Сьогодні у Верховній Раді уряд на чолі з Арсенієм Яценюком звітуватиме про свою роботу. Адже 11 грудня минає рівно рік від моменту затвердження програми діяльності нинішнього Кабінету Міністрів. Тоді Арсеній Петрович називав себе «камікадзе» і навіть погрожував «кулею в лоб», якщо країна не сприйме його реформи. Нині в парламенту вибір ще складніший, аніж рік тому. Відправити уряд із дуже низьким рейтингом у відставку і приректи країну на нові політичні чвари або дочасні вибори, замінити окремих міністрів чи надати Кабміну вотум довіри принаймні ще на рік? «Голос України» намагався з’ясувати, які настрої різних політичних сил, представлених у Верховній Раді, витають у парламентських кулуарах.

 

Павло РІЗАНЕНКО, фракція Блоку Петра Порошенка:


— Коли тривають війна та скорочення економіки, навряд чи хтось може бути задоволений діяльністю уряду. Люди відчувають на власних гаманцях, на власних сім’ях, що все не так добре. Але, припустимо, був би у нас якийсь інший уряд. Чи мали б за цей самий час кращий чи гірший результат? Навряд. В економіці все одно було б падіння. І нинішній уряд ставить собі за заслугу те, що втримали ситуацію.


Серед плюсів, які можна поставити уряду, — що не сталося катастрофи, колапсу інфраструктури, що могло б виникнути у протистоянні з Росією. В енергетичній системі було забезпечено постачання газу, віяльні відключення були буквально місяць. Уряд пішов на непопулярний крок, але саме це дало змогу втримати систему енергопостачання, уникнути техногенних катастроф. Також більш-менш виконували вимоги МВФ та отримували фінансування, хоча це спільна заслуга і уряду, і Президента, і парламенту.


Основний і найбільший мінус — відсутність прогресу на фронті боротьби з корупцією. Можна поставити плюси Верховній Раді, бо прийнято багато нового законодавства, створено НАБУ. Але ніхто не відчуває змін, волі в подоланні корупції немає.


З точки зору технічних ресурсів очевидно: джерела для боротьби з корупцією у нас є, але не вистачає політичної волі.


Ще одне завдання, яке стояло перед урядом, — приватизація. Але це завдання взагалі не виконано.


Дерегуляція. Певні кроки зроблено. Але чи привело це до покращення інвестиційного клімату, до зростання обсягів інвестицій? Поки що ні.


Реформи не бувають популярними. Але вони дають результат через два-три-чотири роки. Кардинальних реформ не відбулося.


Шанси прем’єра залишитися досить високі. Але це свідчить не про оцінку його роботи, а про ту політичну конструкцію, яка нині склалася. Пролунали заяви «Народного фронту», що без прем’єра Яценюка вони не залишаться в коаліції. Тоді дострокові вибори парламенту можуть призвести до дестабілізації ситуації ззовні — цим скористається Росія. А склад нової Ради, якщо будуть перевибори, буде менш проєвропейський, за всіх її недоліків.


Олег МЕДУНИЦЯ, фракція «Народний фронт»:


— Роботу уряду та цьогорічні урядові ініціативи дуже важко оцінювати об’єктивно з однієї причини: на жаль, Верховна Рада і коаліція лише 30 відсотків урядових законів провели через парламент. Тобто уряд був позбавлений необхідної підтримки для виконання коаліційної угоди і для виконання своїх програмових цілей, які були проголошені рік тому.


Хоча цьогорічний бюджет був найкращим бюджетом за всі роки незалежності. Він був складним, але реально найкращим, особливо для місцевих бюджетів, для бюджетів великих міст. Відбулась бюджетна децентралізація, місцеві громади отримали небачені до цього часу кошти, які вкладали в розвиток, — і новий громадський транспорт, і нові дороги.


Те, що в людей зменшилась купівельна спроможність, — цілком очевидно. Бо не може у воюючій країні, а ми таки ведемо війну, збільшуватися виробництво, поліпшуватися економіка. У світовій історії не було жодного випадку, щоб у країні, яка веде війну, яка колосально збільшує видатки на оборону, зростала економіка, приходили інвестори, збільшувалася заробітна плата. Такого не може бути апріорі. Якщо хтось очікував, що в уряді будуть чарівники, які піднімуть доходи, знизять ціни, то цього і не обіцяли.


Не думаю, що буде відставка уряду. Деякі критики Прем’єр-міністра кажуть, що він має низький рейтинг. Але як буде великим рейтинг, якщо йдемо на абсолютно непопулярні кроки для того, щоб врятувати країну, щоб збалансувати бюджет, щоб ліквідувати дефіцит «Нафтогазу» — це гігантська монополія, яка зжирала колосальні кошти. Для цього потрібно було відпустити тарифи. Інших варіантів розв’язання проблеми немає. І ми це все робили разом з урядом. Звичайно, був дуже добрий ґрунт для політичних спекуляцій у сесійній залі, які й розігрувалися.


Альона ШКРУМ, фракція «Батьківщина»:


— Нинішній уряд абсолютно не дієздатний, не професійний і заганяє країну у глухий кут. Економіка занепадає, бюджет досі не подано до парламенту, ми його не бачили і не можемо порахувати. Закон мав бути поданий до 15 вересня, а нині вже середина грудня. І знову під новий рік бюджет буде вкидатися в Раду.


Уряд навіть не провів реформу самого себе, з чого мали розпочати, — реформу державної служби, реформу Кабінету Міністрів та центральних органів виконавчої влади. Щоб приборкати бюрократію та корупцію, треба спочатку почистити самих себе, прибрати непотрібні органи, агентства і таке інше. Уряд навпаки намагається створювати нові посади, нові агентства, нових «смотрящих» на місцях і очолити нові корупційні потоки. Не бачу націленості на результат у жодному напрямі — націленість тільки на процес.
Без сумніву, є окремі зрушення. Наприклад, щодо аграрного міністра в мене більше довіри, ніж до всіх інших. Відбулась бюджетна децентралізація, і пан Зубко також має деякі плюси в цьому напрямі. Ще пан Квіт працює. Але з-поміж інших міністрів фактично більше немає про кого говорити. Усе впирається в політичну відповідальність.
Краще відправити уряд у відставку і знаходити компромісну професійну кандидатуру не від політичних партій. Це буде краще, ніж непрофесійний прем’єр, який уже показав за два роки, що він не здатен реформувати державу.


Альона БАБАК, фракція «Самопоміч»:


— Як представник Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, відзначу таке напрацювання — прийняття закону про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках, який було подано урядом. Закону, який розпочинає грандіозну реформу в житлово-комунальному господарстві, передаючи повноваження власникам житла самостійно управляти своїм майном.


Є величезні проблеми у сфері діяльності міністерств екології та регіонального розвитку — щодо поводження з побутовими відходами. Усі органи місцевого самоврядування очікують на врегулювання відносин у цій сфері, бо до сьогодні не визначено, які органи влади встановлюють ціни на переробку і захоронення сміття. І досі урядом не запропоновано комплексну стратегію вирішення питання. Надзвичайно негативно оцінюю і діяльність уряду у вирішенні питання різниці в тарифах, не компенсованої підприємствам водо- і теплопостачання, тобто всім, хто надає комунальні послуги.


Також уряд абсолютно не виконав вимоги закону щодо врегулювання діяльності НАК «Нафтогаз України». Вчасно не було прийнято типового договору реструктуризації заборгованості теплопостачальних підприємств перед «Нафтогазом», через що ці підприємства втратили шанс на реструктуризацію боргів та на списання штрафних санкцій. Причина — бездіяльність Міністерства енергетики та вугільної промисловості.


Утім, напевно, нинішній уряд залишиться, бо не бачу, як нинішній парламент може його змінити кардинально. Але окремі міністерства однозначно зазнають змін. Це міністерства екології, охорони здоров’я. Можливо, буде реструктуризація Мінрегіонбуду.


Юрій ЧИЖМАРЬ, фракція Радикальної партії:


— За рік практично нічого не змінилося. Минулого року, коли ухвалювали закон про бюджет, уряд казав, що йому необхідний 2015 рік для того, щоб стабілізувати ситуацію, і в 2016 році зможе показати бюджет розвитку. Минув рік — прем’єр заявив, що потрібно 2016-й зробити роком стабілізації, а далі, можливо, піде розвиток. Ми взагалі повинні перестати говорити про уряди, які пропонують законсервувати, стабілізувати сьогоднішню ситуацію. А повинні говорити про уряд, який дасть перспективу розвитку економіки, створення робочих місць, зростання соціальних стандартів, забезпечення громадян. Уряд у всіх своїх позиціях уже вижив сам себе. Не може уряд, в якого рейтинг довіри 1 відсоток, триматися за крісла. Тому однозначно він повинен піти у відставку всім складом.


Микола СКОРИК, фракція Опозиційного блоку:


— Якщо розділити діяльність уряду на блоки, то перший — європейська інтеграція. Але ми не стали ближчі до Європи і безвізового режиму, а асоціація, з чого, власне, і розпочинався Євромайдан, нічого не дала для розвитку української економіки і не наблизила європейські стандарти життя. Завдяки діям уряду, ми на останньому місці за цими стандартами.


Другий блок — розвиток економіки, допомога бізнесу. Поспілкуйтеся з підприємцями — і все зрозумієте.


І найголовніші питання — рівень якості життя громадян, боротьба з корупцією. Люди на межі вимирання. А жоден із корупційних скандалів, які відбулися за цей час, не знайшов свого розвитку в юридичній площині. Звинувачення Гордієнка в розкраданні мільярдів зависли в повітрі, звинувачення, що зникла нафта Курченка, — не знайшли юридичного продовження, ніхто не отримав відповідей. Як і заяви щодо корупції в МВС — поспілкуйтеся із професійними працівниками органів внутрішніх справ, які вже у відставці.


Уряд, прийшовши до влади на крові, на негативних настроях до попередньої влади, просто змінив обличчя, але не зробив нічого, щоб змінити ті негативні моменти, які справді були в попередньої влади, щоб змінити щось для людей на краще, а просто сіли на владні потоки, прикриваючись патріотизмом, патріотичними гаслами. Уже майже два роки, як Яценюк — прем’єр, але досі в усьому звинувачують «попередників».


На жаль, думаю, Яценюк збереже своє крісло, враховуючи реальні настрої в коаліції та в адміністрації Президента.


Сергій ЛАБАЗЮК, депутатська група «Воля народу»:


— Моя особиста позиція і всієї депутатської групи — Кабінет Міністрів не впорався не те що в цілому, а й із частиною своїх завдань. Люди не відчули жодних кардинальних змін чи хоча б за напрямами. Корупція збереглася, і до неї причетні якраз особи, котрі нині в Кабінеті Міністрів. Якщо за рік не відбулася зміна жодного міністра, які вочевидь не справлялися зі своїми обов’язками, — питання і до прем’єра.


Плюсів, на жаль, небагато. Якщо реформу поліції називати чимось глобальним, то від цього людям жити краще не стало. Не відбулося жодної реформи у сфері економіки, і люди не відчувають як мінімум зупинення падіння, вже не кажучи про зростання. У проекті бюджету на 2016 рік, який нині пропонується і який уже журналісти називають «геноцидом», — фактично немає індексації зарплат і пенсій. Бо що таке індексація на 5 відсотків у грудні 2016 року? Тоді вже новий бюджет треба приймати на 2017 рік. Для підприємців, малих і середніх, скасовується фіксований податок. Перехід на загальну систему оподаткування — як мінімум 170 тисяч людей будуть приречені на зупинення бізнесу. Зростання на 17 відсотків вартості ліків за рахунок мита, до 20 відсотків прибуткового податку, не кажучи про сільське господарство, яке ще єдине працює, а його просто хочуть знищити. Люди не відчувають поліпшення, а, на жаль, тільки погіршення. Людей залякують війною, Прем’єр-міністр постійно спекулює на темі війни. Кабінет Міністрів має безпосередньо займатися економікою і проводити ті кроки, які люди відчують і зрозуміють. Можливо, десь доведеться ще затягнути паски, але потрібне обґрунтування, чого не бачимо.


Дмитро СВЯТАШ, депутатська група «Відродження»:


— В оцінці діяльності уряду є дві складові: політична і реальна та прагматична. Єдиним досягненням уряду є те, що знайшли порозуміння із зовнішніми кредиторами і реструктуризували зовнішню заборгованість країни. Щодо решти, на жаль, плюсів не бачу. Ті реформи, на які сподівалося суспільство — громадськість, бізнес, внутрішні і зовнішні інвестори, — їх, на жаль, не сталося.


Якщо говорити офіційними показниками, це і падіння виробництва на 30 чи 40 відсотків, і проблеми валютні. Хоча уряд каже, що це не до нього, а до Національного банку, але все пов’язано. Адже зменшення рівня експорту і зменшення валютної виручки призводить до того, що до країни не надходить валюта і попит на неї зростає, і НБУ вимушений друкувати гривню. І найголовніше — зниження соціальних стандартів. Індекс споживчих цін зріс на 30—35 відсотків, значне подорожчання енергоносіїв та зростання тарифів, але підвищення зарплат, пенсій не відбулося. Тому я і не голосував за цей уряд рік тому і не голосуватиму за цей уряд тепер.


Сьогодні фактично всі фракції не задоволені роботою уряду. Але що станеться? Дуже проста річ. Якщо проголосують за відставку уряду, розпочнеться відлік 30 днів, коли має бути сформовано новий уряд. Якщо новий уряд не буде сформовано, Президент має право відправити парламент у відставку. Думаю, уряд у відставку не відправлять. Можливі косметичні кадрові зміни якихось міністрів, за своїми квотами, змінять шило на мило, але прем’єр залишиться.

 

Думки збирала в кулуарах парламентуЮліана ШЕВЧУК.