Сьогодні Одеська обласна дирекція Державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» — це 640 відділень, обслуговує територію в 33,3 тис. кв. км (найбільша в Україні, більша за площу Королівства Бельгія), число клієнтів —  2 млн. 395 тис. осіб у 1177 населених пунктах. Обробляють і доставляють пошту 3885 працівників, 1686 з яких — листоноші. Перевезення поштових відправлень здійснюється 102 маршрутами загальною довжиною 15 970 км.

 

Не варто думати, що все це — спадщина, яка дісталася від минулих років. Підприємство активно розвивається. Тільки в 2015 році відкрито три нові відділення, вісім відділень комп’ютеризували, а ще два повністю відремонтували. Активно розвиваються послуги кур’єрської доставки, торгівлі за каталогом побутовою технікою, послуги    е-commerce та ePacket. Запроваджено прискорену доставку посилок з Китаю.


Розширюється список приймання платежів від населення, до них додано платежі із судового збору та адміністративних штрафів. «Укрпошта» забезпечує доставку пошти в зону АТО нашим захисникам. Готується до відкриття музей пошти.

 

 

Директор Одеської обласної дирекції «Укрпошти» Денис Петров (на знімку) розповів «Голосу України» про те, чим сьогодні живе підприємство — про проблеми, перспективи, сподівання і починання.


Без проблем — нікуди


Створення Центрів поштового зв’язку (ЦПЗ), яке реалізовувалося в Одеській області кілька років тому, очікуваного позитивного ефекту не дало. Передусім від реформи очікували оптимізації й скорочення витрат. І якщо на заробітній платі адміністративному персоналу заощадити вдалося, то логістика в принципі не змінилася, а в деяких випадках навіть погіршилася, що «з’їло» всю економію.


Питання логістики виходять на перше місце з урахуванням високих цін на паливо, цілковитої зношеності автопарку й жахливого стану доріг. Нині спільно з фахівцями з Одеської національної академії зв’язку імені О. С. Попова розробляється нова система логістики для Одеської області, яка дасть змогу більш ефективно використовувати наявні можливості.


Читачі «Голосу України», котрі мешкають у віддалених від обласного центру районах Одеської області, не раз нарікали на затримки з доставкою газети. Денис Сергійович пояснює, що за нинішньої системи транспортування газети змінити нічого не вдасться. І річ тут не в тому, добре чи погано працюють члени його команди. Давайте розглянемо, як доставляють «Голос України», наприклад, у райцентр Рені. Машина з надрукованими центральними газетами прибуває до Одеси близько сьомої ранку. Година-дві потрібні на розвантаження і сортування. Потім машина вирушає всім відомою якістю свого дорожнього покриття трасою Одеса — Рені. Це 320 кілометрів із зупинками. Реально газета потрапляє читачеві наступного дня. На думку Дениса Петрова, проблему можна розв’язати шляхом децентралізації друку газет. Тобто національні газети друкувати в Одесі. Тоді всі жителі регіону одержать свої примірники в точно призначений день.


До зустрічі в мережі


Нині на завершальній стадії пілотний проект Одеської облдирекції «Укрпошти» з онлайн-передплати. Це буде такий інтернет-портал, на якому кожен охочий зможе передплатити будь-яке видання з каталогу без візиту до поштового відділення і заповнення формуляра. Одразу на сайті можна буде й оплатити передплату. І все це не виходячи з дому. У принципі, сайт уже готовий, і його робоча версія апробується в мережі. Залишилося тільки укласти договір з банком про інтернет-еквайринг, для онлайн-платежів. Денис Сергійович дістав телефон і на тестовій версії наочно показав, як можна оформити передплату «Голосу України» на 2016 рік — простіше простого.


На думку Дениса Петрова, є дуже широка інтернет-аудиторія, яка в силу способу життя й мислення не піде до відділення «Укрпошти», не заповнюватиме формуляр і не здаватиме його у віконце операціоністу. Водночас цим людям цілком комфортно буде заповнити в Інтернеті спеціально розроблену форму й одразу оплатити передплату. Цей проект, у разі успіху, буде поширено по всій Україні.


У новому проекті електронного офісу Одеської облдирекції «Укрпошти» особливо цікаві дві програми. Перша — «Передплати для батьків» — закликає активних інтернет-користувачів, які вже давно читають новини тільки онлайн, передплатити газети для своїх батьків чи бабусь і дідусів, яким приємно взяти в руки паперову газету. Це може бути й подарунком до свята, і просто проявом турботи. Друга програма, з робочою назвою «Преса АТО», покликана задовольнити потребу наших воїнів в інформації. Планується визначити набір видань, які, у співпраці з волонтерськими організаціями, пропонуватимуть для передплати у військових частинах, госпіталях та інших місцях, де цю пресу зможуть почитати наші військові. Денис Петров пообіцяв, що в цій добірці обов’язково буде і газета «Голос України».


Обличчя країни


Національний поштовий оператор — це не просто організація, що надає певний сервіс. Це одна зі складових державного суверенітету та упорядкованості території. Населений пункт без пошти просто не може бути. Навіть відстань між містами вимірюють від пошти до пошти. Останніми роками ми будуємо країну для життя по-новому. І керівник Одеської обласної дирекції «Укрпошти» Денис Петров прагне, щоб одеська пошта працювала по-новому. «Давно настав час відійти від парадигми, що «Укрпошта» — це бабуся-листоноша, котра розносить пошту для таких самих бабусь. Національний поштовий оператор — це обличчя країни, одна з його візитних карток, і «Укрпошта» зобов’язана йти в ногу з часом і відповідати запитам суспільства», — вважає Денис Петров.


Підвищуємо стандарти


І щоб слова не залишалися лише словами, нині в Одесі на повний хід готується до запуску поштове відділення нового зразка. Гарний ремонт, молоді усміхнені співробітники, завжди готові допомогти, Wі-Fі. Денис Петров прагне, щоб там працювали тільки студенти й випускники Одеської національної академії зв’язку. І основне завдання для персоналу — максимальна орієнтованість на клієнта, для чого запровадять спеціальну преміальну систему оплати. Навіть вибрали для цього відділення — це №9 на вулиці Піонерській, напроти одеської Національної юридичної академії. Щороку з академії випускається велика кількість юристів, що роз’їжджаються по всій країні. І от коли студенти протягом усіх років навчання бачитимуть сучасне відділення національного оператора зв’язку, яке працює за найвищими стандартами, вони сприймуть це як норму, до якої треба прагнути всім поштовим відділенням України.


«Укрпошта» надсилає вам запит у друзі


В Одеської облдирекції є своя сторінка у Фейсбуці, яку розкручують самостійно. Адже для частини сучасного українського суспільства того, чого немає в соціальних мережах, не існує в реальності. Не в образу жителям інших регіонів, в Одеській області дуже обізнані люди, котрі багато чого замовляють чи онлайн, чи через термінали. Дружба, як у реальному, так і у віртуальному житті, допомогла поштовикам активно влитися у фестивальний рух Одеси. Так, поява «Укрпошти» на модному фестивалі «Цимес-маркет» викликала справжній фурор. Це була зустріч поколінь, яка одеситам припала до вподоби. Гості виставки із задоволенням купували тематичні листівки, підписували адресатам і кидали у встановлену тут же поштову скриньку. Деякі зізнавалися, що такий лист відправляли вперше, і були упевнені, що й одержувачі будуть сильно здивовані.


Одесити згадали, що пошта — це така сама частина і визначна пам’ятка Одеси, як смажені бички, Потьомкінські сходи чи пісні Утьосова.


Дружба з фестивалем вилилася в те, що наступний «Цимес-маркет» відбудеться на початку січня в операційному залі Одеського головпоштамту.


Незважаючи на те, що в Україні з’явилися приватні компанії, що здійснюють пересилання кореспонденції, бандеролей і вантажів, варто чітко розуміти, що роль, яку виконує національний оператор «Укрпошта», не можна переоцінити. Приватні компанії ніколи не візьмуть на себе вантаж сільської поштової мережі. Вони заходять тільки в ті населені пункти, де економічно вигідні показники й так само без вагань закриють відділення, якщо рентабельність буде невисокою. А байдужий, як робот, до чужих проблем парубок, нехай і в гарній формі, ніколи не замінить старого доброго листоношу, у якого з багатьма стосунки не як з клієнтами, а як з друзями. Хоча, чому «як»?

Одеська область.


Фото автора.