Чергова дипломатично-історична перепалка вибухнула між Варшавою і Москвою. Цього разу приводом «рішучого протесту», який МЗС РФ вручило польському послу в Москві Катажині Пелчинській-Наленч, став демонтаж наприкінці листопада «пам’ятника вдячності Червоній армії» у місті Мелець, що в Підкарпатському воєводстві.
Скульптура радянського солдата з дитям на лівій та мечем у правій руці, за твердженням Кремля, була копією східноберлінського оригіналу, що постав у Трептов-парку столиці комуністичної НДР 1949 року. В ноті російського зовнішньодипломатичного відомства від Варшави «чекають пояснень» та «вимагають від нового уряду Республіки Польща зупинити знищення радянських пам’ятників, які набирають масового характеру, гарантувати їх утримання, відновити зруйновані та покарати винуватців». Кремль звинуватив польську владу в «черговому порушенні двостороннього договору про поховання та місця пам’яті жертв воєн і репресій» (від 22 лютого 1994 року).
Натомість посол пояснила, що цей договір стосується кладовищ і місць поховань радянських вояків, а так звані символічні пам’ятники, під якими ніхто не похований, перебувають у віданні органів місцевого самоврядування і можуть бути демонтовані згідно з відповідними процедурами. Російська сторона назвала цю відповідь «спробою виправдати акти вандалізму щодо російських кладовищ і пам’ятників у Польщі».
Тут у хід пішла «важка артилерія» з Варшави — слово взяло МЗС, яке назвало російські закиди «позбавленими будь-яких підстав, глибоко несправедливими і недопустимими». Для прикладу в ноті відомства наводиться інформація про те, що у 2001—2015 рр. на утримання і консервацію 339 таких місць пам’яті і спочинку Польська держава асигнувала 13 669 069 злотих, що становить 32% усіх призначених на утримання воєнних могил на території країни. Тож Варшава закликала Москву «утриматися від «пам’ятникової істерії», яка не служить формуванню двостороннього діалогу і порозуміння, а лишень призводить до загострення риторики і ескалації атмосфери навколо історично-пам’ятникових питань».
Тим часом староста (глава адміністрації) Мелецького повіту на спеціально скликаній прес-конференції поінформував, що демонтаж пам’ятника проведено з дотриманням букви закону і всіх процедур на підставі одноголосної ухвали повітової ради, якій передували численні пікети та збір підписів мешканців міста з вимогою перенесення пам’ятника в інше місце. Серед мотивів такого рішення була, зокрема, турбота про безпеку мешканців, адже фігура вагою дві тонни стояла на звичайному бетонному постаменті поблизу входу до повітової адміністрації, тож могла спричинити трагедію. Відтепер «пам’ятник вдячності» можна оглядати в Музеї ПНР (Польської Народної Республіки) у м. Руда Сілезька. Староста переконаний, що справа символу комуністичної епохи не може погіршити польсько-російських відносин, і запросив російських дипломатів відвідати місцеве військове кладовище, де поховано радянських солдатів.
Варшава.