Черговий рубіж президентських перегонів у США — 11 місяців до виборів 2016 року — не підніс великих сюрпризів, хоча й позначив певні зрушення у розміщенні сил і загострення політичної дискусії.

 

Як показало опитування громадської думки, проведене Університетом Квінніпек, мільярдер Дональд Трамп і екс-держсекретар США Гілларі Клінтон залишаються фаворитами.


У республіканців Трамп заручився підтримкою 27% учасників опитування, тоді як колишній нейрохірург Бен Карсон спіткнувся після недавніх успіхів у рейтингу й тепер ділить третє і четверте місця із сенатором Тедом Крузом (16%). А от сенатор Марко Рубіо, набравши на один відсоток більше, перебрався на друге місце, далеко випередивши представника президентського прізвища Бушів Джеба, який посів лише п’яте місце з 5%. Ніхто з інших кандидатів не набрав більше 3%.


Серед демократів Клінтон (60%) збільшила свій відрив від Берні Сандерса, набравши вдвічі більше голосів, ніж сенатор з Вермонта.


Водночас проблематика війни в Сирії, погрози з боку екстремістських мусульманських угруповань і боротьби з міжнародним тероризмом продовжують домінувати, особливо після теракту в Сан-Бернардіно (штат Каліфорнія), скоєного, як повідомляють, послідовниками Ісламської держави. Чи означає це, що інші «гарячі» міжнародні теми — як, наприклад, конфлікт в Україні — ризикують зовсім випасти з поля зору американських політиків і преси?


Ігнорування таких проблем, вважає коментатор Washіngton Post Дженніфер Рубін, було б помилкою. У колонці, опублікованій у неділю, він пише, що на майбутніх республіканських дебатах учасники повинні чітко заявити про те, які дії вони готові розпочати для відновлення порушеного суверенітету України.


Потрібно сказати, що деякі кандидати вже не раз — і неоднозначно — висловлювалися із цього приводу. Наприклад, платформа Марко Рубіо, опублікована на його офіційному сайті, прямо називає серед ключових зовнішньополітичних цілей «захист і відновлення суверенітету України». Як конкретні кроки «Доктрина Рубіо» припускає зусилля із повернення анексованого Криму, відновлення контролю Києва над східною Україною і розробку «довгострокової стратегії для сприяння українському народу в його європейських устремліннях». Крім того, Рубіо вважає за необхідне, з одного боку, розширити комплекс санкцій проти Росії, а з другого — надати допомогу Києву як летальним озброєннями, так і заходами з модернізації економіки, для того, щоб забезпечити незалежність країни від Москви.


Серед зовнішньополітичних тез на офіційному сайті Теда Круза немає згадувань про Україну, однак на початку цього року він виступав за надання військової допомоги Києву й різко критикував президента Обаму за нерішучість. «Нам уже давно слід було зробити крок уперед і почати постачання оборонних озброєнь», — заявив він в інтерв’ю для CNN у лютому. У нещодавньому інтерв’ю виданню PJMedіa Круз зазначив, що з Росією можна співіснувати. При цьому він покладає провину за нинішній «тяжкий» стан російсько-американських відносин на Білий дім, наголосивши, що коли Путін «захопив Крим, з боку адміністрації Обами ми не почули навіть пхикання».


Що стосується Дональда Трампа, то тут можна згадати республіканські дебати, котрі відбулися в листопаді, коли на нього обрушився шквал критики з боку конкурентів після того, як він заявив, що США не обов’язково повинні захищати Україну від Росії, оскільки цим можуть займатися сусідні європейські країни.


Погляди Трампа йдуть урозріз і з позицією фаворита з боку демократів Гілларі Клінтон, чия політична платформа проголошує рішучість «обмежувати, стримувати, і попереджати російську агресію в Європі й за її межами». Як підкреслило нещодавно видання Huffіngton Post, Клінтон відносить себе до категорії людей, які вважають необхідним розпочати активніші кроки у відповідь на анексію Криму.

США.