Відкриваючи публічний звіт економічного блоку уряду, віце-прем’єр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко насамперед акцентував увагу на децентралізації влади. «Бюджетна децентралізація вже показала конкретні результати, адже місцеві громади додатково отримали 24 мільярди гривень», — сказав він та підкреслив, що децентралізація — це єдиний спосіб для України відбутися як спроможна та незалежна держава.

 

Г. Зубко переконаний, що 2015 рік став точкою неповернення у проведенні реформи децентралізації, а у 2016-му через зміну 500 законів та внесення змін до Конституції у цій реформі буде поставлено стратегічну крапку.


«Ми розпочали глобальний процес реформування країни, і зупинятися вже не можна. У 2016 році реформа децентралізації набере ще більших обертів. Жодна країна не проводила настільки глобальних реформ у такий стислий проміжок часу. Тому українцям є чим пишатися», — переконаний віце-прем’єр. Він також нагадав, що 159 громад вже об’єдналися та на виборах 25 жовтня обрали своїх депутатів і голів місцевих рад. «Ті громади, які вже об’єдналися, отримають інституційну підтримку держави, на що в бюджеті-2016 передбачено 1,2 мільярда гривень», — повідомив Г. Зубко та підкреслив — назад шляху вже немає.


Очікувано найбільший інтерес та найбільше запитань викликав звіт міністра фінансів Наталії Яресько. «Коли мене рік тому було призначено на посаду, Україна не мала чим сплачувати пенсії та зарплати, ми майже не мали резервів Нацбанку, щоб утримувати курс гривні, — їх вистачало лише на місяць критичного імпорту», — нагадала міністр фінансів Наталія Яресько та додала, що крім цього країна стояла перед необхідністю погашення великих зовнішніх боргів, для чого у нас також не було коштів. За її словами, попри те, що мало хто вірив в успіх, за рік роботи таки вдалося досягти домовленості з міжнародними партнерами про покриття дефіциту платіжного балансу в обсязі 40 мільярдів доларів на найближчі 4 роки. Вдалося домовитися з Міжнародним валютним фондом та ухвалити трирічну кредитну програму в розмірі 17,5 мільярда доларів. «Це найбільша за обсягом програма допомоги в історії цієї організації в розрахунку на душу населення», — зауважила вона та додала, що також досягнуто домовленості про відкриття кредитних ліній на суму 5,7 мільярда доларів.
Важливим було рішення про реструктуризацію 15,2 мільярда доларів зовнішнього боргу, з яких 3 мільярди Україна не сплачуватиме взагалі. «Без цієї реструктуризації ми мали б оголосити повномасштабний дефолт, який би на роки відрізав нас від зовнішніх ринків», — переконана міністр.


Водночас закриття проблем із платіжним балансом вона вважає лише одним елементом для забезпечення фінансової стабільності, бо наступним завданням має стати зниження дефіциту держбюджету.


«У 2014 році загальний дефіцит зведеного бюджету, включно з «Нафтогазом України», становив 10,1% ВВП. Весь цей розрив мав фінансуватися за рахунок збільшення боргу, що лягало важким тягарем на прийдешні покоління. Бо якщо у 2006-му обслуговування зовнішнього боргу коштувало Україні 0,5% ВВП, то цього року ми мали сплатити вже майже 5%», — сказала Н. Яресько та повідомила, що 2016-го рівень дефіциту бюджету зменшиться до 3,7%, а дефіцит «Нафтогазу», який у 2014-му сягав 87 мільярдів гривень, у 2016-му буде зведено до нуля.


Також проект бюджету-2016 передбачає зниження на 5% — до 41% — державних видатків. Водночас міністр обіцяє забезпечити достатнє фінансування усіх державних потреб і продовжувати фіскальну децентралізацію, яка дасть змогу передати місцевим громадам і повноваження, і необхідні ресурси. «Громаді краще, ніж центральній владі, видно, яку дорогу відремонтувати чи в якому районі відремонтувати дитсадок», — сказала вона та повідомила, що на місцях реальний обсяг фінансових ресурсів загального фонду вже збільшився на 42,5%, або 26,8 мільярда гривень.


Утім, все вищезгадане — лише перша частина завдання, яке міністр фінансів ставила перед собою. «Другою важливою метою було створення умов для забезпечення стрімкого економічного зростання», — сказала вона та розповіла, що наступними кроками мають стати посилення банківської системи, реформування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ухвалення законопроектів, які дадуть змогу банкам позбутися проблемних кредитів та реструктуризувати валютні іпотечні кредити громадян.


Та чи не найважливішим є ухвалення нової редакції Податкового кодексу, компромісний варіант якого представила Н. Яресько.


Податок на додану вартість, як і раніше, має становити 20%, проте передбачається запровадження річного перехідного періоду для аграрного бізнесу, під час якого аграрії 75% ПДВ сплачуватимуть до бюджету, а 25% залишатимуться на спеціальних інвестиційних рахунках для користування платниками податків. Також лише 7% ПДВ сплачуватиме фармацевтична галузь. Підприємці, які впродовж 2016—2018 років інвестуватимуть у нове виробництво, обладнання чи технології, зможуть отримати інвестиційний податковий кредит, що дасть змогу впродовж трьох років заощадити 50% зобов’язань за податком на прибуток.


Серед інших важливих новацій відзначимо ліквідацію Податкової міліції та створення Служби фінансових розслідувань (передбачає заміну силових заходів податківців на адміністративно-аналітичні), запровадження електронного кабінету платника податків, повністю автоматизованої системи відшкодування ПДВ та ін.


Н. Яресько також повідомила, що оскільки Податковий кодекс — це досить об’ємний документ, то, щоб бізнес був з ним повністю обізнаний, досягнуто домовленості, що всі статті, які стосуються надходжень, набудуть чинності з 1 січня, а ті, де йдеться про адміністрування податків та інші питання, — з 1 квітня 2016 року.


Відповідаючи на запитання з приводу пошуку подальших компромісів по бюджету та податковій реформі, міністр зазначила, що бюджетні видатки далі скорочувати нікуди. До того ж вона звернула увагу, що вперше за багато років планується ще в травні, а не традиційно в грудні, збільшити соціальні норми на рівень інфляції.


Уряд робитиме все, щоб парламент ухвалив ці документи до кінця року, оскільки від цього залежить отримання наступного траншу від МВФ, сказала вона та прокоментувала рішення МВФ, яке передбачає можливість надання кредитів країнам, що мають заборгованість перед кредитором. «Для нас це важливо тому, що ми маємо російський нереструктуризований євробонд, тож якщо нову політику буде поширено на нашу ситуацію, то це означає, що перед нами не закриваються двері для доступу до фінансування», —зазначила Н. Яресько.