини, — крутіший за Путіна. Після року російської перемогобісной істерії, погроз усьому світу ядерним знищенням людство, здавалося, завмерло й було готове здатися на милість Імперії Зла... Літаки Росії регулярно вторгалися в повітряні простори інших країн, і ніхто не смів відкрити вогонь! І раптом!!! Ніхто не очікував, точно! Російський бомбовоз вторгся просто так у повітряний простір Туреччини, зневажливо так. А турки взяли його й збили!!! Так просто!!! Й одразу липкий страх схлинув з поверхні Землі! Люди зрозуміли, що ці погрози ядерними ракетами — блеф! Обман. А якщо й буде атомна війна, Ердоган показав усім приклад мужності!
Леван ОБОЛАШВІЛІ (Санкт-Петербург, блогер):
— ...Щось нічого не хочеться писати, говорити. Цілковита безвихідність. Країну тягнуть до великої війни, може, навіть світової, і ми неспроможні щось змінити. Які теми можна обговорювати в такій ситуації, коли бачиш, що ми висимо на смертельній ниточці й у будь-який момент ця нитка може обірватися. Заздрю тим людям, які нічого не помічають або не хочуть помічати і спокійно ходять в театри, на поетичні вечори або концерти.
Дивлячись на весь цей «ура-патриотический угар», на те, як дружини й батьки за гроші відмовляються від своїх чоловіків і синів, які воюють, гинуть і по-трапляють у полон в Україні. На те, як сини загиблих підводників АПЛ «Курськ» носять футболки із зображенням Путіна, я починаю замислюватися: а чи не праві ті, хто висунув теорію про неповноцінні народи? Інакше чим пояснити масове божевілля майже сотні мільйонів людей?
Нещодавно вирішив подивитися, що показують на нашому рідному, найбільш «професійному» і «неупередженому» телебаченні. Поперемикав федеральні канали — РТР, 1-й, ТВЦ, НТВ, 5-й, РЕН-ТВ. Усюди те саме: фільми про війну, вітчизняну, афганську, чеченську, або суцільні «ментівські війни». Ну й «викривальні» матеріали про військові злочини американського імперіалізму впереміж із політичними ток-шоу, що розповідають про «звірства» «укро-фашистів». Після такого накачування створюється стійке враження, що країну готують до великої війни. Саме до Великої, оскільки в «малих» війнах сучасна Росія бере участь від дня утворення й донині. І як жити в такій обстановці, як дивитися у своє майбутнє й майбутнє своїх дітей, коли все свідчить про те, що сьогодні гірше, ніж учора, а завтра буде гірше, ніж сьогодні... Перемир’я, кажете? Ну, ну, блаженний хто вірує. За моєї пам’яті за участі Росії підписувалося кілька угод і меморандумів про припинення війни й відведення військ, і жодного разу ці зобов’язання виконано не було. Ось, приклади, які моментально спливли в пам’яті.
1. Липень 1993 року. У Дагомисі підписується угода між Грузією та її Автономною Республікою Абхазія за особистої участі президента Росії Б. Єльцина. Згідно з цим документом конфліктуючі сторони повинні вивести важке озброєння й військові частини з лінії зіткнення. Починається виведення грузинської техніки й підрозділів з Абхазії, тоді як бойова техніка заколотників-сепаратистів концентрується на російській військовій базі в Гудауті. Зрештою Сухумі залишається без озброєння й захисту, і колони сепаратистів, за активної підтримки бойовиків, під керівництвом Басаєва, в супроводі російських танків і бомбардувальників штурмують мирний Сухумі. У вересні 1993 року місто впало, загинули тисячі людей, а 300 тисяч грузинського населення Абхазії стали біженцями.
2. Знаменитий Будапештський меморандум 1994 року, згідно з яким, навзамін за відмову від ядерної зброї Україною три світові держави — США, Великобританія та Росія — гарантували територіальну цілісність і недоторканність України. Що стало з цілісністю останньої, наочно продемонстрували «ввічливі зелені чоловічки» через двадцять років, анексувавши АР Крим.
3. Серпень 2008 року. Угоди президентів РФ, Грузії та Франції. Медведєв і Саакашвілі за посередництва Саркозі підписують договір, згідно з яким бойові дії між Росією та Грузією припиняються, а війська відводяться в місця постійної дислокації. Зрештою Росія вчергове порушує міжнародні угоди, залишає шеститисячний армійський контингент на території Грузії, фактично продовжуючи окупацію сусідньої країни.
І ось чергова угода. Мінськ. 11.02.2015 року. І чергові ілюзії, рожеві окуляри для тих, хто вірить у чесність відвертих шулерів і брехунів.
Едуард МАРІН (Чебоксари, пенсіонер):
— Останнім часом починаю думати, що Бог все-таки, напевно, існує. Інакше як пояснити події, що відбуваються з Україною?! Путін затято хоче захопити Україну, а от не виходить у нього, і все тут! Три невдачі вже зазнав Путін. Але ж не може це бути просто збігом. Вочевидь тут задіяні Вищі Сили.
От збив Путін малайзійський «Боїнг». А хотів насправді він збити російський. Щоб потім звинуватити Україну і ввести туди війська. І вийшов би «україннаш»! Але зенітники прорахувалися. Не той лайнер вони збили! Не російський, а малайзійський! І довелося Путіну скасувати напад на Україну.
А тепер розглянемо події в Одесі 2 травня минулого року. Ці заворушення організували агенти Путіна. Щоб розлютити майданівців і штовхнути їх на підпал Будинку профспілок. Щоб усі антимайданівці там згоріли. І тоді Кремль підняв би вереск на весь Всесвіт і ввів би війська в Одесу!
Але... знову все пішло не так. Звісно, майданівці розлютилися, стали закидати Будинок профспілок пляшками із запальною сумішшю. Але потім чомусь передумали й самі почали рятувати своїх супротивників із палаючого будинку! Знову розрахунок Путіна не виправдався. І вторгнення російських військ в Одесу довелося скасувати.
І третій випадок. Пам’ятаєте, російський лайнер вибухнув над Синайським півостровом? Путіна робота.
Лайнер повинен був вибухнути, коли пролітав над Україною. І Путін зввинуватив би Україну! І ввів би війська! І вийшов би «україннаш»! Але... знову все пішло не так. Бомба вибухнула чомусь раніше. Вона повинна була вибухнути через дві години після зльоту, а вибухнула через двадцять хвилин!
Утретє не пощастило Путіну!
Ні, здається, Бог все-таки існує. Не може Україні так часто щастити! Це, напевно, якась Вища Сила діяла.
Я — атеїст, але, здається, я починаю вірити в Бога...

Підготувала Наталія ЯРЕМЕНКО.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.