Минулої п’ятниці в залі засідань Радбезу відбулася чергова гостра дискусія, присвячена конфлікту в Україні. За словами першого заступника Генсека ООН, над Донбасом продовжує нависати «серйозна загроза ескалації».

Називалися цифри й факти, що окреслюють картину масштабної трагедії — від порушення суверенітету й спроб політичної дестабілізації до боїв і обстрілів, які тривають, загибелі майже дев’яти тисяч осіб і тяжкого становища мільйона переселенців.


Під час майже тригодинного засідання прозвучали звіти фахівців ООН в галузі прав людини й гуманітарної допомоги та виступи представників 15 країн з різних куточків планети. Але ось що дивно — коли після сповненого драматизму засідання представник України вийшов на зустріч із пресою, одне з перших запитань було таке: чи не непокоїть вас, що у світі втрачають інтерес до конфлікту у вашій країні?


У відповідь міністр закордонних справ Павло Клімкін — а саме до нього було звернене це запитання — висловив упевненість, що міжнародна громадськість не забуде про Україну, і наголосив, що серйозною допомогою в цьому плані буде присутність нашої країни в Радбезі як непостійного члена, починаючи із січня.


Дискусія в Радбезі справді показала, що позицію України продовжує підтримувати широке коло держав, включаючи США, які головують у Радбезі в грудні. Як відомо, Росія намагалася блокувати обговорення під тим приводом, що дискусія про права людини має відбуватися не в Нью-Йорку, а в Раді ООН із прав людини в Женеві. Однак постійна представниця США при ООН Саманта Пауер назвала маневр посла РФ Віталія Чуркіна «невдалою спробою зашкодити тому, щоб Рада почула незручні факти». В підсумку засідання відбулося, хоча й почалося на півтори години пізніше. У своєму виступі Пауер підкреслила, що Рада змушена була знову зібратися з питання України, оскільки РФ продовжує окупувати Крим, порушуючи міжнародні резолюції, і підтримує сепаратистів, тим самим підриваючи спроби мирного врегулювання.


Співзвучні оцінки висловив і міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, який наголосив, що Росія є однієї зі сторін конфлікту в Україні й прямо відповідає за ескалацію. Постійний представник Великобританії при ООН Меттью Райкрофт зазначив: замість того, щоб переконати сепаратистів у необхідності позитивних кроків і відведенні озброєнь, Москва своїми діями тільки посилює напруженість, зокрема постійним відправленням конвоїв до України. Зі схожою заявою виступив і представник Нової Зеландії Джерард ван Бохенен, який закликав Росію використовувати свій «істотний» вплив на сепаратистів і примусити їх до виконання взятих зобов’язань. Із заявами на підтримку суверенітету й територіальної цілісності України виступили і представники Анголи, Іспанії, Йорданії та Малайзії. На засіданні не раз лунали заклики до виконання Мінських домовленостей, у якому більшість учасників бачила єдиний шлях встановлення миру на сході України.


Тож, виходить, даремно запитував журналіст про те, що конфлікт в Україні ризикує загубитися серед безлічі інших криз?


Як вважає коментатор канадської газети Natіonal Post Метт Герні, підстав для подібних побоювань вистачає. Поки Захід зайнятий проблемами зміни клімату й боротьбою з «Ісламською державою», у східній Україні триває збройний конфлікт, пише Герні в статті, опублікованій під промовистим заголовком: «В українському конфлікті розрахунки Путіна на розсіяність Заходу». Цікаво, що стаття Герні не була реакцією на засідання Ради Безпеки. Показово й те, що висвітлення дискусії Радбезу стосовно України в американських газетах обмежувалося передруком одного-двох повідомлень великих інформаційних агентств. Нарікати на розсіяність преси навряд чи доцільно, але от прислухатися до запитань має сенс.

США.