Керівник металургійного гіганта про виробництво, чиновників, тарифи і соціальну підтримку людей
Генеральний директор ПАТ «Запоріжсталь», лідер Запорізької обласної організації Опозиційного блоку Ростислав Шурма (на знімку) переконаний: господарські проблеми не мають політичного забарвлення, проте у наш час жити в суспільстві й абстрагуватися від політики неможливо. Про свої завдання, як політика, і про першочергові кроки у розв’язанні економічних проблем металургійного підприємства, яке він очолює, Ростислав Шурма розповів в інтерв’ю «Голосу України».
— Як керівник обласної організації Опозиційного блоку, ви казали, що йдете в політику з метою оновлення влади на місцях, почавши зміни й реформи із селищ, сіл і міст Запорізької області. Однак, на думку політологів, після виборів місцева влада загалом по Україні обновилася лише наполовину. Чи вплине те, що перезавантаження влади не вдалося, на принципи вашої роботи?
— Справді, 56 відсотків обраних керівників міст чи працювали на посаді раніше, чи були заступниками міського голови. Тому говорити про повне перезавантаження влади і у країні, і в нашому регіоні не доводиться. Стосовно оцінки виборів, що відбулися, то в Запорізькій області Опозиційний блок набрав голосів більше, ніж інші політичні партії — за нас проголосували 29,18 відсотка мешканців. Нам повірили, і ми цю довіру обов’язково виправдаємо. З другого боку, здобувши перемогу, ми не отримали абсолютної більшості в радах. Тому на кожній території депутати від нашої партії формують коаліції з представниками тих політичних сил, які готові працювати конструктивно. Сідати за стіл переговорів доведеться і міським головам — знаходити компроміс, домовлятися з депутатами від всіх політичних сил. Інакше конструктивної роботи не вийде. На прикладі міста Запоріжжя можу сказати, що Володимир Буряк, якого висував трудовий колектив «Запоріжсталі», безумовно, може розраховувати на повну підтримку депутатів міської ради від Опозиційного блоку. Але, незважаючи на те, що посада міського голови не політична, а значною мірою господарська, йому потрібно взаємодіяти з усіма депутатами, які в міській раді Запоріжжя представляють сім партій.
Перша сесія показала, що представники деяких фракцій прагнуть політизувати питання життєзабезпечення міста. Вони використовують не зовсім коректні методи, які активно застосовували й під час виборчої кампанії. Все це свідчить про те, що є політикани, які готові перетворити міськраду на балаканину, замість реальної роботи. Їх сьогодні, наприклад, хвилюють лише кадрові питання — одержання посад секретаря міськради, керівників депутатських комісій і департаментів, управлінь міськради.
Обраний більшістю запоріжців міський голова Володимир Буряк уже заявив, що готовий працювати з усіма депутатами, незалежно від партійної приналежності. Інший підхід неприйнятний. Інакше міська рада Запоріжжя стане малою копією Верховної Ради, зі скандалами й бійками, з гаслами і криками. З другого боку, питання життєдіяльності міського господарства — робота ліфтів і стан комунікацій, якість дорожнього покриття й робота громадського транспорту, освітлення і благоустрій вулиць — не мають політичного забарвлення. А саме по тому, як комфортно людям житиметься у своєму місті, вони й дадуть оцінку міському голові.
— Як керівник партійної організації, ви досягли поставленої перед виборами мети, чи це лише проміжний результат?
— Є вираз: те, що сьогодні є метою, завтра стане відправною точкою. У будь-якій справі є мета, яку потрібно було досягти за певний часовий проміжок, використовуючи знання й ресурси, у тому числі як матеріальні, так і трудові. Вибори — це найоб’єктивніше соціологічне опитування. Передусім низька явка громадян України на місцевих виборах показала, що люди розчаровані чинною владою. Виборці хочуть реальних кроків тут і зараз, а не популістських обіцянок, якими, скажімо прямо, часто зловживали наші опоненти. Тому перемога Опозиційного блоку на Запоріжжі закономірна. Мешканці області й міста зробили вибір на користь практиків і господарників.
Втім, нинішня система виборів за партійними списками далека від ідеалу. Наведу показовий приклад. Від Запоріжжя до обласної ради балотувався керівник міської організації Опозиційного блоку, генеральний директор заводу «Запоріжвогнетрив» Віктор Бусько. Він набрав понад 33 відсотки на своєму виборчому окрузі й посів перше місце за кількістю голосів — за нього проголосували 10 тисяч виборців. Тобто випередив всіх своїх конкурентів у рази. Але в облраду не пройшов, тому що в партійному рейтингу він — на 30-му місці, а всього в облраду пройшли 28 осіб від Опозиційного блоку. Водночас зазначу, що в обласній раді є депутати, які набрали по 400—500 голосів... Як пояснити людям, що такий підсумок — результат недосконалості виборчої системи?
Якщо говорити про результати виборів, то ще раз підкреслю: від Опозиційного блоку пройшли 28 депутатів з 84 місць у Запорізькій обласній раді. Загалом по області в ради всіх рівнів ми провели 412 своїх представників. Це забезпечує нам можливість разом з іншими депутатами активно працювати на благо регіону.
Перемога Опозиційного блоку на виборах не була нашою основною метою — це лише необхідний проміжний результат, який потрібен для реалізації основного завдання. Ми знаємо проблеми Запорізького краю, бачимо шляхи їхнього розв’язання, і готові працювати, щоб усунути вузькі місця, які виникли, й поліпшити життя наших земляків.
— Вам вдалося оновити ради, привести в депутатський корпус молодих осіб?
— Безумовно. Вважаю, що одна із причин проблем у державі — успадкована з радянських часів система керування, коли у владі в той чи інший період опиняються люди з однієї колоди, які все своє свідоме життя пропрацювали чиновниками. Так звані представники партійно-господарської номенклатури. І хоча партій сьогодні багато, таким політикам неважко змінити політсилу відповідно до кон’юнктури. У результаті в країні — видимість демократії, а система — колишня, застаріла. Безумовно, Майдан показав людям, що вони можуть впливати на процеси, що відбуваються в Україні, аж до зміни влади. Однак на центральному рівні нічого не змінилося.
Ми справді зуміли привести в регіональну політику команду нових людей. За кожним членом Опозиційного блоку в області — реальні справи, реалізовані проекти. Це фахівці в промисловості, у сільському господарстві, у середньому та малому бізнесі. Ми знаємо, як налагодити справу, подолати кризу. І хочемо цей свій досвід поширити на весь регіон. Чи це вийде — покаже час. У будь-якому разі, виборці оцінять нашу команду за результатами виконаної роботи.
— Сьогодні в країні триває процес децентралізації. Поряд з розширенням повноважень регіонів, чи вдасться, на вашу думку, новій команді депутатів переломити підходи до формування політики на місцях — від фактично директивної (із центру) і фіскальної по своїй суті до інвестиційної, забезпечити динаміку розвитку в окремо взятій Запорізькій області?
— На сьогодні в нашій області створено шість територіальних громад. Однак «експеримент» з їхнього створення навряд чи можна назвати вдалим. А все тому, що не продумано систему роботи, не враховано побажання людей, не вирішено питання фінансування. По суті, хороший результат одержать ті громади, де є потужна економічна база. Депресивні території, особливо в сільській місцевості, ефекту не відчують. Такий важливий крок, як децентралізація, на мою думку, повинен бути попередньо всебічно опрацьований. Мають бути внесені зміни не тільки в Конституцію, а і до Податкового та Бюджетного кодексів. Тільки тоді вдасться перерозподілити кошти, що заробляють громади, з держбюджету до місцевих бюджетів.
В Європі органи місцевого самоврядування мають широкі можливості в галузі й фінансів, економічної, бюджетної та податкової політики. І такі повноваження навіть ширші, ніж у центральної влади. У нас, незважаючи на те, що заявляється принцип добровільності й самоорганізації, у реальному житті все відбувається директивно. Громади об’єднуються під «чуйним керівництвом» місцевих держадміністрацій. У результаті, зростає фактична протидія реформі, яку проведено в такому вигляді. Гадаю, до ухвалення рішення про об’єднання громад, про зміну кордонів, про перейменування населених пунктів і з інших важливих для громад питань необхідно дізнатися думку людей. І враховувати її в подальшій роботі.
— Перейдімо до економіки. Металургія сьогодні — це основа української економіки, усього лише її рятувальний жилет чи зовсім пасербиця? Які основні проблеми взаємин у ланці уряд (держава) — металургійна галузь?
— Основна проблема в тому, що чинний уряд відвернувся від реального сектору економіки й до вітчизняних виробників ставиться суто по-споживацькому, використовуючи як дійну корову. Підприємства гірничо-металургійного комплексу щомісяця кредитують державу на сотні мільйонів гривень, а держчиновники не повертають підприємствам і частки фактично вилученого. До того ж не тільки метпідприємствам, а всім українським експортерам. Борг держави перед вітчизняними виробниками йде на мільярди гривень. Тільки комбінату «Запоріжсталь» з травня цього року держчиновники винні понад 822 мільйони гривень відшкодувань з податку на додану вартість. Водночас нам не відшкодовують коштів навіть для того, щоб оплатити послуги тих самих держмонополій з електроенергії. Щотижня нам приходять розпорядження про відключення електроенергії. І ми сьогодні просто не знаємо, який черговий неприємний сюрприз нам принесе завтрашній день. У цьому плані, зокрема, наше підприємство зазнає безпрецедентного тиску.
Хоча будьмо об’єктивними: нині гірничо-металургійний комплекс потрапив у складне становище. З одного боку, ситуація на світових ринках металопродукції, де безпрецедентно впали ціни на прокат і активно демпінгують китайські металурги, з другого боку — проблеми й труднощі усередині України. Це величезні перебої в логістичних ланцюжках через воєнні дії на сході України, складнощі з постачанням енергетичного вугілля, дефіцит металобрухту. Сюди можемо додати і підвищення тарифів на електроенергію, залізничні перевезення, які за останні півтора року піднімалися вже тричі й знову будуть підвищені вже в січні й липні наступного року. Перелік проблем, з якими стикаються вітчизняні виробники, дуже великий.
— Отже, що сьогодні «іде не так», і що можна зробити найближчим часом, щоб істотно виправити ситуацію?
— Головна проблема в тому, що в уряду немає продуманої економічної політики, яка підтримувала б вітчизняного виробника. Адже, здавалося б, нікому не вигідно, щоб підприємства знижували виробництво чи взагалі зупинялися. Зараз же підприємства працюють на межі рентабельності, багато які з них змушені знижувати виробництво через те, що зросла собівартість через підвищені держмонополіями тарифи. Такі кроки зменшують надходження в бюджет, знижують рівень добробуту людей, все це загрожує економічним і соціальним колапсами. Ми не повинні допустити цього. Необхідна прозора й прогнозована фіскальна політика, а тарифна політика має бути виваженою і враховувати ситуацію і на зовнішніх, і на внутрішніх ринках.
— Як ви бачите сьогодні роль містоутворюючого підприємства: особливий статус, особливі повноваження, чи реальне партнерство на рівні уряд — підприємство — місто?
— Наше першочергове завдання — стабільно працювати. Діючий комбінат — це зайнятість для металургів, будівельників, інженерів, працівників сфери послуг. Ми забезпечуємо робочими місцями і наш трудовий колектив, і своїх партнерів. Незважаючи на кризу в галузі, вимивання оборотних коштів шляхом відключення комбінату від процесу автоматичного відшкодування ПДВ, ми не відступаємо від зобов’язань, узятих на себе перед містом і державою. Ми знаємо: з наших податків платять зарплати бюджетникам, пенсії — пенсіонерам, соцвиплати — незахищеним верствам населення.
За 10 місяців 2015 року комбінат переказав у бюджети всіх рівнів 2,1 млрд. гривень, разом із Групою «Запоріжсталь» — 3,1 млрд. гривень. Планована цифра по групі на кінець року становить 3,7 млрд. гривень, а це практично розмір річного бюджету Запоріжжя, або 80 відсотків бюджету Запорізької області. Це дуже гідний результат.
Комбінат надає велику соціальну підтримку Запоріжжю і Запорізькому краю. Ми реалізовуємо багато інфраструктурних проектів. Це ремонт лікарень, облаштування парків, предметна допомога навчальним закладам, величезна волонтерська робота. У нас дуже багато спільних проектів із громадськістю міста, які поліпшують життя запоріжців. Є таке поняття, як економічний патріотизм. Металурги щоденною працею забезпечують економічну незалежність України. Сподіваємося, що в уряді переможе здоровий глузд, і ми відчуємо підтримку з боку чиновників, насамперед, гнучкою промисловою політикою.
Запоріжжя — це унікальне місто, Запорізький край — це колиска українського козацтва, символ незалежності нашої країни. Благополуччя Запорізької області допоможе стати благополучною і всій Україні. Ми тут живемо, виховуємо наших дітей, працюємо. І не важливо, на якій посаді: у навчальному класі біля шкільної дошки, біля прокатного стану, чи у тій самій сесійній залі. Кожен з нас і ми разом здолаємо будь-які труднощі. Тому що ми любимо Україну, наш край, ми захищаємо й оберігаємо наших близьких, ми вміємо й любимо працювати, особливо коли бачимо реальні результати, які йдуть на благо запоріжців, на благо всіх жителів України.
Фото з архіву автора.
